Приєднувальні конструкції: функціонально-текстовий аспект

Другим різновидом є одиниці, співвідносні з реченнями різної кількості предикативних основ: як прості (односкладні, зокрема означено-особові, безособові, інфінітивні, номінативні, та двоскладні), так і складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові та з різними типами зв’язку). Структурний тип, що дорівнює реченню, відзначається меншим ступенем залежності від базового, більшим обсягом доданого повідомлення й виконує функцію вираження певного зауваження, коментування, нової думки, яка стосується всього головного компонента в цілому.

У Висновках подаються узагальнення результатів дослідження: з’ясовано природу явища приєднування, специфічні граматичні та ритмо-мелодійні ознаки приєднувального зв’язку, межі його функціонування, виділено ознаки приєднувальних конструкцій і відмінні риси цих побудов від складного синтаксичного цілого, парцеляції, відокремлення, вставленості; відзначено, що матеріально виражені засоби приєднування залежно від їх семантико-функціональних особливостей поділяються на три групи, кожній з яких властиве певне коло смислових навантажень доданого компонента; простежено текстоінтегруючі функції, які випливають із здатності приєднувальних конструкцій об’єднувати елементи тексту в єдине смислове й структурне ціле; виявлено залежність функціональної специфіки від таких структурно-синтаксичних рис цих побудов, як обсяг, порядок, спосіб розташування й вираження приєднуваних компонентів.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. Коцюбовська Г. А. Про деякі особливості приєднувальних конструкцій// Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 1999. – Т. 1. – С. 66-72.

2. Коцюбовська Г. А. До проблеми розмежування приєднування і схожих синтаксичних явищ // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 2000. – Т. 2. – С. 72-78.

3. Коцюбовська Г. А. Синтаксична характеристика приєднувальних конструкцій з матеріально вираженими показниками зв’язку // Збірник наукових праць. Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. – Вип. 5 (19). – Полтава, 2001. – Серія “Філологічні науки”. – С. 83-89.

4. Коцюбовська Г. А. Особливості функціонування приєднувальних конструкцій із сполучником щоб у творах О. Т. Гончара // Актуальні проблеми вивчення літературних родів: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип. 4. – С. 19-23.

 

 

Коцюбовська Г. А. Приєднувальні конструкції: функціонально-текстовий аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 01 – українська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертацію присвячено описові приєднувальних конструкцій як одиниць тексту, що складаються з базової частини, матеріально вираженого засобу приєднувального зв’язку, який відповідає сполучникові чи сполучному слову, та приєднуваного компонента. У межах досліджуваного матеріалу, дібраного з української художньої прози другої половини ХХ ст., розглядається значеннєве навантаження доданої одиниці в тексті з урахуванням формальних показників, поділених на три групи відповідно до їх семантико-функціональних особливостей. У роботі аналізується роль приєднувальних конструкцій у смисловій і формальній організації текстових відрізків; простежується зв’язок між синтаксичними особливостями цих побудов, способом і характером вираження приєднувального зв’язку, структурними типами доданих компонентів за співвідношенням з членами речення й реченнями різної кількості предикативних основ та виконуваними функціями; проводяться статистичні спостереження над сполучниками та сполучними словами приєднувального зв’язку, над структурними типами приєднуваних повідомлень.

Ключові слова: приєднування, приєднувальний зв’язок, приєднувальна конструкція, базова частина, формальний показник, приєднуваний компонент, текст, смислові навантаження, текстоорганізуюча роль.

 

 

Коцюбовская Г. А. Присоединительные конструкции: функционально-текстовый аспект. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 – украинский язык. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2002.

Диссертация посвящена описанию присоединительных конструкций как текстовых единиц, которые отличаются двухкомпонентностью и состоят из базовой, или основной, части и элемента присоединенного, т. е. добавленного с помощью материально выраженного средства присоединительной связи, соответствующего союзу или союзному слову. Для текстовой характеристики этих построений определяются не только их специфические черты, но и проводится отмежевание от похожих и близких синтаксических явлений и моделей, таких, как сложное синтаксическое целое и парцелляция. В пределах исследуемого материала (украинская художественная проза второй половины ХХ ст.) рассматривается смысловая нагрузка присоединяемой единицы в тексте с учётом формальных показателей связи, которые на основе их семантико-функциональных особенностей делятся на три групы союзов и союзных слов: 1) собственно присоединительные (та й, ще й, та ще, та ще й, адже, тож, тобто, правда, щоправда, втім, до речі, може, можливо, мабуть, либонь, очевидно, видно, напевне, зрештою, одне слово, вірніш, власне, отже, звичайно, між іншим, у всякому разі, до того ж, при цьому, при тому, причому, тільки, крім того, точніше, особливо, теж, надто, навіть, принаймні, хіба, чи, ну) ; 2) омонимичные сочинительным (і, та, а, але, однак, зате, проте) ; 3) омонимичные подчинительным (бо, що, щоб, якщо, якби, тому (що), через те (що), як, ніби, нібито, наче, начебто, неначе, мов, немов, мовби, аби, хоч, де, коли, який, хто). При этом учитывается влияние вводных слов, частиц, интонационного оформления на значение зависимого компонента присоединительных конструкций. Для присоединяемой части характерными являются функции с общими значениями дополнения, расширения, обобщения, комментария или сужения, ограничения, уточнения, детализации предыдущего сообщения в целом или одной из его составляющих. К специфическим текстообразующим, т. е. способствующим продвижению текста, функциям относятся переход от монологической к диалогической речи, присоединение в абзац, объединение элементов диалога и т. д.

В работе анализируется роль присоединительных конструкций в организации смысловой и формальной целостности и связности в текстовых отрезках, прослеживается влияние на реализацию этих функций некоторых синтаксических особенностей построений с присоединением, а также способа и характера присоединительной связи между частями, структурных типов присоединяемых компонентов, которые могут соответствовать по своему построению, значению и функциям всем членам предложения, как главным, так и второстепенным, и предложениям с разным количеством предикативных основ. Эти структурные типы зависимых элементов и группы формальных показателей присоединительной связи оказываются неодинаково продуктивными, что доказывают проведённые статистические наблюдения.

Таким образом, анализ присоединительных конструкций на уровне текста отражает активное их употребление для передачи различных смысловых нагрузок и формирования важнейших текстовых категорий целостности и связности в украинской художественной прозе второй половины ХХст.

Ключевые слова: присоединение, присоединительная связь, присоединительная конструкция, базовая часть, формальный показатель, присоединяемый компонент, текст, смысловые нагрузки, текстоорганизующая роль.

 

Kotzubovska G. A. Conjunctive constructions: functional and textual aspect. – Manuscript.

This for the Candidate's degree of Philological Sciences for the speciality 10. 02. 01 Ukrainian Language. – Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2002.

The dissertation is dedicated to the description of conjunctive connections as textual units, which of basical part, materially expressed method of conjunctive connection, which corresponds to conjunction or connectional word and conjunctive component. Within the limits of research material, selected from Ukrainian fiction of the second part of the 20-th century, we examine meaningful load of additional unit in the text with regard for formal indixes, devided into 3 groups in accordance with their semantic and functional peculiarities. In this work we analyze the role of conjunctive constructions in semantic and formal organization of textual segments; we retrace the connection between syntactical peculiarities of these formations, method and character of the expression of conjunctive connection, structural types of additional components under the correlation with parts of the sentence and with sentences of different quantity of predicative bases executive functions, we carry out statistical observations of conjunctions and conjunctive connection, of structural types of conjunctive information.

Key words: addition, conjunctive connection, conjunctive construction, basic part, formal index, conjunctive component, text, meaningful load, textual & organized role.