Психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку

Базою дослідження були: дитячий садок № 3, м. Южний Одеської області, загальноосвітня середня школа I-III ступенів № 1, м. Южний.

Наукова новизна полягає у тому, що:

– здійснено комплексне дослідження проблеми психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку (перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку) ;

– збагачено педагогічну теорію визначенням механізму психологічної адаптації окресленням її стадій і рівнів;

– розроблено систему превентивно-корекційної роботи щодо психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР.

Практичне значення одержаних результатів:

- розроблено алгоритм застосування системи превентивно-корекційної роботи в умовах функціонального об’єднання “Школа – дитячий садок”, спрямованої на підвищення рівня психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із ЗПР, за рахунок розвитку пізнавальної діяльності, покращення фізичного і соматичного станів та емоційної стійкості;

- результати дослідження, запропоновані рекомендації використовуються в діяльності психологічних центрів, дитячих дошкільних закладів (довідка № 2 від 20/ХІІ -2001, а також у процесі викладання нормативних і спеціальних курсів студентам вузів (довідка № 1759, 4/ХІІ- 2001) .

Вірогідність результатів забезпечується науково-теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, застосуванням комплексу методів, адекватних меті, репрезентативністю вибірки, кількісною і якісною характеристикою обсягу емпіричного матеріалу, ефективністю експериментальної роботи у навчально-виховних закладах і центрах.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були представлені на: III-й Міжнародній науково-практичній конференції “Фізична культура, спорт і здоров'я нації” (Вінниця, 1998) ; V Костюковських читаннях (Київ, 1998) ; міжнародній конференції “Проблема профілактики і корекції стресу і післястресових станів” (Одеса, 2000) ; науково-практичній конференції “Проблема розвитку фізичного виховання і спорту” (Рівне, 1999) ; міжрегіональній науково-практичній конференції “Психологічна наука і сучасний заклад народної освіти” (Запоріжжя, 1994) ; науково-практичній конференції “Проблеми розвитку сучасної освіти” (Запоріжжя, 1994) ; психолого-педагогічному семінарі “Реабілітація дітей із захворюваннями центральної нервової системи” (Одеса, 1998) ; секції психологів Будинку вчених м. Одеси, на засіданнях кафедри психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 236 стор., з них 167 – основного тексту. Робота містить 49 таблиць і 6 рисунків. Список використаних джерел складає 235 найменувань (з них 13 – іноземними мовами)

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено предмет, об'єкт, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі “Проблема адаптації дітей із затримкою психічного розвитку до процесу навчання” розкрито зміст адаптації як міждисциплінарної проблеми, визначено критеріальні характеристики усіх видів адаптації і, насамперед, соціально-психологічної, як виду, найближчого до психологічної адаптації в процесі навчання дітей 6-8 років із ЗПР. Після проведеного аналізу літератури визначено чинники, що ускладнюють соціально-психологічну адаптацію до школи, а також проаналізовано сучасний стан дослідженості проблеми затримки психічного розвитку дітей у дефектологічній науці.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури показав, що проблему адаптації вивчали вчені різних галузей знань: філософії, медицини, біології, психології, педагогіки тощо, що зумовило відмінність підходів не лише до розв’язання питань з цієї проблеми, а й до трактувань поняття “адаптація” та визначення її видів. Адаптація тлумачиться як пристосувальна функція; або властивість формування в організмі зв'язку з навколишнім середовищем (П. К. Анохін; В. М. Блейхер; Т. Г. Дичев; В. П. Казначеєв; В. Крик; Є. К. Тарасов; Т. І. Фролова) ; як пристосування органа, організму, особистості або групи до змінених зовнішніх умов (В. П. Зінченко; М. І. Конюхов; Б. Г. Мещеряков; К. К. Платонов) ; як сукупність адаптаційних реакцій організму, що мають загальний захисний характер (В. І. Берзінь, Г. Сельє).

У спеціальній літературі вирізняється кілька видів адаптації: біологічна, фізіологічна, адаптація аналізаторів, психічна, професійна, соціальна, соціально-психологічна і психологічна (як її аспект і як самостійний вид). Основними критеріальними характеристиками соціально-психологічної адаптації дітей вчені вважають ефективність навчальної діяльності; засвоєння шкільних норм поведінки; успішність соціальних контактів та емоційне благополуччя; психологічний аспект цього виду адаптації – взаємодію (у тому числі спілкування) індивіда з людьми, що його оточують, і його активну діяльність, загальну освіту, виховання, трудову і професійну підготовку. Критерії психологічної адаптації як самостійного виду відсутні. До основних чинників, які ускладнюють соціально-психологічну адаптацію дітей до школи, відносять: неспроможність впоратися з навчальним навантаженням, вороже ставлення педагогів, зміну шкільного колективу, неприйняття шкільним колективом, надмірне розумове навантаження, функціональний стан, передусім розумову працездатність, емоційний стан, емоційні реакції, розлади психічного здоров'я, інтелектуальні вади; недорозвиненість мотиваційної сфери та інфантилізм особистості (О. М. Александровська; М. В. Антропова; О. Бажанов; К. К. Платонов; Г. Н. Риженко; Г. Н. Сердюковська; Т. А. Фейзулаєва; J. E. Barret). Вказується, що найбільші труднощі психологічної адаптації