Розвиток артилерійських систем армій провідних країн світу у другий половині 20-го ст. – початку 21 ст.

За рахунок створення снарядів з більшою Дстр та більш потужною дією радянським конструкторам вдалося досягти збільшення щільності ураження противника з одночасним збільшенням площи ураження та вогневої потужності. Як у конструкцію снарядів, так і конструкцію машини були закладені нові для РА конструктивні рішення: стабілізатори снарядів, що сами розкривались після вильоту з труби, придання обертання снаряду за рахунок П-образного штифта на снаряді та кута наклону стабілізаторів, використання гальмових кілець для збільшення кучності стрільби та кута падіння снарядів і, відповідно, їх зони ураження.

Випуск БМ-21 тривав у СРСР протягом довгого часу та у великій кількості. Загальна кількість вироблених БМ сягнула позначку у 10000 од. Тільки Мотовіліхінські заводи виробили понад 3 млн снарядів до неї. У даний час БМ-21 знаходиться на озброєнні більш чим у 30 країнах світу. Виробництво БМ-21 та її перероблених копій як за радянською ліцензією, так і “піратським” способом проводилось у Китаї, Єгипті, Іраку, Ірану, Румунії, ЧССР та ПАР.

Досвід бойового застосування БМ-21 підтвердив її високу вогневу ефективність та надійність. Батарея БМ-21 здатна уразити противника на площі 16-24 гектари, а дивізіон – до 66 гектарів. Принципи застосування РА були закладені ще в роки другої світової війни, і вони мало змінились до цього часу: швидке розгортання на ВП, нанесення раптового потужного удару, залишення ВП та розгортання через короткий час у новому районі.

Для підвищення вогневої потужності у Росії у останні роки розроблені нові снаряди, деякі з них пройшли бойове випробування у Чечні. Коло завдань, які зараз здатна виконувати БМ-21 дуже широке. Поруч з ураженням живої сили та вогневих засобів, вона здатна: створювати пожежі, ставити димові завіси, протитанкові та протипіхотні мінні поля, радіозавади, розповсюджувати агітаційні матеріали, освітлювати місцевість на великій площі. Але, як я вже відмічав, багатьом загальновійськовим командирам ще потрібно навчитись грамотно застосовувати цей потужний вогневий засіб.

Вражає список модифікацій, зроблених конструкторами:

БМ-21В – прийнята на озброєння повітряно – десантних зєднань Радянської Армії у 1967р

Град-1 (9П138, 139) – прийнята на озброєння у 1974 р для озброєння артилерійських підрозділів полкової ланки. При чому мотострілецькі полки отримували БМ на шасі ЗІЛ-131, а танкові – на МТЛБ. Розроблений для неї снаряд хоч і має меншу Дстр, але більш потужний. Площа цілі, яку здатний уразити дивізіон “Град-1” зросло до 91 гектару, при цьому витрата снарядів на 1 га площі цілі зменшився в середньому у 1, 5 рази. Крім того, система може вести вогонь всіма штатними снарядами БМ-21.

А-215 “Град-М” корабельна РСЗВ для озброєння десантних кораблів. Вона була створена після невдалих експериментів по веденню вогню з БМ-21 з палуби десантних суден.

БМ-21ПД “Дамба” – для захисту військово-морських баз.

9К510 “Ілюмінація” – кожен освітлювальний снаряд здатний освітити коло діаметром до 1 км, а одна БМ – освітлювати зону 2 км по фронту та глибині протягом 90 сек.

9К50 “Прима” – РСЗВ підвищеної потужності з 50 направляючими.

Особливо хочу відмітити модифікацію 9К132 “Град-П”. Вона була розроблена у 1965р за замовою керівництва Демократичної Республіки В’єтнам для озброєння партизанських загонів. Випуск її розпочався у 1966 р, а перше бойове застосування у В’єтнамі відбулося у 1968р при масованому обстрілі партизанами авіабази США поблизу Сайгону. Крім в’єтнамських партизан установку використовували кубинські війська у Анголі та палестинські партизани. На озброєнні Радянської армії 9К132 не стояла.

Установка являє собою одну направляючу та легкий станок з механізмами наведення та прицільними пристроями. Переносилася вона у розібраному стані та складувалась за 2, 5 хв. Снаряд також був розбірний та мав Дстр 10, 8 км

Установка дуже надійна та безвідмовна. Були випадки, коли в’юки з установкою заховувались партизанами на рисових чеках, а у потрібний час переводились у бойове положення та стріляли без відмов.

Досить оригінально намагались застосувати БМ-21 у Чечні бойовики. Заряджена БМ у бойовому положенні з повернутим пакетом виїзжала на відкриту ділянку місцевості та вела вогонь у русі. Але точність такого вогню була дуже невисокою і, крім психологічного впливу на війська значення не мала.

Вдалі модифікації БМ-21 були проведені і у інших країнах. Так. чехословацький варіант мав ще додатковий стелаж зі снарядами та механізмом їх одночасного перезаряджання. Внаслідок цього, установка могла зробити повторний залп з тієї ж ВП через 2 хв після попереднього. Такі установки, що були на озброєнні армії Німецької Демократичної Республіки, у даний час передані арміям Терції та Греції.

Аналогічним шляхом пішли конструктори Білорусії та України, які встановили артилерійську частину БМ на шасі власного виробництва. Як що білоруський проект передбачає установку на машину навігаційної апаратури та системи управління вогнем, то, на жаль, у нашій країні крім 6 од. пере обладнаних на шасі КрАЗ справа далі не пішла.

Свою модифікацію провела і Румунія, яка виставляє