Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики

3. Виявлення складної багатокомпонентної структури естетичного смаку особи, її аналіз та усвідомлення безпосередньої залежності його розвитку від сформованості основних його складових дало змогу розробити властиві даному феномену критерії: мотиваційно-ціннісний, емоційно-інтелектуальний і творчо-інтерпретаційний. Розроблена в дисертації система естетичних критеріїв та показників (спрямованість переваг майбутніх учителів у сфері музичного мистецтва; частота залучення до різноманітних видів художньо-естетичної, музичної діяльності; здатність до створення художньо-образних аналогій, сформованість “асоціативного поля”; уміння визначити загальний емоційно-образний зміст явищ мистецтва; здатність до цілісного сприйняття музичних творів; обсяг знань у галузі сучасного музичного мистецтва; безпосередній вибір музичних творів; самооцінка сформованості естетичних смаків майбутніми вчителями) уможливила визначити рівні розвитку естетичних смаків студентів засобами сучасної інструментальної музики: високий (умовно оптимальний), середній (достатній), низький (критичний), виявити резерви розвитку й зафіксувати тенденцію динаміки їхнього дальшого зростання.

4. Враховуючи естетичний досвід, інтереси й нахили вихованців і використовуючи сучасні методолого-теоретичні підходи й технології до розвитку естетичних смаків молоді засобами музичного мистецтва, була запропонована низка педагогічних умов, розроблена поетапно-циклічна модель і методика розвитку естетичних смаків студентської молоді. В її основу покладено загальний метод “проміжного прошарку”, що зумовило поетапність процесу розвитку естетичних смаків і використання комплексної подачі педагогами й засвоєння вихованцями музичного матеріалу: від зразків синтезу легкої та академічної музики через програмні академічні твори до освоєння студентами доволі складних інструментальних творів т. з. “чистої” музики. Крім того, специфіка запропонованої педагогічної моделі полягає в тому, що вихованці розвивають естетичні смаки не тільки в споглядально-оцінній діяльності сприйняття сучасних інструментальних творів, а також в активній музично-практичній і художньо-просвітницькій діяльності.

5. Дослідженням встановлено, що процес розвитку естетичних смаків засобами сучасної інструментальної музики є важливим фактором духовного й творчого збагачення майбутніх учителів, підвищення рівня їхньої професійної підготовки, а його ефективність забезпечується за умов: систематичного використання у навчально-виховному процесі широкого кола високоякісної музичної інформації різних видів і жанрів, зокрема інструментальної музики академічного спрямування; надання розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики цілісного, діалогічного, дієво-творчого, особистісного й професійного характеру; забезпечення суб’єктивної позиції майбутнього вчителя в актах сприйняття, усвідомлення і трансляції музичних цінностей сучасної інструментальної музики; збагачення змісту, форм і методів активізації естетично-виховної та художньо-творчої роботи із студентами в галузі музики. Завдяки цьому керований наставником педагогічний вплив на студентів музичної інформації має поєднатися із здатністю самостійного спілкування вихованців із сучасними академічними творами, їхньою активно-творчою музичною діяльністю.

6. Якісний і кількісний аналізи результатів педагогічного експерименту засвідчили динаміку зростання рівнів естетичних смаків студентів експериментальних груп, що доводить доцільність впровадження у навчальний процес ряду вищих навчальних закладів спецкурсу “Основи розвитку естетичних смаків студентів засобами сучасної інструментальної музики”. Методичні рекомендації для студентів і викладачів педагогічних навчальних закладів, учителів музики загальноосвітніх шкіл щодо розв’язання проблеми розвитку естетичних смаків молоді містять вищезазначені педагогічні умови, що виявляються через розширення і збагачення музично-естетичного тезауруса майбутніх учителів у галузі сучасного музичного мистецтва, частоту залучень студентів до творів сучасної інструментальної музики, глибину та широту асоціативних уявлень за сприйняттям сучасних інструментальних творів, уміння віднайти й визначити загальний емоційно-образний настрій і зміст різновидів мистецтва, самостійну творчу інтерпретацію сучасного музичного твору, вибір найбільш досконалих зразків сучасних композицій інструментальної музики, педагогічні вміння з розвитку естетичних смаків вихованців, більш адекватну самооцінку сформованості власного естетичного смаку.

7. Проблема розвитку естетичних смаків у студентів вищих педагогічних навчальних закладів не вичерпується цим дослідженням, а передбачає подальшу її розробку в таких напрямках: дослідження розвитку музично-естетичної свідомості студентів у процесі їхньої інструментальної підготовки, формування смакових установок учнівської та студентської молоді в інших видах і формах художньо-естетичної діяльності, вплив розвитку естетичних смаків на професійну підготовку майбутнього вчителя музики в класі основного та додаткового інструмента тощо.

 

 

1. Гончаренко Л. П. Розвиток естетичних смаків студентів у галузі музичного мистецтва //Наукові записки. -Випуск 18. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. – С. 130-140.

2. Гончаренко Л. П. Деякі аспекти педагогічних умов розвитку естетичних смаків майбутніх учителів музики //Наукові записки. – Випуск 39. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. -С. 152-155.

3. Гончаренко Л. П. Розвиток естетичних смаків у системі професійної підготовки вчителя музики початкових класів //Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Випуск 3. – Серія: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. Ч. 2. – П78- К. : Пед. преса, 2001. – С. 47-54.

4. Гончаренко Л. П. Інноваційні технології розвитку естетичних смаків майбутніх учителів музики //Наукові записки. – Випуск 45. – Серія: Педагогічні науки. Ч. 1. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. – С. 84-89.

5. Гончаренко Л. П. Сформованість естетичних смаків студентської молоді у сфері музичного мистецтва //Наукові записки.