Розвиток ринку цінних паперів в Україні

Національні фондові ринки світу усе більше інтернаціоналізуються. Це цілком природно, адже капітал узагалі має інтернаціональний характер і вільно переміщується в ті країни і регіони, де його обертання дає найбільший приріст. Це стосується й обертання капіталу у вигляді цінних паперів. Питання обертання в Україні цінних паперів іноземних компаній не вирішене насамперед на законодавчому рівні. Отут повинні бути прийняті державні нормативно-правові акти для рішення цих принципових питань котирування й обертання в нашій країні: хто дає на цей дозвіл, по яких критеріях і ін. Одночасно необхідно визначитися і зі строго технічними питаннями: перевезення (або переклад) цінних паперів через кордон, механізм виплати дивідендів, валюта за якою продаються цінні папери, у який виплачуються дивіденди та ін. [41, 179].

Позитивну роль у розвиток ринку грають:

- факт появи на ньому акцій приватизованих промислових підприємств, завдяки чому збільшується обсяг “предмета діяльності”, тобто цінних паперів;

- значна зміна спекулятивної спрямованості фондового ринку, що має до цього, за рахунок активізації діяльності як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів;

- перспективи створення інституту незалежних реєстраторів, що значно полегшить процес переоформлення іменних цінних паперів, збільшить швидкість їхнього обороту та у значній мірі зрівняє права акціонерів;

- наявність кваліфікованих фахівців – учасників ринку цінних паперів;

- вдосконалення законодавства, що регулює діяльність фондового ринку України.

Але поки вони не будуть врегульовані хиби ринку цінних паперів законом з одного боку, і не налагоджені до автоматизму за допомогою ринку і конкуренції (що ми бачимо в розвинутих країнах), з іншого боку, то залишається лише сподіватися на поліпшення ситуації в даному питанні. А це можливо лише при одночасному налагодженні економіки України у всіх її сферах без винятку. І лише після цього ринок цінних паперів зможе адекватно й органічно влитися в налагоджену економіку. В першу чергу ринкові перетворення повинні відбутися в інвестиційній сфері, яка грає ключову роль в економіці. Комплекс галузей і виробництв, які утворюють інвестиційну сферу повинен забезпечити стабілізацію економіки. Суттєво на процес відтворення повинен вплинути інвестиційний ринок, який в Україні тільки-тільки починає формуватися та розвиватися. Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клімату. В умовах ринкового розподілу національного багатства необхідно змінити діяльність інвесторів. Нові організаційно-правові відносини між суб‘єктами інвестиційної діяльності вимагають глибоких теоретичних та практичних знань для ефективного здійснення інвестицій у всьому різномаїтті їх форм: фінансових, реальних, інтелектуальних інновацій. З розвитком ринкових відносин в Україні найголовніша державна задача інвестиційної політики є закріплення зв‘язків кредитної системи з кінцевими результатами розширеного промислового виробництва.

В цих умовах істотно поширюються роль та функції суб‘єктів кредитної системи в підвищенні ефективності інвестицій, скороченні термінів їх окупності, зростання прибутків на об’єктах, які були введені в дію, оборотності інвестиційного капіталу та реінвестуванні.

Модель органiзацii ринку цiнних паперiв передбачає необхiднiсть:

- широкого використання стандартних кодiв для торгiв i доставки цiнних паперiв;

- розповсюдження iнформацiї щодо компанiй, акцiї яких котируються на фондовiй бiржi, та вимога до цих компанiй надавати таку iнформацiю;

- встановлення й опублiкування курсiв на цiннi папери з дотриманням принципу рiвностi iнвесторiв;

- запобiгання виникненню неорганiзованних паралельних ринкiв на шкоду лiквiдностi централiзованого ринку, який є единим ринком, що створює можливостi для попиту i пропозицiї;

- надiйностi бiржового ринку: забезпечення вiдсутностi затримок i безпеки поставок цiнних паперiв та грошової оплати за них через систему, яка дiє в стандартний перiод угоди [18, 169].

Ринок цiнних паперiв має базуватися на довiрi й взаємоповазi усiх його учасникiв, використовувати єдинi правила професiйної та етичної поведінки на ньому, користуватись єдиною термiнологiєю.

Для подальшого ефективного розвитку фондового ринку в Україні необхідно здійснити ряд першочергових заходів:

- забезпечити зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно оформленому біржовому та позабіржовому ринках;

- розширити сферу діяльності інвестиційних інвесторів в Україні шляхом удосконалення нормативної бази діяльності інститутів спільного інвестування;

- створити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового ринку, зокрема національного депозитарію, зберачів цінних паперів та розрахунково-клірингових установ;

- забезпечити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України і цінних паперів резидентів за її межами;

- поліпшити механізм залучення вільних коштів суб’єктів господарювання через систему внутрішніх місцевих позик;

- удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному та вторинному ринках.

Також з метою підвищення довіри до держави як до високонадійного позичальника на фондовому ринку варто забезпечити прозорість діяльності держави стосовно випуску її цінних паперів, що є загальноприйнятою практикою для багатьох розвинених ринків державних цінних паперів. Прозорість діяльності держави щодо випуску її цінних паперів забезпечує передбачуваність емісій державних облігацій і містить у собі два основні аспекти: завчасне оголошення детального календаря емісій та побудову регулярних