Роль рухливих ігор у фізичному розвитку дітей молодшого дошкільного віку

Слід ще сказати, що вихователь, готуючись до проведення гри, повинен подбати про створення в приміщенні чи на майданчику гігієнічної обстановки та про підготовку певного місця і приладдя. Без дотримань цих правил, ефективність рухливої гри в рази зменшується.

Проводити гру в гігієнічній обстановці вкрай важливо, бо коли діти виконують рухи, у них поглиблюється дихання, а отже зростає кількість повітря, яке вони вдихають. Гігієнічність обстановки забезпечується попереднім провітрюванням приміщення та вологим прибиранням його. Майданчик для ігор має бути рівний і добре утрамбований. Щоб улітку чи ранньої осені на майданчику не було пилу, його поливають водою за 1-2 години до виходу дітей на прогулянку. Взимку майданчик регулярно очищають від снігу і злегка посипають піском.

Як у приміщенні, так і на майданчику потрібно мати вільне від будь-яких предметів місце для гри.

У деяких іграх використовують спортивне обладнання і дрібне приладдя дуги, обручі, прапорці, шнурівки, мішечки, шапочки для вовка чи квочки тощо. Вихователь повинен заздалегідь перевірити справність цього приладдя, щоб уникнути непорозумінь під час гри, коли виявиться несправність того чи іншого приладу.

Залучення дітей до підготовки приладдя це чудовий прийом, який дозволяє привернути увагу дітей до наступної гри, викликати бажання грати. У практиці вихователь дає доручення окремим дітям принести певне приладдя або відрахувати потрібну кількість предметів. У деяких іграх кількість спортивного приладдя дорівнює її учасникам

Під час вибору рухливої гри враховуються її місце у режимі дня. Рухливі ігри проводяться на ранковій, денній та вечірній прогулянках.

oДля ранкової гімнастики можна інколи добирати ігри малої рухливості.

oДля фізкультхвилинок добираються ігри середньої рухливості, це можуть бути хороводні ігри, з римованим текстом.

oДля фізкульпауз - ігри малої, середньої та великої рухливості.

На заняттях з фізичної культури рухливі ігри можна використовувати на початку заняття у вступній частині – це ігри, які містять рухові дії для розвитку уваги, організованості та навичок з перешикування. В основній частині – ігри великої рухливості з максимальним навантаженням на дітей з основним рухом, що не був запланованим на занятті. У заключній частині –малорухливі ігри.

Рухливі ігри також широко використовуються для планування фізкультурних свят, розваг, пішохідних походів. І виконують кілька функцій: активізують рухову діяльність; покращують настрій і самопочуття; збагачують враженнями; допомагають організувати дітей.

У ході гри вихователь керує діяльністю всієї групи і окремих дітей. Жвавий інтерес вихователя до гри. що відбивається в його інтонації, у міміці обличчя, передається учасникам гри і викликає у них радісний настрій. Участь вихователя в самій грі залежить від її змісту і підготовленості групи. 

В молодшій групі, особливо групі триліток, вихователь бере безпосереднюучасть у грі, бере на себе роль ведучого, чітко демонструє зміст гри і повторює його кілька разів (через особливості латентного періоду).

Вихователь у процесі гри дає дітям вказівки щодо правильності рухів і дій. Вказівка - це зауваження, що стосується якоїсь однієї сторони рухової діяльності дітей або їх поведінки. Якщо вона дається в ході гри і стосується одного-двох вихованців, то вона повинна мати лаконічний характер. Наприклад, у грі «Вузенькою доріжкою» вихователь помітив що деякі діти наступають за позначені межі: «Артем, Дмитро будьте уважні, ми за лінії не ступаємо». 

В паузі між повтореннями гри вказівки можуть мати більш докладний характер і стосуватись кількох дітей чи навіть усієї групи. Скажімо, в паузі гри "Вудочка" вихователь зауважує: "Саша, Вітя та інші діти неправильно граються, вони підходять дуже близько і заважають мені пересувати вудочку, прошу вас трішки відійти і надалі спробуйте підстрибувати на одному місці».

Добиваючись правильності виконання рухів дітьми в іграх, вихователь, не повинен зловживати дуже довгими вказівками про правильність рухів. Не потрібно переривати гру, щоб наполегливо добиватися від декількох дітей правильності руху, тоді як більшість нетерпляче чекає продовження гри. Діти не люблять довго чекати і якщо майже вся група бездіяльна, вони легко втратять інтерес до гри і швидко знайдуть собі іншу справу, тим самим спровокують дезорганізацію дисципліни.

Очевидно, в такому разі потрібно передбачити індивідуальну роботу вихователя з дітьми або спростити саму гру.

Вказівки вихователя під час гри спрямовані і на виконання дітьми правил. Щоб привчити молодших дошкільників виконувати правила гри, вихователь повинен частіше користуватись заохоченнями, похвалою.

Наприклад: «От які у нас спритні зайчики!» Якщо ж малюка спіймали в грі, вихователь одразу ж знову вводить його в гру, кажучи: "Не попадайся більше". Звичайно, в середній і старшій групах ставлять більші вимоги до поведінки вихованців і виконання ними всіх правил.

Природно, що за одну гру не можна навчити всю групу додержувати всіх правил. Привчати до цього слід поступово і систематично, використовуючи прийом нагадування правил або приклад, заохочування, а іноді й вимогу. Ні в якому разі не можна карати дитину за невиконання правил позбавленням її права брати участь у грі. Це віддаляє вихованця від впливу колективу, налаштовує його проти вихователя.

Потрібно врахувати, що діти іноді порушують правила гри через забудькуватість. І тут дуже добре діє прийом, коли в