Розвиток мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному віці

Зрушення, що відбулися в рівнях мовленнєвотворчої діяльності дітей контрольної групи виявилися не такими значними, як в експериментальній, оскільки дітей, що засвідчили високий рівень МТД на початку експерименту, було 8% – в ОМД, 12% – в МРД, 11% в ЛМД, то на момент контрольного обстеження їхня кількість відповідно становила 9%, 14%, і 12%. Дітей з середнім рівнем МТД було за кожним видом художньо-мовленнєвої діяльності: 43%, 42%, 40%, то наприкінці експерименту ці показники також не дуже змінилися і становили: 51%, 47%, 44% відповідно. Низький рівень МТД в різних видах художньої діяльності виявили на початку експерименту 49%, 46%, 49% дітей, на кінцевому етапі – відповідно ці показники знизилися до 40%, 36%, 42%, що можна пояснити природними здобутками дітей, а також особливостями впливу традиційної методики на процес розвитку мовленнєвотворчої діяльності, що застосовувалася в контрольній групі.

9. У розробці лінгводидактичної моделі розвитку мовленнєвотворчої діяльності старших дошкільників ми виходили з урахування сукупності чинників, важливих для розв’язання завдань дослідження. З-поміж них виділяємо: спеціальну організацію освітнього процесу, що ґрунтується на особистісно орієнтованій моделі взаємодії його учасників, духопіднесеній атмосфері; систему мовленнєвої роботи, спрямовану на поступовий перехід дитини від репродуктивних до мовленнєвотворчих дій; інтеграцію різних видів дитячої творчості (образотворчої, музично-ритмічної, театралізованої). Урахування та реалізація означених чинників створюють в дошкільному закладі умови, сприятливі для розвитку мовленнєвотворчої діяльності, а саме: спеціально організована цілеспрямована робота з розвитку мовленнєвотворчої діяльності; духопіднесена атмосфера, відкрита до пошуку й експерименту, що спирається на особистісно орієнтовану взаємодію педагога та дітей; інтеграція різних видів дитячої діяльності (пізнавальної, ігрової, музичної, театралізованої, художньо-мовленнєвої), творча особистість педагога, його зацікавлене ставлення до дитячої творчості; сприймання дитячої творчості як цінності та бережне ставлення до творчої продукції, – все це стимулює мовленнєвотворчу діяльність дошкільнят.

10. Інтегративне включення до процесу навчання різних видів художньої діяльності (образотворчої, музично-ритмічної, театралізованої, літературно-мовленнєвої) довело значущість їх взаємозв’язку для ефективного розвитку мовленнєвотворчої діяльності старших дошкільників.

11. Аналіз результатів експериментальної роботи дав змогу простежити закономірності розвитку мовленнєвотворчої діяльності: 1) МТД відображає рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього, духовного і душевного стану, уподобань та інтересів дитини; 2) продуктивність та ефективність МТД дітей залежить від рівня сформованості мовленнєвих умінь, елементарної літературознавчої обізнаності, багатства художніх і життєвих вражень; 3) продуктивність мовленнєвотворчої діяльності дошкільнят залежить від зовнішніх стимулів, до яких належить зацікавленість дорослих у дитячій творчості і внутрішніх, серед яких – задоволення потреби в самореалізації, самовираженні засобами слова; 4) продуктивність МТД залежить від інтересу до цієї діяльності, а також від загального рівня творчої спрямованості особистості.

12. У дослідженні було встановлено, що діти послідовно проходять такі стадії становлення мовленнєвотворчої діяльності: репродуктивну, що характеризується використанням репродуктивних засобів відтворення мовленнєвих дій; нормативно-адаптивну, на якій відбувається узагальнене наслідування, що виявляється у формуванні свідомого ставлення до зразка, “норми”, в самостійному застосуванні відомих дитині знань, засобів мовленнєвих дій у різних ситуаціях; творчу – коли вміння набувають узагальненого характеру і стають вихідною позицією творчості, діти починають застосовувати свої знання і вміння у нестандартних ситуаціях.

13. За результатами дослідження визначено тенденції розвитку мовленнєвотворчої діяльності старших дошкільнят: найсприятливішою для розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей є розвивальна формула навчально-виховного процесу, така його організація, за якої пріоритетним вважається розвиток здібностей, а знання виступають засобом цього розвитку; мовленнєвотворча діяльність відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього духовного та душевного стану дитини; ступінь реалізації мовленнєвотворчої діяльності є мірою ефективності гармонійного розвитку креативних здібностей, розкриття творчих можливостей дітей, збагачення їхнього художньо-естетичного розвитку на етапі дошкільного дитинства; дитина трансформує здобуті у процесі навчання уявлення про художні твори, засобах мовленнєвої образності, елементарні літературознавчі знання в ініціативну мовленнєвотворчу діяльність.

14. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що ефективність роботи з розвитку мовленнєвотворчої діяльності старших дошкільників забезпечується особливою організацією навчання, в якому поєднуються мовленнєвий (розвиток зв’язного мовлення), художньо-естетичний (розвиток художньо-естетичного сприймання літературних творів, літературознавча пропедевтика), інтелектуально-творчий (розвиток уяви, мислення, інших психічних процесів та пізнавальної активності дітей) та особистісний (формування емоційно-чуттєвої сфери, виховання особистісної активності,