Розвиток мотиваційної сфери у молодшому шкільному віці

Для тренування перемикання і розподілу уваги можна використати таку вправу. Дитині пропонується аркуш з рядками, які складаються з різних фігур, розташованих хаотично: кола, квадрати, прямокутники, трапеції, овали і т. д. Дається завдання: одну фігуру (наприклад, коло) закреслювати вертикальною рискою, а іншу фігуру (наприклад, трикутник) підкреслювати горизонтальною рисою, всі інші фігури пропускати.

Погане перемикання уваги іноді може проявлятися у такому широко розповсюдженому явищі, як неуважність. Найчастіше це буває у дуже вразливих, глибоко захоплених, а іноді і творчих дітей. Будучи під враженням від цікавого заняття, казки, фільму, дитина може надовго виявитися «у полоні» цих спогадів. Виниклі у свідомості яскраві образи, пережиті сильні емоції і почуття захоплюють домінантне положення і не можуть відразу зникнути або поступитися місцем іншим. Дошкільник не може переключити свою увагу на інші заняття, стає неуважним до всього, крім цих домінантних вражень.

Неуважність у дитячому віці проявляється у невмінні дитини надовго зосередитися на чомусь одному, а також у частому відволіканні. Дорослим необхідно пам'ятати, що відсутність здатності до тривалої і стійкої зосередженості в дітей – явище природне, обумовлене особливостями їх нервової діяльності, однак існує ряд причин, які підсилюють можливість дитини бути неуважною.

По-перше, поява в носоглотці дитини аденоїдів. Ці утворення заважають носовому диханню, що веде до збіднення киснем системи кровопостачання мозку і порушення його нормальної роботи. Такі діти дихають ротом, їх очі втрачають свій живий блиск і виразність, стають тьмяними і «скляними» – весь вигляд дитини змінюється. У цьому випадку батькам потрібно звернутися до лікаря, його ради допоможуть повернути дитині працездатність.

По-друге, причиною неуважності може стати легке і швидке стомлення дітей, яке особливо швидко наступає при виконанні важкої, нецікавої і одноманітної роботи, яка вимагає тривалої напруги нервово-м'язової системи і особливо зорового та слухового апаратів. Перевантаження враженнями, сильними емоційними переживаннями, недостатній відпочинок викликають виникнення сильного і поширеного гальмування діяльності мозку. Наступає сонливість, нервові клітини втрачають сприйнятливість і перестають відповідати на падаючі на них подразники. Щоб уникнути цього, важливо стежити за тим, щоб дитина дотримувалася режиму дня, особливо у вихідні дні. Не варто перевантажувати її у вихідні заняттями в різних гуртках, студіях, відвідуванням гостей, театрів, музеїв, переглядом фільмів, комп'ютерними іграми і т. д. Такий надлишок вражень не дає дитині можливості зосередитися на діяльності, яка пропонується їй у робочі дні.

По-третє, причиною неуважності може бути неправильне виховання дитини у сім’ї. Звільнення дитини від усіх її обов'язків і одночасне виконання усіх її примх, відсутність нормування часу занять, відпочинку, розваг, широта інтересів також може викликати швидке стомлення і відключення уваги.

Властивості уваги, або атенційні здібності можна і потрібно розвивати. Підростаючій дитині важливо розуміти, чому вона повинна бути уважною, а для цього її необхідно навчити бути такою.

За даними психологів, протягом старшого дошкільного віку найбільш важливим є формування трьох основних атенційних вмінь.

1. Дитина повинна навчитися сприймати поступове ускладнення інструкцій. Наприклад, у ході гри дітям дається складне завдання. Дорослий показує складний візерунок, виконаний на папері, і говорить: «Зараз ми будемо це малювати». У дітей не виходить відразу відтворити потрібний візерунок. Дорослий розчленовує завдання на часткові, даючи інструкції з виконання окремих елементів візерунка. При цьому, пояснюючи, як виконувати той або інший елемент малюнка, дорослий поступово збільшує складність і обсяг дій, які дитина повинна виконати. Коли дитина сприймає словесну інструкцію дорослого, перед нею постає необхідність перевести мовний наказ дорослого у самонаказ. Для цього вона повторює інструкцію вголос і про себе, а потім показує, що і як буде виконувати.

2. Дитина повинна вміти утримувати інструкцію протягом усього заняття. Дитині потрібно пам'ятати інструкцію і контролювати її реалізацію. Для цього інструкція неодноразово проговорюється у ході виконання завдання, проводиться додатковий інструктаж на окремих етапах роботи, повторення інструкції здійснюється протягом практичної дії, схвалюється надання дитиною допомоги товаришам, що також вимагає чіткого уявлення завдання.

3. Дитина повинна набути навичок самоконтролю. У ході виконання завдання діти неодноразово перевіряють себе, розповідаючи собі або іншим, що потрібно зробити. При малюванні візерунків вони через порівняння знаходять помилки і виправляють їх. Діти, які працюють безпомилково і самостійно знаходять і виправляють помилки, заохочуються, чим вводиться елемент змагання. Самоконтроль використовується і для оцінки результатів роботи.

Для розвитку атенційних здібностей дошкільникам можна давати наступні завдання.

закрий очі і опиши, у що одягнені діти, з якими ти граєшся;

закрий очі і скажи, якого кольору очі і волосся у інших дітей;

закрий очі і назви інших дітей, розподіливши їх за зростом – від найнижчого до найвищого;

не повертаючись, назви всі предмети, які перебувають у тебе за спиною, опиши їх форму, розміри, колір;

сидячи із закритими очами протягом двох хвилин перераховуй всі звуки, які ти будеш чути;

щодня, ідучи до свого будинку, ти бачиш ту саму картину: якесь дерево або пісочницю, крамничку біля під'їзду. Наступного дня, проходячи мимо, постарайся побачити щось таке, чого ти