Розвиток ринку цінних паперів в Україні

Аналізуючи досвід Росії, слід зазначити, що основною причиною фінансової кризи 1998 р. на фондовому ринку була наявність великих обсягів іноземного капіталу, який став провідником до Росії азіатської кризи і кризи фондового ринку США.

Сьогодні частка іноземних інвестицій на вітчизняному фондовому ринку є незначною. Це свідчить про те, що світова фінансова криза не зможе суттєво вплинути на український фондовий ринок. Разом із тим у зв’язку зі вступом України до СОТ передбачається збільшення частки іноземних інвестицій, що дасть поштовх для розвитку фондового ринку. Це, у свою чергу, може призвести до імпортування негативних наслідків фінансової кризи в інших країнах.

Важливим чинником зменшення впливу світової економічної кризи на Україну можуть стати структурні реформи в економіці. Одним з основних пріоритетних напрямків зазначених реформ є посилення нагляду за фінансовим сектором економіки.

ДКЦПФР ще п’ять років тому започаткувала роботу щодо розробки антикризових заходів, прийнявши рішення №156 від 08. 04. 2003 р. «Про Програму оперативних дій щодо регулювання фондового ринку у разі фінансової кризи» [31, 174].

Основні завдання цієї Програми спрямовано на обмеження системного ризику учасників фондового ринку через недопущення маніпулювання та спекуляцій на організованому ринку і створення системи страхування ризиків шляхом внесення змін до законів та нормативно-правових актів Комісії, у тому числі у частині підвищення вимог щодо граничних значень показників фінансового стану професійних учасників ринку цінних паперів та підвищення мінімальних нормативів достатності їхніх власних коштів.

На поточному етапі Комісія розробляє та супроводжує 24 законодавчі акти щодо регулювання фондового ринку. Серед них, насамперед, слід виділити закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів». Документом вносяться зміни до Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів [35, 178].

Основними завданнями законопроекту є запровадження механізму запобігання використанню інсайдерської інформації та маніпулюванню ринком цінних паперів, захист прав інвесторів шляхом запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за використання інсайдерської інформації та маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами, а також за створення перешкод у доступі до інформації про емітентів цінних паперів, професійних учасників ринку цінних паперів та спотворення такої інформації.

Необхідно зазначити, що Директивою Європейського Парламенту та Ради ЄС «Про інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком» передбачена необхідність ухвалення в рамках національного законодавства відповідних норм, спрямованих на попередження та відстеження дій з маніпулювання ринком. При цьому державний регулятор має бути наділений усіма наглядовими та слідчими повноваженнями, необхідними для виконання своїх функцій.

Необхідність імплементації норм цієї Директиви, крім вдосконалення законодавства України з метою недопущення зловживання на ринку цінних паперів через інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком, також потребує вдосконалення розподілу відповідальності, процедури правозастосування за порушення законодавства на ринку цінних паперів та запровадження адекватних механізмів контролю для забезпечення обов’язковості розкриття інформації [17, 189].

Досвід країн з розвинутими фондовими ринками свідчить, що розкриття інформації є дієвим інструментом впливу на господарські суб’єкти та захисту прав інвесторів. Розкриття інформації сприяє залученню капіталу та підтримці довіри до фондових ринків. Акціонерам та потенційним інвесторам потрібен доступ до регулярної, надійної та достовірної інформації. На її основі вони можуть оцінити якість управління акціонерними товариствами, прийняти обґрунтовані рішення з питань оцінки власного капіталу.

Однак швидке та прилюдне розкриття інформації сприяє боротьбі з маніпулюванням ринком та підвищенню довіри інвесторів до фінансових ринків лише за умови, якщо воно належним чином контролюється державним регулятором.

Чинним законодавством про цінні папери та корпоративне управління вже передбачені порядок розкриття інформації на фондовому ринку та права акціонерів на отримання інформації про діяльність товариств. Однак, оскільки на даний час у законодавстві відсутні норми, що передбачають відповідальність посадових осіб емітентів та професійних учасників фондового ринку за порушення прав інвесторів, це призводить до безкарності цих осіб та незахищеності інвесторів.

З огляду на зазначене та з урахуванням існування нагальної потреби у запровадженні відповідальності посадових осіб емітентів та професійних учасників фондового ринку за порушення прав інвесторів (в тому числі акціонерів) законопроектом передбачені норми щодо реальної відповідальності за здійснення порушень.

Важливим питанням є встановлення адекватних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів. Результати перевірок Комісії свідчать про низькій рівень дотримання законодавства учасниками фондового ринку та ігнорування його певних вимог. Це є наслідком недостатності та неадекватності штрафних санкцій розміру та масштабам шкоди, яка заподіюється внаслідок порушення вимог законодавства, а в деяких випадках і повної відсутності санкцій через те, що законодавством не передбачена відповідальність за певне правопорушення [11, 175].

З метою підвищення рівня правової дисципліни з боку учасників фондового ринку зазначеним законопроектом пропонується збільшити фінансові санкції до юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів шляхом внесення змін до Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Важливим є те, що даний законопроект було розглянуто та схвалено на засіданні Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств.

З метою