Розвиток мовленнєвотворчої діяльності в дошкільному віці

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

 

Гавриш Наталія Василівна

 

УДК 372. 3 + 372. 461 + 811. 161. 2

 

 

13. 00. 02 – теорія і методика навчання (українська мова)

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант – доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України БОГУШ АЛЛА МИХАЙЛІВНА, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, завідувач кафедри теорії та методики дошкільної освіти.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор ПЛЮЩ МАРІЯ ЯКІВНА, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, професор кафедри української мови доктор педагогічних наук, професор ТАРАСЕНКО ГАЛИНА СЕРГІЇВНА, Вінницький державний педагогічний університет, завідувач кафедри теорії та методики початкової освіти доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник ХОРОШКОВСЬКА ОЛЬГА НАЗАРІВНА, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа – Харківський державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 4 квітня 2002 р. о 14. 30 на засіданні спеціалізованої вченої ради.

Д 26. 053. 07 при Національному педагогічному університеті (м. Київ) імені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету (м. Київ) імені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

 

 

Актуальність і ступінь досліджуваності проблеми. На початку третього тисячоліття, в умовах становлення і розвитку незалежної України, нового звучання набувають питання творчості, розкриття креативного начала кожної конкретної дитини як справжнього суб’єкта життєдіяльності. Суспільству сьогодні вкрай потрібні люди, які творчо мислять, здатні створювати культуру, жити в ній, розвивати її. Тому формування освіченої, творчої особистості є одним з першочергових завдань реформування освіти в країні.

Ідея самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її творчого потенціалу дістала відображення і в нормативних актах нашої держави: у Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Законі “Про дошкільну освіту”, Базовому компоненті дошкільної освіти.

Процес розвитку української державності пов’язується з найактивнішим, всеохоплюючим впровадженням рідної мови, що вимагає не тільки формування мовних умінь та навичок, а визначає стратегічне завдання виховання мовної особистості з властивими їй національно-культурними і світоглядними пріоритетами, особистості, яка свідомо і творчо опановує рідну мову з перших років життя.

Мовленнєвотворча діяльність як складний вид творчої діяльності посідає особливе місце серед творчих проявів дошкільників і потребує взаємодії різних психічних функцій. Проблема розвитку мовленнєвотворчої діяльності через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ дотична до педагогіки і психології, лінгвістики, психолінгвістики та літературознавства.

Класики педагогіки розкрили значущість і необхідність розвитку творчого потенціалу дітей (Коменський Я. А., Лесгафт П. Ф., Локк Д., Песталоцці І. Г., Руссо Ж. Ж., Фребель Ф., та ін.). Вони вбачали у творчості джерело інтелектуального, фізичного, психічного формування особистості.

Праці класиків (Блонський П. П., Духнович О. В., Овсянико-Куликовський Д. М., Потебня О. О., Русова С. Ф., Толстой Л. М., Ушинський К. Д.), провідних українських методистів (Богуш А. М., Вашуленко М. С., Мельничайко В. Я., Орланова Н. П., Пентилюк М. І., Савченко О. Я., Стельмахович М. Г., Сухомлинський В. О. та ін.) свідчать про усвідомлення ними важливості теоретичної і практичної розробки проблеми розвитку дитячої творчості.

Сучасні дослідники також підкреслюють величезний вплив творчості на становлення повноцінної особистості, здібностей дитини, її потреб та мотивів поведінки. Дошкільний вік визначається вченими як особливо сприятливий для розвитку творчості, у тому числі й мовленнєвої (Бєлкіна Е. В., Ветлугіна Н. О., Виготський Л. С., Георгян Н. М., Давидов В. В., Дронова О. О., Запорожець О. В., Ельконін Д. Б., Кудрявцев В. Т., Моляко В. О., Орланова Н. П., Пироженко Т. О., Сухомлинський В. О., Ушакова О. С. та ін.).

Дослідники дитячої творчості визначили критерії оцінки творчого продукту в різних видах художньої діяльності: образотворчої (Бєлкіна Е. В., Дронова О. О., Казакова Т. Г.), музичної (Ветлугіна Н. О., Георгян Н. М., Тарасова К. В.), художньо-мовленнєвої (Богуш А. М., Ворошніна Л. В., Орланова Н. П., Чемортан С. М.) ; виявлено взаємозв’язок розвитку уяви і дитячої художньої діяльності (Дяченко О. М., Пороцька О. Л., Христ О. М.). Лінгводидактичний аспект означеної проблеми знайшов своє практичне втілення у низці дисертаційних досліджень останніх років (Алієва Т. І., Ворошніна Л. В., Захарченко В. Г., Ласунова С. В., Постоян Т. Г., Ушакова О. С. та ін.). У педагогічних дослідженнях доведено, що мовленнєвотворча діяльність успішно здійснюється у старшому дошкільному віці під впливом спеціального навчання.

Психологічний аспект проблеми включає особливості сприймання літературних творів (Виготський Л. С., Жинкін М. І., Запорожець О. В., Леушина Г. М.) та діяльності уяви дітей (Венгер Л. А., Жукова С. М., Поддьяков М. М., Рубінштейн С. Л., Рібо Т. та ін.) як основи словесної творчості. Адже зв’язне мовленнєве висловлювання створюється в результаті переведення наочних образів –