Розвиток координаційних здібностей стрибунів у воду 5-7 років на етапі початкової підготовки

Задачі досліджень:

1. Визначити стан проблеми з розвитку координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду на етапі початкової підготовки.

2. Встановити рівень прояву координаційних здібностей, що необхідні для успішного навчання юних спортсменів базовим елементам „школи” стрибків у воду.

3. Розробити та экспериментально визначити ефективність програми цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей стрибунів у воду на етапі початкової підготовки на основі оптимального співвідношення специфічних і неспецифічних для стрибунів у воду засобів їх розвитку.

Методи досліджень. Для визначення стану проблеми розвитку координаційних здібностей використовувався аналіз літературних джерел. Педагогічний контроль, спрямований на встановлення загальних особливостей дитячого організму та визначення впливу тренувальних навантажень на організм юних спортсменів, проводився з використанням методів антропометрії та функціональних проб. Нами визначалися основні антропометричні (довжина та вага тіла, окружність грудної клітки) та функціональні показники (частота серцевих скорочень, дихання, життєва ємність легенів, рівень фізичної працездатності). Порівняльний педагогічний експеримент використовувався для встановлення ефективності розробленої програми розвитку координаційних здібностей. Оцінювався рівень координаційних здібностей за 6 тестами, а рівень загальної фізичної підготовленості – за комплексом тестів К.Зухори. Математико-статистичні методи (визначення середнього арифметичного значення, середнього квадратичного відхилення, стандартної помилки середньої величини, коефіцієнта варіації та t-критерія Стьюдента) використовувалися для обробки емпіричних даних.

Наукова новина одержаних результатів:

-вперше визначені специфічні та неспецифічні для стрибунів у воду засоби розвитку координаційних здібностей, які необхідні для успішного навчання юних спортсменів базовим елементам „школи” стрибків у воду, та встановлені особливості їх оптимального співвідношення;

-вперше обґрунтована та розроблена програма цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду, яка ґрунтується на врахуванні рівня їх моторики та особливостей оптимального співвідношення специфічних та неспецифічних тренувальних засобів; 

-доповнено відомості про рівень прояву координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду на етапі початкової підготовки; 

-набули подальшого розвитку знання щодо: необхідного рівня прояву специфічних та неспецифічних координаційних здібностей для успішного навчання юних спортсменів базовим елементам „школи” стрибків у воду; оптимізації обсягів тренувальних навантажень з загальної та допоміжної фізичної підготовки відповідно до особливостей моторики 5-7-річних стрибунів у воду, які тренуються на етапі початкової підготовки. 

Практична значущість. Результати проведених досліджень дали змогу систематизувати теоретичний, методичний та практичний матеріал з розвитку координаційних здібностей 5-7-річних стрибунів у воду на етапі початкової підготовки. Розроблено та впроваджено у практику підготовки стрибунів у воду на етапі початкової підготовки програму цілеспрямованого розвитку координаційних здібностей. Це сприяло підвищенню показників рівня фізичної підготовленості та ефективності організації і проведення занять стрибками у воду. Результати досліджень впроваджені в навчально-тренувальний процес зі стрибунами у воду, які займаються в КДЮСШ „Метеор” м. Дніпропетровська (акти впровадження від 20.04.2004 та 25.05.2004), а також можуть використовуватися у навчальному процесі з теорії та методики викладання обраного виду спорту („Стрибки у воду” та „Гімнастика”) під час підготовки до організаційно-тренерської практики.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися протягом 2000–2005 рр. на наступних конференціях: міжнародних – VI, VII та VIII конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів, 2002, 2003, 2004 рр.), ІІ конференції “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2004 р.); всеукраїнських – II та III конференціях “Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України” (Суми, 2002, 2003 рр.), “Роль фізичної культури та спорту в становленні та зміцненні генофонду України” (Полтава, 2003 р.), “Молодая спортивная наука Донбасса” (Донецьк, 2004 р.); регіональних –конференціях молодих вчених ДДІФКіС “Молоді науковці спорту Придніпров’я” (Дніпропетровськ, 2003, 2004 рр.). 

Публікації основних результатів дисертаційної роботи подані у 13 наукових працях, із яких 7 статей – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 172 сторінках комп’ютерної верстки, вміщує 38 таблиць, проілюстрована 15 рисунками. Складається зі вступу, 5 розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, містить 176 літературних джерел, з них 26 – іноземні.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету й завдання дослідження, показано зв’язок дослідження з науковими планами, темами; визначено об’єкт і предмет дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів та їх практичну значущість, вказано сферу апробації дослідження.

У першому розділі „Стан проблеми розвитку координаційних здібностей стрибунів у воду 5-7 років на етапі початкової підготовки” систематизовані погляди фахівців (В.М. Волкова, 2005; В.І. Ляха, 1990, 2000; Л.П. Матвєєва,1990; В.М. Платонова, 1997) на раціональну побудову тренувань у дитячому спорті; проаналізовано та узагальнено наукові праці фахівців (Л.З. Гороховського, 1988, 1996; Є.О. Распопової, 1983, 2000; Л.Н. Тишиної, 1979) щодо розвитку координаційних здібностей стрибунів у воду на етапі початкової підготовки; розглянуті фізіологічні та морфологічні особливості організму дітей, як біологічні передумови побудови тренувальних занять; проаналізовані основи формування координаційних здібностей. Узагальнення даних науково-методичної літератури та нормативних документів зі стрибків у воду довело, що сучасний стан їх розвитку зумовлює потребу подальшої науково обґрунтованої розробки різних програм розвитку координаційних здібностей. Це зумовлено зростанням вимог до рівня моторики юних спортсменів та підвищенням координаційної складності стрибків у воду. Дані літератури свідчать, що досі не проведено комплексних досліджень, що б дозволили уточнити, які саме координаційні здібності необхідні для успішного навчання