Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики

Розроблена й апробована в дослідженні поетапно-циклічна модель дала змогу здійснити цілеспрямоване керівництво музично-естетичною діяльністю майбутніх учителів, що сприяло розвитку естетичних смаків вихованців засобами сучасної інструментальної музики. Запропонована педагогічна модель уможливлює здійснювати поетапно-циклічний процес розвитку естетичних смаків молоді через залучення її до різноманітних форм художньої діяльності. Тут цикли (етапи) розвитку взаємозалежні й взаємопов’язані, де кожен слугує передумовою наступного: споглядально-оцінна музична діяльність, творчо-практична інтерпретація музичних творів, творче перенесення здобутих знань, умінь і навичок в умови педагогічної діяльності, музично-естетичного просвітництва молоді.

У перебігу формуючого експерименту встановлено, що розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики має тісну залежність від якості музичного сприйняття, яке в свою чергу пов’язане із сформованими інтересами, почуттями, мотивацією художньої діяльності і, як наслідок, музичною освіченістю та збагаченим музичним досвідом студентів.

Музично-естетичне осягнення сучасних інструментальних творів майбутніми вчителями в споглядально-оцінній формі побудовано як поетапна система засвоєння музичних явищ, котра реалізує принципи послідовності, спадкоємності й поступового ускладнення матеріалу. Процес засвоєння пропонованого музичного матеріалу здійснювався за допомогою методичних прийомів: зіставлення, порівняння творів сучасної академічної інструментальної музики з музичними творами легких музичних жанрів; програмних творів академічної музики з інструментальними творами “чистої” музики тощо.

Показниками якісних змін в естетичних смакових установках майбутніх учителів слугувала сформованість основних компонентів смаку. У свою чергу від якості сформованості цих основних компонентів даного феномена естетичної свідомості особи залежать рівні розвитку естетичних смаків, які є узагальненими (універсальними) величинами. Як засвідчило контрольне дослідження, впровадження запропонованих педагогічних умов, програми поетапно-циклічного розвитку естетичних смаків стало дійовим, ефективним засобом формування естетичних почуттів, художньо-образного мислення, навичок естетичної оцінки, вибору, виховання художніх інтересів, потреб, збагачення художньо-естетичного тезауруса, розширення музично-естетичних уподобань майбутніх учителів. Сформованість структурних компонентів визначалася за порівнянням наступних показників: а) широтою музично-естетичного тезауруса вихованців; б) частотою їх залучення до музичної сфери, зокрема сучасної інструментальної музики, їхніми інтересами та уподобаннями; в) глибиною асоціативних уявлень; г) умінням визначити загальний емоційно-образний настрій явищ мистецтва; д) самостійною творчою інтерпретацією музичного твору (виконано “зі смаком”) ; е) вибором найбільш досконалих зразків сучасної інструментальної музики; є) здатністю до виховання естетичних смаків школярів; ж) самооцінкою сформованості власного естетичного смаку.

На підставі узагальнень і порівнянь результатів констатуючого й контрольного експериментів визначено й кількісне співвідношення студентів контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) груп (понад 200 осіб у кожній) на трьох рівнях сформованості естетичних смаків (у% до загальної кількості респондентів), що знайшло відображення у таблиці.

 

Таблиця

Порівняльна таблиця сформованості естетичних смаків

майбутніх учителів

Рівні сформованості естетичних смаків студентів Констатуючий

етап

експерименту Контрольний

етап експерименту

КГ ЕГ

Низький (критичний) 66% 62% 37% 

Середній (достатній) 29% 32% 51% 

Високий (умовно оптимальний) 5% 6% 12% 

 

Порівнюючи результати зазначених етапів експериментальної роботи, маємо засвідчити динаміку зростання рівнів розвитку естетичних смаків у студентів експериментальних груп. Так, кількість респондентів з критичним рівнем розвитку естетичних смаків у ЕГ зменшилась на 29% проти даних констатуючого дослідження. За рахунок цього кількість респондентів із середнім (достатнім) рівнем зросла на 22% (від 29% в констатуючому дослідженні – до 51% у контрольному зрізі). Суттєві позитивні зміни маємо спостерігати і в респондентів ЕГ з умовно оптимальним рівнем (їхня кількість збільшилася з 5% до 12%). Експериментальні дані засвідчені розрахунками формального критерію підтвердження гіпотези дослідження (за А. Купріяном).

Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:

1. Проблема розвитку естетичних смаків студентської молоді актуалізується соціальним замовленням суспільства на виховання аксіологічно зорієнтованої, духовно багатої, гармонійно розвинутої особистості. Зі вступом молодої людини в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство в умовах засилля масової культури, низькопробного мистецтва підвищується значення дійово-творчих підходів до формування і розвитку її естетичних смаків. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й педагогічна інтерпретація категорії “естетичний смак” та його формування у молоді, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці умов розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики.

Естетичний смак розглядається як універсальна й водночас індивідуальна властивість людини, відносно стійка система естетичних установок, котра програмує естетичне ставлення суб’єкта до явищ дійсності та мистецтва й виступає стимулом перетворювальної, художньо-творчої діяльності людини. Виявлені структурні компоненти естетичного смаку – цілісне сприйняття, емоційне ставлення, художньо-критичне осмислення, оцінне судження, усвідомлений інтерес і потреба в художньо-естетичній творчій діяльності. З огляду на це, сутність процесу розвитку естетичних смаків молоді безпосередньо пов’язана з формуванням її почуттєвої сфери, художніх інтересів і потреб у галузі мистецтва, нагромадження художньо-естетичних знань і навичок, ціннісних установок через сприймальну, оцінно-вибіркову й активно-творчу діяльність.

2. Музичне мистецтво відіграє важливу роль у життєдіяльності молодої людини, в залученні її до національних і світових художніх цінностей, у розвитку її