Соціально-педагогічна реабілітація дітей в спеціальних дошкільних закладах освіти засобами творчої гри

 

Актуальність і ступінь дослідженості наукової проблеми

Концептуальні положення реформування дошкільної освіти в Україні, їх гуманістична спрямованість визначаються пріоритетами, які мають соціально-педагогічну значущість, є важливими не лише для навчання й виховання дітей з обмеженими фізичними можливостями, а й для системи дошкільного виховання в цілому.

Пріоритетність гуманізації як стрижневого напрямку подальшого реформування дошкільного виховання обумовлюється зростанням кількості дітей з обмеженими фізичними можливостями не лише в Україні, а й у всьому світі. Загалом це є об'єктивною тенденцією цілого комплексу освітянських проблем. Так, згідно із статистичними даними в Україні кількість дітей дошкільного віку з вадами фізичного розвитку становить майже 24 тис., тоді як ще десять років тому таких дітей налічувалося приблизно 10 тис. Зокрема, у Чернівецькій області упродовж 1992-1997 років їх кількість зросла від 195 до 1352 осіб.

Зростання кількості дітей з різними вадами розвитку зазначено і в звітах Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я. За прогнозами її фахівців у період з 1975 по 2000 рр. чисельність таких дітей у світі збільшиться до 500 млн. У країнах, які розвиваються, їх кількість сягатиме від 135 до 150 млн. ; водночас, у розвинутих країнах подібний показник зросте від 12 до 25 млн.

Означене суспільне явище, яке має транснаціональний характер, ініційоване низкою причин. Основними з яких є такі: погіршення екологічної ситуації; несприятливі умови для праці жінок, зростання їх травматизму; високий рівень захворювання батьків, особливо матерів; поширення наркоманії та алкоголізму серед них; відсутність належних умов для підтримання здорового способу життя в молодих сім'ях тощо.

Отож, украй важливим є максимальне зближення різних інститутів формування особистості вже з перших років її життя – родини, дитячого садка, школи та ін., опанування педагогами вміннями впливати на стосунки та характер спілкування між дітьми, дітьми та дорослими, об'єктивно оцінювати мікроклімат у соціумі, ініціювати та стимулювати самовиявлення і самореалізацію особистості.

За умови своєчасного залучення дошкільників до різних видів діяльності, притаманних їх віку, правильно організованої соціально-педагогічної корекції наявних вад формуватиметься належне підгрунтя для подальшого успішного навчання, виховання й самостійного життя дітей.

Спостереження та аналіз бази дослідження (зростання травм органів опори і рухів дітей за період з 1987 по 1997 рік – від 9, 6% до 24, 7%) засвідчують, що корекційне навчання дошкільників з обмеженнями у фізичному розвитку – одна з основних освітянських проблем соціально-педагогічної реабілітації.

Однак, у досвіді організації такої роботи є чимало негативних явищ. Незважаючи на зростання кількості дітей дошкільного віку з вадами фізичного розвитку, на різних етапах організації педагогічного процесу в загальних та спеціальних закладах ще зберігаються традиційні підходи, неадекватні, застарілі установки, які виявляються лише у забезпеченні матеріальної бази дитячих садків і відповідного медичного обслуговування дітей.

Внаслідок цього нові потреби особистості в соціально-педагогічній реабілітації вступають у протиріччя із застарілими формами її організації, що перешкоджає подальшій соціальній адаптації дітей.

Вченими почасти розкрита значущість і обгрунтована необхідність здійснення соціально-педагогічної реабілітації в сензитивному періоді формування різних сфер особистості (А. Капська, О. Коган, Л. Коваль, І. Звєрєва, Е. Колесник, Б. Редько, А. Каптелін, Ю. Лянной, Ле Тхань Ван, Лі Ю Сан та ін.), охарактеризовано вплив різних форм церебрального паралічу на загальний стан фізичного і психічного здоров'я дітей (Л. Бадалян, В. Зеньковський, В. Стешин, Л. Уланова, та ін.), досліджено окремі засоби корекції рухових якостей дошкільників (О. Вавілова, В. Заціорський, О. Кенеман, П. Рудик, А. Пуні та ін.), виявлено умови забезпечення адаптаційних процесів у дошкільному віці (Л. Артемова, Е. Вільчковський, Т. Жаровцева, З. Плохій, Ле Тхань Ван та ін.), розкрито психологічні аспекти адаптації та реабілітації (Г. Добровольська, К. Семенова, І. Милославова, О. Зотова, І. Кряжева та ін.).

Однак у теорії і практиці дошкільної педагогіки ще відсутні дослідження з питань використання властивих дітям видів діяльності, а саме ігрової, як засобу їх ранньої соціально-педагогічної реабілітації за умови обмеження фізичних можливостей. Отож актуалізація соціально-педагогічної реабілітації й відсутність науково-обгрунтованої навчальної моделі викорис-тання провідної для дошкільників ігрової діяльності в аспекті усунення вад їх розвитку зумовили вибір теми дослідження «Соціально-педагогічна реабілітація дітей у спеціальних дошкільних закладах освіти засобами творчої гри».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до загальної наукової проблеми «Підготовка педагога до виховної роботи в умовах європейської інтеграції» (протокол №5 від 30. 12. 1997 р. Вченої ради Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника).

Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна реабілітація дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – педагогічні умови використання творчої гри природничого змісту в соціально-педагогічній реабілітації дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження: обгрунтувати доцільність використання творчих ігор-комплексів природничого змісту в процесі соціально-педагогічної реабілітації дітей старшого дошкільного віку з вадами фізичного розвитку.

Гіпотеза дослідження: процес соціально-педагогічної реабілітації особистості вдосконалюється, якщо дидактичний (мовленнєвий: слово, інтонація, голосові модуляції; пара- та екстралінгвістичний: образ, дія, міміка, жести, пантоміміка) та виховний (спілкування, взаємовідносини) зміст творчої гри відбирається і використовується відповідно до мети та етапу дидактично- корекційної моделі виховання і навчання дітей.

Задачі дослідження:

проаналізувати ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми в Україні та за рубежем;

з’ясувати роль і місце творчої гри в системі корекційного навчання й виховання дітей