Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики

4. Розробити педагогічні умови, програму, методику та експериментально апробувати поетапно-циклічну модель розвитку естетичних смаків студентів на матеріалі сучасної інструментальної музики і встановити міру її ефективності.

5. Підготувати методичні рекомендації для студентів і викладачів педагогічних навчальних закладів, учителів музики загальноосвітніх шкіл щодо розв’язання проблем розвитку естетичних смаків молоді.

Методологічна й теоретична основи дослідження ґрунтуються на концептуальних положеннях про єдність свідомості та діяльності людини; вченні про соціальну зумовленість природи музичного мистецтва та його ролі у формуванні внутрішнього світу особи; положеннях про органічну єдність жанрових і стильових напрямків сучасного музичного мистецтва; ідеях суспільної, соціокультурної зумовленості тенденцій естетичного розвитку молоді, що знайшло відображення у Національній державній комплексній програмі з естетичного виховання (І. Зязюн, О. Семашко).

У дослідженні використовувалися методи різних рівнів пізнання: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних джерел з філософської, психолого-педагогічної, мистецтвознавчої наукової літератури з питань художньо-естетичного виховання молоді, розвитку її творчих здібностей для вивчення стану досліджуваної проблеми; узагальнення кваліфікаційних характеристик, методичних рекомендацій, навчальних посібників та програм з естетичного виховання майбутніх учителів засобами музичного мистецтва для вивчення досвіду педагогічної роботи із зазначеної проблеми; метод теоретичного моделювання при побудові варіативної моделі процесу розвитку досліджуваної якості; емпіричні – анкетування, спостереження, бесіди, інтерв’ю, творчі завдання, обговорення, шкалування, експертні оцінки й самооцінки респондентів для активізації та вивчення результатів музично-естетичної діяльності студентської молоді; педагогічний експеримент; статистичні методи обробки експериментальних даних для якісного та кількісного аналізу ефективності розвитку естетичних смаків майбутніх учителів у галузі музичного мистецтва.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому:

- дістала подальшого розвитку, конкретизації та педагогічної інтерпретації характеристика поняття “розвиток естетичних смаків особи”;

- виявлено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості естетичних смаків майбутніх учителів у сфері музичної культури;

- вперше розроблено, обґрунтовано, експериментально перевірено й упроваджено в педагогічну практику вищих навчальних закладів поетапно-циклічну модель розвитку естетичних смаків студентів на матеріалі сучасної інструментальної музики академічного спрямування.

Теоретичне значення дослідження полягає у розкритті змісту й з’ясуванні новітніх підходів до освітніх і виховних аспектів проблеми розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами різностильових сучасних інструментальних творів музичного мистецтва.

Практичне значення дослідження визначається тим, що сформульовані основні положення, висновки та рекомендації, апробовані під час формуючого експерименту, впроваджені в практику навчальних закладів освіти (реквізити впровадження Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка – № 545 від 25. 06. 2002, Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка – № 596 від 11. 09. 2001, Ізмаїльського державного педагогічного інституту – № 476 від 3. 12. 2001), а це дало змогу внести корективи в розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами музичного мистецтва. Зміст і результати дослідження враховуються при розгляді перспективних напрямків збагачення естетичної культури, духовності підростаючого покоління й використовуються вчителями музики загальноосвітніх шкіл, керівниками гуртків і клубних об’єднань, які здійснюють музично-естетичне виховання молоді.

Дослідження здійснювалося в три етапи. На першому етапі (1993-1995 рр.) вивчалась філософська, культурологічна, психологічна й педагогічна література за проблемою дослідження, аналізувався педагогічний досвід формування і розвитку естетичних смаків молоді. На другому етапі (1995-1998 рр.) на основі аналізу сучасного стану смакових установок студентів у сфері музичної культури визначені критерії та рівні розвиненості їхніх естетичних смаків; розроблені й апробовані педагогічні умови, виявлені принципи й закономірності формування цього інтегрального показника естетичної культури молоді. На третьому етапі (1998-2002 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна робота з проблеми розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики; перевірка гіпотези дослідження; аналіз й узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи; розробка та впровадження методичних рекомендацій з використання сучасної академічної інструментальної музики у навчально-виховному процесі вищої школи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати виконаної дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: “Внедрение результатов исследований молодых ученых в реализацию реформы средней и перестройку высшей школы” (Кировоград, 1988) ; “Християнство в світовій історії та культурі” (Кіровоград, 1998) ; “Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі” (Кіровоград, 1999) ; “Непрерывная профессиональная подготовка педагогических кадров гуманитарного профиля: теория, практика, перспективы” (Ялта, 2000) ; “Творчий розвиток студентів засобами музичного мистецтва” (Ніжин, 2002) ; “Професіоналізм учителя початкових класів” (Ялта, 2002) ; “Новітні дидактичні технології та їх використання в музично-педагогічній практиці” (Кривий Ріг, 2002). Матеріали дослідження обговорені на засіданні кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Публікації. Результати дослідження розкрито в 10 одноосібних публікаціях, зокрема, 5 надруковано в наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (242 найменування), 6 додатків. Зміст дослідження викладено на 191 сторінці основного тексту й містить 26 таблиць, 1 графік, 2 формули. Повний обсяг роботи 217 сторінок.

 

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, зазначається зв’язок роботи з науковими програмами й темами, визначається мета, об’єкт, предмет і завдання дослідження, його методологічна основа та методи дослідно-експериментальної роботи, розкривається наукова новизна, практичне значення, а також апробація і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Проблема розвитку естетичних смаків у теорії та практиці естетичного виховання студентської молоді” зроблений історико-теоретичний аналіз проблеми формування естетичного