Розвиток естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики

Переживання й усвідомлення музичного мистецтва розвиває почуттєву сферу, художньо-образне мислення, оцінно-вибіркове ставлення до явищ художньої культури, створює умови для набуття молоддю правильних світоглядних пріоритетів та орієнтацій. Водночас потреба в розвитку естетичних смаків засобами опанування новітніх художніх і музичних цінностей зумовлює звернення молоді до сучасної музичної культури, зокрема програмних і непрограмних творів інструментальної музики академічного спрямування. Спираючись на виявлені структурні компоненти естетичного смаку, були визначені критерії його сформованості: мотиваційно-ціннісний, емоційно-інтелектуальний та творчо-інтерпретаційний. Адже своєрідність естетичного смаку полягає саме в тому, що він існує як внутрішньо суперечливий та цілісний емоційно-раціональний стан, “чуттєво-інтелектуальна духовність” (О. Ігнатович). Розвиненість естетичного смаку залежить від рівня художньо-естетичних знань, сформованості почуттєвої сфери й рівня образного мислення, інтелектуальних здібностей, навичок сприйняття, оцінки, вибору, практики спілкування з високохудожніми явищами музичної культури й творчого підходу до музичної діяльності.

Констатуючим дослідженням було охоплено 400 студентів I – V курсів факультетів початкового навчання і музично-педагогічних Кіровоградського, Луганського педуніверситетів та Ізмаїльського педінституту.

Рівень сформованості естетичних смаків розглядався як характеристика емоційної та інтелектуальної культури особистості, що виявляється у її власних аксіологічних уподобаннях у галузі музичного мистецтва; в потребі спілкування з різностильовими музичними творами; здатністю адекватного сприйняття різновидів мистецтва, зокрема музичного; через розуміння його емоційно-образного змісту, вміння критично оцінити музичну інтерпретацію творів; а також враховує пізнавальні, творчо-виконавські здібності студентської молоді в музично-естетичній сфері. Тому стан розвитку естетичних смаків особистості майбутнього вчителя визначався за: а) спрямованістю переваг майбутніх учителів у сфері музичного мистецтва; б) частотою залучення до різноманітних видів художньо-естетичної, музичної діяльності; в) здатністю до створення художньо-образних аналогій, сформованістю “асоціативного поля”; г) умінням визначити загальний емоційно-образний зміст різновидів мистецтва; д) здатністю до цілісного сприйняття музичних творів; е) обсягом знань у галузі сучасного музичного мистецтва; є) безпосереднім вибором музичних творів; ж) самооцінкою сформованості естетичних смаків майбутніми вчителями. Згідно з визначеними показниками розвитку естетичних смаків студентів констатуюче дослідження проводилося за спостереженнями, тестами, анкетним опитуванням для вивчення широти музично-естетичних інтересів та переваг студентів, за допомогою методик експертних оцінок, аналізу відповідей студентів, використанням статистичних даних вищезазначених факультетів і закладів педагогічної освіти. Відповідно до зазначених показників тестові та анкетні питання були скомпоновані у вісім блоків.

Дані результатів аналізу констатуючого дослідження дали змогу виявити три рівні розвиненості естетичного смаку студентської молоді: низький (критичний), середній (достатній), високий (умовно оптимальний). Завдяки методиці “латентно-структурного аналізу” (за П. Лазарсфельд) кожен респондент був умовно віднесений до однієї з трьох визначених груп, що відповідають трьом рівням сформованості естетичного смаку. Відсотковий розподіл виявився таким: 66% респондентів віднесено до низького (критичного) рівня сформованості естетичного смаку, 29% – до середнього (достатнього) і лише 5% – до високого (умовно оптимального). Це є свідченням певних прорахунків у музично-естетичній освіті та вихованні студентів. Значне переважання відсоткових показників низького й середнього рівнів розвиненості смаку зумовлено тим, що більшість музичних творів, які реально “функціонують” у молодіжному середовищі, засвоюються стихійно, поза організованими формами педагогічного впливу. Вибірковість студентів найчастіше пов’язана з доступністю художнього матеріалу традиційного та розважального музичного мистецтва, а не з оригінальністю сучасних музичних творів як за формою, так і за змістом. Тому напрошується висновок про необхідність розробки доцільних педагогічних умов формування цього феномена естетичної свідомості майбутніх учителів у процесі засвоєння ними всього жанрового й стильового багатства музики.

У другому розділі “Дослідно-експериментальне дослідження процесу розвитку естетичних смаків майбутніх учителів засобами сучасної інструментальної музики” подається науково-методичне обґрунтування процесу розвитку цього естетичного феномена, розроблено змістові та процесуальні аспекти формування і розвитку смакових переваг, оцінних суджень, виконавських умінь і навичок студентів, розкритий хід та подана характеристика експериментальної роботи, яка сприяла перевірці ефективності запропонованих педагогічних умов розвитку естетичних смаків вихованців, визначена динаміка розвитку їхніх естетичних смаків.

Процес розвитку естетичних смаків майбутніх учителів передбачає дотримання низки педагогічних умов, що дає можливість цілеспрямовано впливати на регулювання складного процесу розвитку даної естетичної якості особи.

Особливого значення набула реалізація принципу наступності й послідовності, що знайшло відображення у розробленій поетапно-циклічній моделі розвитку естетичних смаків студентів. Беручи до уваги естетичний досвід, інтереси й уподобання вихованців, а також той факт, що сучасна академічна інструментальна музика не має предметної конкретності та понятійності, освоєння її складних зразків доцільно здійснювати за допомогою провідного методу “проміжного прошарку”. Це передбачає використання викладачем і засвоєння студентами комплексної подачі музичного матеріалу (розпочинаючи із зразків синтезу легкої та академічної музики, – через програмні академічні твори – до освоєння вихованцями творів т. з. “чистої” інструментальної музики).

Засвоєння зазначеного музичного матеріалу передбачає використання й інших методичних прийомів, серед яких ті, що спрямовані на розширення асоціативного фонду вихованців, актуалізацію особистісного інтересу та активізацію їхньої оцінної діяльності, корекцію жанрових еталонів, вибору й творчої інтерпретації музичних творів, порівняльного й аксіологічного аналізу різностильових творів, а також самоаналізу й самооцінку власних досягнень студентів в естетичному розвитку. Специфіка даних педагогічних умов