і захоплюють дитину. Довільна увага при цьому переходить у позамимовільну, у якій змішуються характерні ознаки як довільної, так і мимовільної уваги. З довільною позамимовільна увага схожа активністю, цілеспрямованістю, а з мимовільною – відсутністю зусиль для її збереження. Наприклад, працюючи над аплікацією, хлопчик непомітно для себе так захопився, що перестав прислухатися до звуків телевізора, які чулися з вітальні, – його увагу цілком захопив сюжет виникаючої в його руках картинки. «Оце так! Гарно у тебе виходить!» – репліка сестрички застала його зненацька і дуже здивувала. Виявляється, мультфільми закінчилися, а він і не помітив за цікавим заняттям, що пройшло вже багато часу.
Пошук
Розвиток мотиваційної сфери у молодшому шкільному віці
Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
Таким чином, хоча в дошкільному віці переважаючою залишається мимовільна увага, до п'яти-шести років можна спостерігати розвиток довільної і позамимовільної уваги.
У старшому дошкільному віці розвиваються також властивості уваги.
Об’єм уваги – властивість, яка залежить від кількості об'єктів, які одночасно дитина може сприйняти з однаковою ясністю. Щоб визначити об’єм уваги дитини, можна провести нступну гру: розкласти на столі 10-15 невеликих предметів і накрити їх листком або тканиною. Потім відкрити предмети на 3 секунди і знову закрити їх, визначивши, скільки предметів дитина зможе назвати.
Доведено, що у середньому доросла людина зосереджує свою увагу не більше, ніж на семи об'єктах. До шести років дитина здатна одночасно сприйняти не один предмет (як це було в чотири-п'ять років), а навіть три, причому з достатньою повнотою і деталізацією, однак Але об’єм уваги звужується, якщо дитина сприймає одночасно декілька незнайомих їй предметів або ж предметів, які близько розташовані один від одного або, навпаки, розосереджені на великій площі. Наприклад, якщо дитині пред'являється дві схожі картинки, то відбувається «сплутування» сприйманих об'єктів.
До шести років не тільки збільшується кількість об'єктів, які дитина здатна одночасно сприйняти, змінюється також коло предметів, які привертають увагу дітей Якщо у три-чотири років увагу дитини приваблювали яскраві, незвичайні предмети, то у шестирічному віці – зовні нічим не примітні об'єкти. Інтерес дитини все частіше може викликати загадка, питання, і навіть у тих об'єктах, які подобалися дитині раніше, вона починає зауважувати інше. Її все більше цікавить сама людина, її діяльність, а не яскраві, незвичайні предмети. У вигляді людини, її поведінці, одязі дитина зауважує нові деталі.
Стійкість уваги показує, як довго дитина може підтримувати достатній рівень зосередженості психіки на об'єкті або виконуваній діяльності. Якщо молодші дошкільники можуть грати в одну гру 30-50 хвилин, то до 5-6 років тривалість гри зростає до 2 годин, що пояснюється тим, що у грі 6-річної дитини відбиваються більш складні дії і взаємини людей, інтерес до яких підтримується постійним введенням нових ситуацій. Зростає стійкість уваги при розгляданні картинок, слуханні розповідей і казок. Як вказує відомий дитячий психолог В. С. Мухіна, тривалість розглядання картинки збільшується до кінця дошкільного віку приблизно у два рази, дитина 6 років краще усвідомлює картинку, ніж молодший дошкільник, виділяє у ній більше цікавих для себе сторін і деталей.
У дослідженні Т. В. Петухової дошкільникам давалося непривабливе завдання: їм потрібно було розкласти обривки кольорового паперу у коробочки різних кольорів. Відзначалася тривалість такої діяльності і тривалість відволікання від неї. Виявилося, що діти п'яти з половиною – шести з половиною років приблизно у чотири рази довше можуть займатися малоцікавою для них справою і майже у п'ять разів рідше відволікаються на сторонні об'єкти у порівнянні з дітьми двох з половиною – трьох з половиною років. Старші дошкільники здатні утримувати увагу на діях, які набувають для них інтелектуально значимого інтересу (ігри-головоломки, загадки, завдання навчального типу).
При організації навчання дітей шести років важливо враховувати наступні особливості стійкості уваги. Встановлено, що шестирічні діти здатні активно і продуктивно займатися однією справою не більше 10-15 хвилин. Оптимально, якщо урок у шестирічних дітей триває 35 хвилин, а перерви – не менше 20 хвилин. Протягом тижня у шестирічних дітей може бути не більше 20 уроків. З них 8 уроків виділяється на предмети естетичного і трудового циклу. Фахівці виявили, що в умовах шестиденного навчального тижня найвища працездатність у шестирічок у вівторок і середу. У ці дні доцільно проводити по чотири уроки, а в інші дні – по три. У середині тижня або у його кінці рекомендується «полегшений день»: один урок (заняття), яке вимагає великої напруги уваги, два інших – легші (музика і спів, ознайомлення з навколишнім світом, фізкультура, образотворче мистецтво). Четвер можна зробити взагалі вільним від занять, присвятивши його іграм і спортивним розвагам.
Концентрація уваги визначає, наскільки сильно, інтенсивно дитина може зосередитися на об'єкті, а також наскільки вона здатна опиратися відволікаючим обставинам, випадковим перешкодам. Найчастіше сила зосередження у дошкільників невелика, її важливо розвивати. Наприклад, на розвиток концентрації уваги спрямована така вправа. Вихователь разом з дитиною розучує який-небудь вірш при ввімкненому радіо або телевізорі. Перший чотиривірш вчать при дуже слабкому звуці. Запам'ятовуючи другий чотиривірш, дещо збільшують гучність. Останній чотиривірш розучують при досить голосному звуці.
Перемикання уваги визначається швидкістю навмисного переходу дитини з одного об'єкта або виду діяльності на інший. При цьому перемикання уваги завжди супроводжується певною нервовою напругою внаслідок реалізації вольового зусилля.
Розподіл уваги припускає