Розвиток мотиваційної сфери у молодшому шкільному віці

скільки сходів при вході до садочку?

скільки вікон у нашій кімнаті?

коли дорослий ляскає в долоні, дитина повинна прийняти певну позу. Один удар – поза лелеки (стояти на одній нозі, підняши іншу) ; два удари – поза жаби (треба присісти, при цьому п'ятки разом, носки нарізно, коліна розведені, руки між ногами на підлозі) ; три удари – поза корови (спертися на руки і коліна і сказати вимовити «му»).

Увага – одна з унікальних властивостей психіки людини. Без неї неможлива робота пам'яті і мислення. Увага потрібна, щоб домогтися успіху у грі, спорті, будь-якій справі. Особливо важливо уважне ставлення до людей і необхідно, щоб дитина зрозуміла це вже в дитинстві.

Для прикладу діагностики розвитку уваги можна навести методику вивчення концентрації і стійкості уваги (модифікація методу П’єрона-Рузера).

Інструкція: «Закодуйте таблицю, розставивши в ній знаки за зразком».

 

Аналіз результатів: фіксується кількість помилок і час, затрачений на виконання завдання.

Оцінка:

високий рівень стійкості уваги – 100% за 1 хв 15 с без помилок;

середній рівень стійкості уваги – 60% за 1 хв 45 с із 2 помилками;

низький рівень стійкості уваги – 50% за 1 хв 50 с із 5 помилками.

дуже низький рівень концентрації і стійкості уваги – 20% за 2 хв 10 с з 6 помилками (за М. П. Кононовою).

 

 

Мотив (від латинського moveo – штовхаю, рухаю) – спонукальна причина дій, вчинків людини (те, що штовхає до дії). У навчанні – це фактори, які спрямовують діяльність учнів. Ступінь навчальної активності школяра є наслідком сильної або слабкої мотивації навчання (мотивація – це система мотивів). Можна сказати, що мотиви навчання – це активізуючи сила, одна з основних умов навчальної діяльності. У загальному вигляді проблема мотивації навчання є проблемою причин, які наперед визначають різні форми виявлення активності тих, хто навчається.

Мотиваційному аспекту навчання порівняно давно приділяли велику увагу в психологічній і педагогічній літературі (С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Л. І. Божович, О. Г. Ковальов, Г. С. Костюк, В. О. Сухомлинський, М. І. Алексеева, І. О. Синиця та інші). У працях видатних психологів та педагогів примусове навчання засуджувалася як малопродуктивне. У світовій літературі багато написано про те, які страждання терпіли школярі усіх часів від такого навчання.

Питання мотивації навчальної діяльності є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які ведуться здебільшого у двох основних напрямках. Перший – це праці, які безпосередньо стосуються мотивів навчання учнів різного шкільного віку; загальної структури мотиваційної сфери, механізмів спонукальної дії мотивів, динаміки їх розвитку у різних вікових групах, а також способів формування повноцінних мотиваційних комплексів під впливом різноманітних факторів. Другий напрям – це дослідження з проблем розвитку активності школярів у навчанні, позитивних і негативних мотиваційних факторів пізнавальної діяльності, пов'язаних з явищами соціального і суто особистого характеру.

З проблемою мотивації навчання тісно пов'язано багато практичних питань педагогіки, зокрема, таких, як формування у дітей правильного ставлення до навчальної діяльності, шкільних оцінок, учнівських обов'язків, до школи, вчителів і ровесників, та багато інших, які можна звести до одного – як пробудити в учнів бажання вчитися, прагнення отримувати знання, уміння, навички, іншими словами, як виховувати і розвивати повноцінні мотиви навчання.

З вступом дитини до школи докорінно змінюється її об'єктивне становище у суспільстві і конкретні взаємовідносини з навколишнім середовищем. Головною діяльністю стає навчання, яке ставить перед дитиною нові, складні умови, пов'язані з виконанням нових обов'язків. З огляду на всі ці вимоги перебудовується весь стиль життя дитини, який починає визначатися вимогами школи, вчителя, специфікою навчальної діяльності. Водночас відбуваються зміни загальної спрямованості особистості дитини, а отже, і значення основних мотивів діяльності. Якщо у дошкільному віці основними були ігрові мотиви, то у шкільному віці вони поступаються навчальним. Звичайно, ця зміна відбувається поступово, носить закономірний характер, хоча існують і її індивідуальні варіації.

Потреба стати школярем спостерігається майже у всіх дітей наприкінці дошкільного віку. У сім’ї, і особливо у дитячих садках, у дітей формується певна установка на шкільне навчання, на пізнавальну діяльність, прагнення набувати знання, їх приваблюють окремі зовнішні аспекти шкільного життя, учнівський реквізит, зовнішній бік навчання: прихід у школу, вихід зі школи, перерва, шкільна форма, рюкзак і т. д. Проте учні 1 класу ще не усвідомлюють конкретно, для чого їм потрібно вчитися. Їм зрозуміло одне, – що всі діти їх віку і старші вчаться, тому й вони повинні ходити до школи.

Прагнення бути учнем, вчитися у школі виявляється, насамперед, у намаганні змінити своє становище як дитини. Сам факт вступу до школи підносить дитину на новий щабель у її житті. Все це відіграє значну роль у формуванні позитивного ставлення до навчальної діяльності і є джерелом соціальних мотивів навчання.

Поряд з деякими зовнішніми аспектами шкільного життя (шкільна форма, рюкзак, зошити, ручки, підручники, парти, дзвінки) спонукальною