Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
141
Мова:
Українська
України плату за видачу ліцензій, реєстрацію документів, надання інформації за запитами юридичних та фізичних осіб і спрямування отриманих коштів до Державного бюджету України;
- встановлювати обмеження щодо суміщення видів професійної діяльності на ринку цінних паперів;
- у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій;
- у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усунення таких порушень;
- здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам;
- надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;
- надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення.
Що стосується випуску облігацій зовнішньої місцевої позики, то набуття чинності Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у 2006році та внесення відповідних змін у Постанову Кабінету Міністрів України від 24. 02. 2003р. N 207 надало можливість органам місцевого самоврядування розміщувати боргові цінні папери на зовнішніх ринках капіталу. Внаслідок того, що механізм реєстрації ДКЦПФР облігацій зовнішніх місцевих позик, як це передбачено Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», ще не визначений та «Положення про випуск облігацій зовнішніх місцевих позик» не розроблене, така форма набуття боргу місцевими органами влади на разі поширення не набула. На сьогодні зовнішніми позиками користуються лише Київ та Одеса. При цьому розповсюдження набули лише такі форми здійснення зовнішніх запозичень, як залучення синдикованого кредиту або укладення кредитної угоди з іноземним банком, кредит за якою фінансується за рахунок коштів, що надійдуть від випуску іноземним кредитором від імені позичальника цінних паперів на міжнародних ринках капіталу (LPN) [18, 167].
Висновки до Розділу I
У першому розділі досліджено сутність ринку цінних паперів та визначена його роль у забезпеченні економічного зростання, розглянуто види цінних паперів, їх специфічні риси та особливості обігу, а також досліджено функціонування ринку цінних паперів як об’єкта регулювання.
Визначено, що ринок цінних паперів є організаційно-економічною ланкою поєднання інтересів суб’єктів господарювання. Ринок цінних паперів є частиною фінансового ринку, на якому здійснюється весь комплекс операцій щодо руху капіталів: від емісії фондових цінностей, що відображають відносини позики, до переходу коштів від інвесторів до емітентів, а також зміни власників цінних паперів через проведення торгівельних операцій.
У роботі підкреслено, що в сучасних умовах ринок цінних паперів став механізмом залучення інвестицій на розвиток прогресивних форм організації суспільного виробництва, сприяє інноваційному розвитку економіки та забезпечує національне господарство ресурсами для ефективного економічного зростання і досягнення необхідного рівня добробуту суспільства.
Операції на ринку цінних паперів стали каталізатором науково-технічного процесу в реальному секторі. У країнах з розвинутою ринковою економікою на ринку попитом користуються передусім акції компаній, які пов’язані з новітніми технологіями.
Аналіз взаємозв’язку розвитку цінних паперів дозволив встановити залежність між насиченістю економіки грошовими коштами, складністю фінансової та грошово-кредитної системи, з одного боку та темпами економічного зростання з другого. Тобто розвиток ринку цінних паперів впливає на економічне зростання економіки.
На ринку цінних паперів перетинаюсь інтереси багатьох суб’єктів економіки, в тому числі і національні інтереси, ринок цінних паперів функціонує не на основі законів ринкової економіки, а й виступає об’єктом регулювання як з боку держави, так і з боку його учасників.
Головним завдання державного регулювання ринку цінних паперів є узгодження інтересів учасників ринку цінних паперів шляхом встановлення необхідних обмежень і заборон у їх взаємодії, а також непрямого втручання у їх діяльність. Державне регулювання ринку цінних паперів має базуватися на принципах захисту інтересів інвесторів, створення справедливих конкурентних умов, системності, забезпечення якості правових відносин, зацікавленості усіх суб’єктів господарювання в ефективній діяльності, відповідальності за порушення загальних правил господарювання.
Ринок цінних паперів є одним із найбільш регламентованих ринків. Складність відносин на ринку, інтереси безпеки учасників змушують вводити чисельні норми та правила, засновувати різні регулюючі інститути. Адже, на розвинених ринках не спостерігається таке державне регулювання, яке б стримувало динамізм розвитку ринку цінних паперів.
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
1. Аналіз тенденцій розвитку ринку цінних паперів в Україні
Головними передумовами становлення ринку цінних паперів в Україні є:
- масштабна приватизація і пов’язаний з нею масовий випуск цінних паперів;
- створення і діяльність комерційних утворень, які залучають кошти на акціонерній основі;
- розширення практики акумуляції коштів через боргові цінні папери загальнодержавними та муніципальними органами;
- використання підприємствами і