Соціальне знання в інформаційно-комунікативному просторі сучасного суспільства

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в проведенні комплексного соціально-філософського аналізу феномена соціального знання. На основі цього аналізу вперше виконана комплексна інтерпретація сутності й специфіки соціального знання, визначено його місце в теоретичному й практичному потенціалі сучасного соціуму. 

До найбільш значущих результатів і теоретичних висновків, які характеризують новизну дослідження й виносяться на захист, належать такі: 

простежено динаміку соціально-філософських досліджень соціального знання й проаналізовано основні концепції соціології, історії, психології, в яких наведено інтерпретацію знаннієвих структур з визначенням місця соціального знання й методів його дослідження; аргументовано, що в останні десятиліття XX ст. – перше десятиліття XXI ст. уявлення про соціальне знання значно змінюються, що обумовлено перенесенням уваги дослідників з філософсько-гносеологічного аналізу соціальних явищ у галузі соціально-гуманітарну та культурно-історичну; 

вперше запропоновано системну експлікаційну модель соціального знання, що дає одночасно уявлення про його природу, сутність і специфіку, зумовленість його диференційованою суспільною діяльністю, цілепокладанням і спілкуванням як універсальними способами взаємодії людей; наведено авторське визначення соціального знання як стійкої, інтегрованої в систему інформації про суспільство, яке складається з комплексу показників процесів, що відбуваються в суспільстві, а також подій, фактів, феноменів духовного життя, пов’язаних зі спільною діяльністю людей;

розкрито нормативно-регулятивний характер соціального знання, що конституює систему різного роду приписів стосовно поведінки соціального суб’єкта, на основі чого встановлюються міжсуб’єктні механізми підтримки комунікативних зв’язків і відтворення системи взаємин людей; 

виявлено та проаналізовано бінарну роль соціального знання в конструюванні аксіосфери сучасного суспільства: з одного боку, соціальне знання наповнює аксіосферу новими орієнтирами, є критерієм у її ієрархії, а з іншого боку, соціальне знання само виступає невід’ємним елементом аксіосфери суспільства; 

визначено статус соціального знання та розглянуто його основні функції в продукції мас-медіа як найважливішій формі подання соціально значущої інформації, розкрито його рольове протиріччя у взаємозв’язку “комунікатор-аудиторія”; показано, що соціальне знання в продукції мас-медіа підлягає сигніфікації, референціації й репрезентації; 

на основі проведеного соціально-філософського аналізу встановлено, що соціальне знання є складовою частиною побудови проектів і прогнозів подальших змін у суспільстві й життєдіяльності людей, основою для регулювання ризиковими ситуаціями й містить у собі технологічний інструментарій для зняття й розв’язання конфліктів у соціосфері.

Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що результати дисертаційної роботи можуть стати теоретичною й методологічною базою для подальшого осмислення проблеми соціального знання, його функцій на сучасному етапі розвитку суспільства. У дисертації сформульовано висновки, які можуть сприяти більш глибокому розумінню тенденцій розвитку інформаційно-комунікативного простору сучасного суспільства. 

Практична значимість роботи полягає в тому, що матеріали дисертації можуть увійти до арсеналу теоретичної й практичної соціальної філософії, де увага зосереджується на комунікативному боці соціальної діяльності й сприяє встановленню пріоритету універсальних і загальнолюдських цінностей. Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі, при розробці програм щодо оптимізації суспільних відносин, виховання особистості, а також у викладанні окремих тем у курсах філософії, соціології, політології. 

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено в роботах, які висвітлені на науково-практичних конференціях різних рівнів: Міжнародній науковій конференції “Політична наука: предмет та методологічні засади” (Харків, 2001 р.), XII Харківських політологічних читаннях “Українська державність: становлення, досвід, проблеми” (Харків, 2001 р.), V Міжнародній конференції “Ильенковские чтения. Педагогические идеи Э.В. Ильенкова и современные проблемы образования” (Москва, 2003 р.), VII Міжнародній науковій конференції “Слобожанські читання. За відродження Харкова – інтелектуальної столиці України” (Харків, 2003 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2004 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціум. Наука. Культура” (Київ, січень 2007 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Українська наука в мережі Інтернет” ( Київ, лютий 2007 р.).

Основні положення дисертації апробовано на наукових міжкафедральних семінарах гуманітарного факультету Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського “ХАІ”. Зміст дисертації обговорено на засіданнях кафедри філософії Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”.

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення в 13 авторських публікаціях, з них 7 наукових статей опубліковано в спеціалізованих наукових виданнях, установлених ВАК України.

Структура роботи зумовлена метою й задачами, поставленими дисертантом у процесі теоретичної розробки обраної теми. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації - 188 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту. Список використаної літератури містить 268 найменувань і розташований на 21 сторінках.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, оцінено ступінь її розробленості, розкрито зв’язок теми роботи з науковими програмами, сформульовано мету й задачі дослідження, наведено ознаки наукової новизни, визначено методи дослідження, теоретичне й практичне значення отриманих апробованих результатів, описано структуру роботи. 

У першому розділі “Інтерпретація соціального знання в сучасній соціально-філософській думці” проаналізовано феномен соціального знання, наведено основні підходи до його інтерпретації в сучасному суспільствознавстві.

У підрозділі 1.1 “Соціальне знання в проблемному полі міждисциплінарного дослідження” розглянуто як і на яких підставах проблематизується соціальне знання в сучасних гуманітарних науках, здійснюється аналіз шляхів розвитку соціального знання з кінця XX  до початку XXI ст.

У важливому потоці проблематизації соціального знання репрезентовано ідеї й уявлення про наукове соціальне знання як