Роль рухливих ігор у фізичному розвитку дітей молодшого дошкільного віку

Та слід пам'ятати: рухлива гра як засіб фізичного виховання корисна лише тоді, коли вихователь обізнаний з фізіологічними та психічними особливостями дошкільнят кожної вікової групи, з методикою проведення ігор, а також дбає про дотримання відповідних санітарно-гігієнічних умов.

Педагоги знаючи усі тонкощі цього процесу, які націлені на зміцнення та покращення стану здоров'я дітей дошкільного віку, на зміцнення усіх органів і систем, на правильний та всебічний розвиток особистості, її духовного збагачення – зацікавленні у виконанні цих важливих умов. 

 Правильна організація фізичного виховання дітей сприяє пробудженню у них інтересу до рухової активності взагалі, а також до конкретних видів фізичних вправ. Розвиток інтересу до рухів відбувається на основі життєвої потреби дитини бути сильною, сміливою та спритною. Спеціально для цього в ЗДО передбачений загальний руховий режим. Загальний руховий режим ми розуміємо як сукупність педагогічно організованої та самостійної діяльності дітей протягом дня (в дитячому садку та за його межами), що складається із основних рухів. Зрозуміло: що більше і різноманітніше дитина буде рухатись в приміщені і на дворі, тим здоровішою вона буде. Рухову активність дітей потрібно рівномірно розподілити протягом дня, що забезпечить постійне домінування охоронного збудження в корі головного мозку і не дасть можливості негативним чинникам внутрішнього або зовнішнього середовища порушити процеси життєдіяльності організму дитини [15].

На даному етапі гра виступає як важливий засіб навчання: активна участь в ній вихователя стимулює невимушене, природне виконання дитиною рухових дій. Однак навіть у молодшому дошкільному віці сприятливі умови, що складаються в грі, не можуть забезпечити розвитку одночасно всіх видів основних рухів. Найбільш успішно відбувається формування навичок у бігу та стрибках. Лазіння, метання, кидання та ловля слабо представлені у змісті ігор молодших дошкільників і тому не можуть бути досить добре освоєні. Тому необхідно поєднувати пряме (фізичні вправи) і опосередковане (гра) навчання рухам [16].

Універсальність рухливої гри у тому що, вона має чіткий зміст і правила виконання рухових прийомів, та все ж вона залишає простір для творчого вибору конкретних способів дій, їх поєднання, чергування, зміни характеру і інтенсивності в залежності від несподівано виникаючих нових ігрових ситуацій. Це дозволяє дитині одночасно розвивати свої рухові навички та навички поведінки, збагачувати розумові здібності, творчий потенціал та взаємодіяти із соціумом відповідно особистих уподобань. 

Рухлива гра, як будь-яка дидактична, спрямована на досягнення певних цілей виховання і навчання. Висока педагогічна цінність рухливої гри полягає у формуванні позитивних взаємин у дітей, засвоєння ними норм і правил поведінки, розвиток мислення, моторики та інших функцій. По суті, рухлива гра допомагає дитині взаємодіяти з соціумом, бачити і розуміти своє місце в ньому та діяти відповідно своїх індивідуальних фізичних та психічних можливостей, розумно оцінювати ситуацію.

Важливо щоб дитина відчувала себе потрібною у колективі, приймала свою роль (розуміла що навіть маленька роль є невід'ємною). Це в більшій мірі залежить від емоційного настрою. Радісний, піднесений настрій є важливою умовою підвищення зацікавленості дітей у виконанні різних рухових завдань. Емоційні переживання в грі спрямовують всі сили для досягнення поставленої мети, особливо якщо мова йде про командну гру, де дитина несе відповідальність не тільки за себе. Це веде до значного посилення діяльності організму, підвищенню його функціональних можливостей, поліпшенню обміну речовин. 

Отже, рухлива гра - це не тільки гарний спосіб розвитку фізичних якостей дошкільників, а й універсальний засіб для психічного, морального, вольового, творчого та суспільного розвитку. Вона не лише забавляє дітей, а й дозволяє непомітно для них самих вдосконалюватись всебічно, ставати більш сильнішими, спритнішими, сміливішими та дружнішими. Хоч рухлива гра має чіткі правила, проте варто залишати місце у грі для прояву творчого потенціалу дитячого колективу, адже вдалі ідеї та експеременти можуть зробити її більш захоплюючою та новою, особливо якщо ці зміни були ініційовані з боку дітей. 

 

 

Враховуючи значення рухливих ігор для всебічного розвитку дітей, вихователям найперше слід широко використовувати їх у процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку. У молодших групах вихователь обов'язково є учасником гри, він виконує головну роль, демонструючи правильне виконання основних рухів та правил гри. Участь вихователя у грі інколи підсилює її емоційну насиченість та привабливість, цим самим посилює інтерес до неї у дітей.

Вихователь стежить за виконанням дітьми вимог гри, за якістю виконання рухових дії. Він має так керувати грою, щоб у ній закріплювались і удосконалювались вміння та навички з основних рухів. Не можна допускати у грі порушення вимог до виконання того чи іншого основного руху. Не допустимо також робити винятки для когось, усі гравці мають