+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
дошкільників на 23, 41% (середній рівень адаптації), а у молодших школярів – на 40, 67%, що майже відповідає високому рівню (94%). Значно зросли показники сформованості асоціативної пам'яті: з 31, 80 ± 6, 34 до 58, 70 ± 6, 72 у дошкільників із 37, 40 ± 6, 58 до 66, 70 ± 6, 41 у молодших школярів. Рівень адаптації за цим показником не досяг середнього, однак виявлено тенденцію до його стрімкого зростання й встановлено можливість досягнення високих результатів після проведення корекційної роботи іще протягом одного року. Аналогічна тенденція спостерігалася і за розвитком інших психічних функцій пізнавальної діяльності. Зміни в емоційному стані досягли середнього рівня як у дошкільників, так і молодших школярів. Загалом можна констатувати підвищення психологічної адаптації до процесу навчання дітей з низького до середнього рівня, що мають затримку психічного розвитку, (рис. 2).
Рис. 2. “Кривая” адаптації дошкільнікив із ЗПР до і після корекції Примітка: 1-соматичний (тілесний) стан; 2 – фізичний стан; 3 – пізнавальна діяльність; 4 – емоційний стан; ............. – до корекції; ____ – після корекції.
Покращення цифрових показників всіх компонентів механізму психологічної адаптації до навчання свідчить, що найскладнішим є формування процесів, що входять до компоненту “пізнавальна діяльність”. Вочевидь, його формування на ранніх стадіях онтогенезу прискорило б ефективність психологічної адаптації до всіх видів навчання, однак це положення потребує проведення додаткових досліджень.
Результати проведеної корекційної роботи з розвитку процесів пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери свідчать, що за двома компонентами психологічної адаптації (“соматичний (тілесний) стан” і “фізичний стан”) дошкільники досягли вище середнього рівня психологічної адаптації.
Наближається до цього рівня за своїми показниками і компонент “емоційний стан”. Компонент “пізнавальна діяльність” відстає більш ніж на 30%, проте є тенденція до його покращення. Отже, корекційна робота з урахуванням провідного виду діяльності і всіх компонентів психологічної адаптації дає
змогу значно підвищити рівень психологічної адаптації дошкільників. Вочевидь, якщо корекційну роботу розпочати з дворічного віку, можна досягти певних результатів і в розвитку пізнавальної діяльності, і, зрештою, – високого рівня адаптації до навчання іще в дошкільному віці.
Значно зріс рівень психологічної адаптації до процесу навчання у молодших школярів із ЗПР (рис. 3). У них виявлено ту саму закономірність, що й у дошкільників: компонентом, що гальмує сформованість психологічної адаптації у досліджуваного контингенту дітей, є пізнавальна діяльність. Водночас у
Рис. 3. “Крива” адаптації молодших школярів із ЗПРдо і після коррекції Примітка: 1-соматичний (тілесний) стан; 2 – физичний стан; 3 – пізнавальна деятелность; 4 – емоційний стан; ............. – до корекці; ________ – після корекції.
першокласників відчутніша відмінність у сформованості компонентів порівняно із дошкільниками. Впровадження системи превентивно-корекційної роботи з адаптації сприяло формуванню у дошкільників і першокласників позитивного ставлення до процесу навчання. Це підтверджується результатами як наших спостережень, так і експертною оцінкою.
Експертна оцінка здійснювалась учителями й вихователями, які не працювали в контрольних та експериментальних групах. Нами були розроблені
контрольні завдання, відповідно до вимог програми на кінець навчального року у першокласників і випускників дошкільних підготовчих груп. Кожне з п'яти контрольних завдань мало максимальну оцінку 10 балів. Підвищення рівня психологічної адаптації до процесу навчання сприяло кращому засвоєнню програмового матеріалу, що підтверджено наданням експертної оцінки (табл. 1).
Таблиця 1
Експертна оцінка виконання контрольних завдань дітьми із затримкою психічного розвитку
Номери контрольних завдань Бальні оцінки (n) за кожним завданням, ставлення до експерименту, вік досліджуваних
Дошкільники Молодші школярі
Контрольн. Експеримент. Контрольн. Експеримент.
Перше 4, 42 0, 38 6, 25 0, 47* 4, 00 0, 38 7, 27 0, 47*
Друге 4, 00 0, 31 6, 50 0, 45* 2, 73 0, 27 5, 45 0, 31*
Третє 3, 25 0, 27 7, 17 0, 59* 4, 73 0, 41 9, 00 0, 39*
Четверте 3, 50 0, 27 6, 75 0, 51* 6, 73 0, 57 9, 45 0, 43*
П’яте 3, 75 0, 35 7, 42 0, 55* 3, 09 0, 25 9, 45 0, 41*
Підсумок 3, 78 0, 21 6, 82 0, 24* 4, 20 0, 17 8, 12 0, 21*
Примітка: * – результати мають статистичну достовірність.
Таким чином, результати формуючого експерименту свідчать про доцільність обраної системи корекції та її ефективність в умовах застосування у функціональному об'єднанні “Школа – дитячий садок”.
На підставі теоретичних та експериментальних результатів проведеного дослідження зроблено такі основні висновки:
1. Проведене дослідження дало змогу виділити структурні компоненти механізму психологічної адаптації дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку до навчання, а саме: психічний (пізнавальна діяльність та емоційний стан) соматичний (тілесний), фізичний стани. Їхня дія спирається на провідний вид діяльності у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку і зумовлює рівень психологічної адаптації дітей 6-8 років із ЗПР залежно від сформованості кожного із компонентів.
2. Шляхом кореляційного