Розвиток сільського господарства Північно-східної Угорщини в 1945-1961 роках (історичний аспект)

Зрештою, і селяни вище зазначених населених пунктів зрозуміли, що їм зупинити процес колективізації не вдасться. Заспокоєнням селян послужило і те, що уряд Кадара приймав усі можливі заходи, спрямовані на збереження життєвого рівня населення на даному етапі реорганізації господарства.

Трирічний план (1958-1960) і потім другий п'ятирічний план (1960-1965) приділяв велику увагу забезпеченню сільських місцевостей товарами першої необхідності, будівництву житла, капітальним вкладенням для розвитку інфраструктури села. Завдяки цьому до 1960 року в сільському господарстві почали з'являтися перші позитивні зрушення, об'єм виробництва зріс на 10-11% у порівнянні з 1958 роком.

Разом із цим існуючі основні помилки, допущені при реорганізації сільського господарства, збереглися, тому що значна увага в цих планах приділялася розвитку промисловості.

Важливим елементом у збереженні і зміцненні насильно створених колгоспів і радгоспів було введення знову розробленої системи стимулювання праці. У Саболч-Сатмарській області – як і по всій країні – уже на перших етапах створення колгоспів і радгоспів почали впроваджуватись своєрідні системи стимулювання праці. Обласний комітет партії в 1960 році в одному із своїх листів звернувся в міністерство сільськго господарства з проханням затвердження даної системи стимулювання праці і розробки більш досконалих систем. Також можна простежити, що на етапі колективізації з ініціативи самих селян впроваджувалися дуже ефективні системи стимулювання праці. Не дивлячись на всі труднощі, у другій половині 60-х років почався інтенсивний ріст сільського господарства, а в 70-х роках істотно змінився рівень життя на селі.

У дисертації велика увага приділена питанню інтенсивного розвитку в області садівництва і його результатів. За рахунок створення системи матеріальної зацікавленості з боку держави і збільшення технічної оснащеності почався етап інтенсивного розвитку сільського господарства в цьому регіоні.

 

 

Слід відзначити, що з процесом колективізації змінилася не тільки структура власників землі, але й були впроваджені нові методи ведення господарства, змінена структура культур, що вирощувалися. Цей процес уже чітко простежується в першій половині 60-х років, коли починається спеціалізація сільського господарства, його пристосування до місцевих умов і наявності робочої сили.

У дисертації ми постаралися узагальнити етапи розвитку сільського господарства регіону в період 1945-1961 років, відзначити той факт, що в результаті колективізації були створені умови для корінної зміни суспільного становища і рівня життя селянства.

Як факт слід зазначити те, що в другій половині 60-х років і 70-ті роки спостерігалося істотне поліпшення добробуту населення. Разом із ростом добробуту змінилися й умови праці селян і вигляд села.

Одночасно в усьому народному господарстві залишилася невирішена проблема підвищення продуктивності праці, тому що в порівнянні з розвинутими західними країнами для виробництва однакової кількості товару нами використовувалася істотно більша кількість енергоносіїв, матеріалив і живої праці.

Не багато потрібно було часу, щоб ці проблеми стали некерованими, і щоб керівництво країни визнало, що насильницька колективізація була помилковою і, що в інтересах створення більш ефективного і кокнурентоздатного сільського господарства необхідно знову відновити систему приватної власності на землю.

 

 

1. Сільське господарство Саболч-Сатмарської області (1945-1961 рр.). – Ніредьгаза, 2001. – 146 с.

Szabolcs-Szatmár megye mezőgazdasága (1945-1961). – Nyiregyháza, 2001. – 146 old.

2. Сільське господарство Саболч-Сатмарської області в період із 1945 по 1953 рік // Саболч-Сатмар-Берег, архівний альманах. – Ніредьгаза, 1999. – Щорічник ХІІІ. – С. 211-223.

Szabolcs-Szatmár mezőgazdasága 1948-1953 kozott // Szabolcz-Szatmar-Beregi Leveltari Evkonyv. – Nyiregyháza, 1999. – XIII. – Old. 211-223.

3. Масове переселення селян із району Додой-фелшо в січні 1945 року // Сабол-Сатмар-Берег, архівний альманах. – Ніредьгаза, 1997. – Щорічник ХІІ. – С. 311-314.

A polgari lakossag elhurcolasa a Dadai-felso jarasbol 1945 januarjaban // Szabolcz-Szatmar-Beregi Leveltari Evkonyv. – Nyiregyháza, 1997. – XII. – Old. 311-314.

4. Дані про підсумки позики миру Саболч-Сатмарської області // Саболч-Сатмар-Берег. – Ніредьгаза, 1997/2. – C. 189-192.

Adatok a bekekolcson-jegyzes tortenehes Szabolcs-Szatmár megyeben // Szabolcs-Szatmár-Beregi Szemle. – Nyiregyháza, 1997. – sz. 2. – Old. 189-192.

5. Кінець і початок епохи // Краєзнавство, 1998. – №6. – С. 6-13.

Korszakveg es korszakkezdet // Honismeret. – Nyiregyháza, 1998. – sz. 6. – Old. 6-13.

6. Період Кадара (1956-1989) // Цінності Саболч-Сатмар-Берегської області. Історія області. – Ніредьгаза, 2001. – С. 218-228.

A Kadar Korszak (1956-1989) // Szabolcs-Szatmár-Bereg megye ertekei. A megye tortenelme. – Nyiregyháza, 2001. – Old. 218-228.

7. Розвиток сільського господарства Північно-Східної Угорщини у 1945-1961 роках. // Науковий вісник УжДУ. Серія «Історія». – Ужгород, 2002. -№6. – С. 107-114.

 

 

Концне-Надь Ж. Розвиток сільського господарства Північно-Східної Угорщини в 1945-1961 роках (істричний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 02 – всесвітня історія. – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2002.

Захищається текст дисертації, де розглядається історія розвитку сільського господарства на території історичних комітетів Саболч, Сатмар,