+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
цьому перші п’ять тижнів тренувальних занять відводилися на загальну підготовку дітей та їх адаптацію до умов спортивної школи. Починаючи з шостого тижня були залучені засоби допоміжної підготовки кількістю 2,5 години на тиждень, а з одинадцятого – засоби спеціальної підготовки – 1 година на тиждень (35 годин). На 2-му році навчання в підготовчому періоді щотижня на загальну підготовку пропонувалося відводити 3 години (51 година), в змагальному – 2 години (44 годин) та у перехідному – 3 години (22 години). При цьому на першому-тринадцятому тижнях по 2 години відводилося на допоміжну підготовку (26 годин), а починаючи з чотирнадцятого тижня – 3 години (99 годин). Засоби спеціальної підготовки пропонувалося застосовувати протягом усього періоду підготовки по мірі формування рухового досвіду. Тобто в авторській програмі, робився акцент на збільшення рухового досвіду дітей засобами загальної підготовки.
Завдяки цьому ми сподівалися краще підготовити дітей до виходу на “велику ванну” басейну, оскільки в стрибках у воду становлення необхідної рухової бази для засвоєння складнокоординаційних стрибків відбувається переважно за рахунок засобів “наземної” підготовки. Для досягнення мети дисертаційної роботи були впроваджені різні специфічні та неспецифічні для стрибунів у воду засоби розвитку координаційних здібностей. Специфічними засобами вважалися ті, що включають елементи змагальної діяльності та дії, наближені до них за структурою та змістом. Це були вправи зі споріднених видів спорту, спеціальні імітаційні вправи, навчальні стрибки, хореографія. Неспецифічними – вправи зі споріднених видів спорту, які за структурою не схожі з елементами стрибків у воду та засоби розвитку координаційних здібностей, які широко використовуються у процесі фізичного виховання у дитячих дошкільних закладах та загальноосвітніх школах, а також стройові та загальнорозвиваючі вправи, рухливі ігри та розваги.
На 1-му році навчання авторська програма містила шість блоків тренувальних засобів, що спрямовані на розвиток різних координаційних здібностей та навчання базовим елементам “школи” стрибків у воду. Слід вказати, що вправи ускладнювали поступово у відповідності зі зростанням рівня підготовленості.
Перший блок включав вправи, що спрямовані на розвиток здібності до оцінки динамічних, просторових та просторово-динамічних параметрів рухів та навчання засадам техніки розбігу, наскоку та поштовху. Найбільшу увагу слід звертати на правильність виконання наскоку відповідно до різних просторових показників.
Приклади: різноманітні за спрямованістю та силою стрибки; стрибки через перешкоду з п’яти та трьох кроків (висота перешкоди – 35см., при кожній вдалій спробі висота зростає на 1-2 до відмітки – 45 см.); перекид уперед з одного кроку розбігу (перекид виконується після подолання висоти у 15 см., відстань від перешкоди до мата, на якому виконується перекид – до 1 м).
Другий блок містив вправи, що спрямовані на розвиток здібності до узгодження рухів різними частинами тіла між собою та навчання засадам техніки наскоку та поштовху, імітації техніки “входу у воду” та рухів руками під час поштовху. Ці вправи рекомендувалося виконувати з маховим рухом руками під час поштовху почергово з передньої та задньої стійок.
Приклади: переступання через гімнастичну палку після імітації наскоку з однієї ноги, „стрибки по купинах” з імітацією зіскоку прогнувшись (у групуванні) та “входу у воду” (поточний метод; 5-6 „купин” розташовані на підвищеній площині, загальна їх кількість – 15 шт.).
Третій блок включав вправи, що спрямовані на розвиток здібності до орієнтування у просторі та навчання основам техніки “входу у воду”, гвинтових та обертових вправ. Виконувати їх необхідно з маховим рухом руками під час поштовху та правильним положенням рук під час гвинтів. Обов’язковою умовою виконання вправ для навчання техніки обертів, було їх закінчення в положенні упор присівши. Окремі вправи виконувалися з гімнастичного мату. При цьому дитина повинна намагатися щільніше приземлитися на мітку, діставши до неї п'ятами.
Приклади: чергування перекидів уперед і назад з рівновагою лежачи на спині руки вгору в замок (імітація „входу у воду” головою); з 5 кроків розбігу стрибки через гімнастичну лаву з гвинтом та подальшим бігом; стрибки на розмітку після імітації наскоку з однієї ноги – стрибок вгору.
До четвертого блоку увійшли вправи, що спрямовані на розвиток здібності до швидкого початку цілеспрямованого рухового акту відповідно до визначеного сигналу та навчання засадам техніки розкриттів, “входу у воду” та півобертів. Виконувати їх необхідно за сигналом тренера. Команди подають в різнобій.
Приклади: біг з імітацією розкриття та “входу у воду” після імітації півоберту уперед (назад); біг з виконанням завдання по сигналу: 1 – імітація розкриттів, 2 – імітація “входу у воду”, 3 – імітація півоберту уперед, 4 – імітація півоберту назад.
П’ятий блок містив вправи, що спрямовані на розвиток здібності до рівноваги та підвищення стійкості вестибулярного аналізатору. Запропоновані засоби сприяли навчанню техніці “входу у воду”. Важливою умовою їх виконання було утримання положення рівноваги не менше 3 с з доведенням до 20-30 с. Виконувати ці вправи рекомендувалося з затримкою дихання почергово на вдиху та видиху. Тривалість затримки дихання поступово підвищувалася. Окремі вправи виконувалися з гімнастичної лави з імітацією усіх рухів руками.
Приклади: збереження різних положень рівноваги під час руху після виконання півгвинту (гвинту); утримання положення „вхід у воду” після стрибка на розмітку зіскоком прогнувшись чи у групуванні.
Шостий блок містив вправи, що спрямовані на комплексний