Психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку

Соматичний (тілесний) стан дітей визначали за результатами аналізу медичних карток і кількістю пропусків упродовж одного року занять у дитячому садку і школі через хворобу, підтверджених медичними довідками. Діти із ЗПР значно більше пропускали занять, ніж їх однолітки.

Отже, результати проведених досліджень дали змогу виявити низький рівень сформованості психологічної адаптації до навчання у дітей 6-8 років із ЗПР за всіма досліджуваними структурними компонентами її механізму.

Організаційною основою корекційної роботи з формування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку стало створення функціонального об'єднання “Школа – дитячий садок”.

Сутністю системи корекції психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР є наступність у роботі з формування цього виду адаптації у перехідний період від дошкільного до шкільного віку в процесі розвитку пізнавальної діяльності й покращення емоційного стану, підвищення рівня фізичної підготовленості. Наступність полягає у впровадженні системи превентивно-корекційної роботи за одним і тим самим алгоритмом, як у дитячому садку, так і в школі. Розроблена нами система превентивно-корекційної роботи (ПКР) охоплює: сюжетно-дидактичну гру, як основний метод проведення ПКР; засоби фізичної культури; засоби естетичного впливу; корекційні заняття в дитячому садку; уроки і позаурочні заняття в першому класі.

З метою дотримання наступності й ефективної реалізації запропонованої системи ПКР в умовах функціонального об'єднання “Школа – дитячий садок” нами було розроблено алгоритм її застосування, який полягав у послідовності проведення як усіх етапів, так і етапних моментів.

Система застосування ПКР має такі етапи: І етап – организаційно-діагностичний тривалістю 1 рік: організаційний період – 7 місяців; діагностичний – 5 місяців. Цей етап передбачає проведення такої роботи: відбір вихователів і вчителів, які бажають взяти участь в експериментальній роботі; відбір дітей до груп і класів для проведення експерименту; розробка розкладів проведення занять з вихователями в дитячому садку, вчителями початкових класів масової загальноосвітньої школи; розробка розкладів проведення бесід з батьками; підготовку приміщень для проведення тривалого експерименту відповідно до вимог санітарно-гігієнічної служби; розробка розкладів проведення обстеження дітей у дитячому садку і школі; проведення індивідуальної діагностики у дітей 6-8 років: у дитячому садку – квітень – травень; у школі – червень – серпень (у період вступу дітей до школи), направлення дітей з попереднім діагнозом “ЗПР” на медико-психолого-педагогічну консультацію для уточнення діагнозу; проведення аналізу медичних карток дітей – учасників експерименту, з метою отримання даних про їх індивідуальні психофізіологічні особливості. ІІ етап – методичний. Його тривалість також 1 рік. На цьому етапі проводиться така робота: підготовка психодіагностичного матеріалу для обстеження дітей 6-8 років; розробка програми занять з вихователями дитячих садків та вчителями початкових класів з підготовки до участі в експерименті; розробка лекційного і практичного матеріалу для реалізації цієї програми; ознайомлення вихователів дитячого садку та вчителів масової загальноосвітньої школи з методикою проведення системи ПКР; розробка програми психо-діагностичного обстеження і фізичної підготовленості; розробка критеріїв для методу спостереження за виявами провідного виду діяльності у дошкільників і молодших школярів; створення банку корекційно-розвивальних методів і засобів для проведення системи ПКР; розробка індивідуальних превентивно-корекційних планів з формування психологічної адаптації до процесу навчання з урахуванням результатів діагностики проведення експерименту. ІІІ етап – профілактичний (робота з батьками). Його тривалість – весь адаптаційний період. На цьому етапі проводиться така робота: визначення тематики бесід для батьків про психофізіологічні особливості дітей із ЗПР; значення фізичної підготовленості для успішного оволодіння програмним матеріалом у дитячому садку і в школі; значення наступності в підготовці дітей до школи; значення психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років; проведення бесід з батьками про індивідуальні особливості розвитку їхніх дітей; проведення індивідуальних консультацій за бажаннями батьків; навчання батьків, які мають дітей із ЗПР, проведення ПКР в умовах сім’ї; розробка для батьків адаптаційних карток і навчання користуватися ними. ІV етап – виконавський (робота з дошкільниками і молодшими школярами). Його тривалість у нашому експерименті становила 1 навчальний рік. Проте за необхідності він може бути продовжений. На цьому етапі впроваджується система превентивно-корекційної роботи з формування психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку.

Система превентивно-корекційної роботи охоплює провідний метод, засоби і форми. Як провідний метод корекційної роботи було використано сюжетно-дидактичну гру, розроблену Т. П. Вісковатовою. Участь у ній дітей забезпечувала їх стійкий інтерес до запропонованого навчального матеріалу й полегшене його сприйняття. Засобами проведення превентивно-корекційної роботи слугували: корекційний матеріал (завдання на конструктивну діяльність, банки загадок, ребусів, найпростіших кросвордів, анаграм тощо) ; комплекси фізичних вправ у речитативному супроводі, які діти “зчитували” з піктограм; комплекси вправ і рухові ігри, спрямовані на розвиток пізнавальної сфери і тонкої моторики. Під час здійснення корекційної роботи використовувалися майже всі доступні форми: навчальні й індивідуальні заняття, прогулянки, домашні завдання творчого спрямування.

Після проведення корекційної роботи відзначено покращення показників практично за всіма досліджуваними параметрами. Так, обсяг уваги у дітей із ЗПР зріс в експериментальній групі у