Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення

Експериментально дослідити психологічні особливості формування професійного образу-типажу, мотивації та ціннісних орієнтацій майбутніх соціальних працівників на етапі професійного становлення.

На основі теоретичних висновків і отриманих експериментальних даних про чинники професійної самоідентифікації соціальних працівників встановити можливі методи та шляхи оптимізації процесу підготовки означених фахівців.

Теоретико – методологічною основою дослідження є загальні положення про сутність особистості та її розвиток в процесі життєдіяльності (Еріксон Е., Костюк Г. С., Максименко С. Д., Рубінштейн С. Л., Федоришин Б. О.), діяльнісний та особистісний підходи (Климов Є. О., Леонтьєв О. М.), концепції соціалізації та розвитку особистості в процесі навчання (Кон І. С., Москаленко В. В., Петровський А. В.), положення соціокультурного підходу до навчання, соціосемантичного та контекстного підходів до учбової діяльності (Бодальов О. О., Виготський Л. С., Петренко В. Ф.), праці філософів, соціологів, психологів і педагогів з даних проблем. Джерельну базу складає спеціальна література з досліджуваної тематики, практика психолого-педагогічних та соціальних служб ССЗН.

Методи дослідження. У дослідженні використано такі методи: теоретичний аналіз; емпіричні методи (анкетування, особистісний семантичний диференціал, психомалюнок, методика діагностики рівня емпатійних здібностей Бойка В. В.). Отримані дані піддавалися обробці методами статистичного аналізу.

Дослідження проводилося протягом 1997 – 2000 років на базі мережі установ і закладів ССЗН та Чернігівського юридичного коледжу.

Надійність і вірогідність результатів забезпечувалась різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідністю застосованих методів поставленій меті та завданням дослідження, достатньою репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманих даних, їх статистичною обробкою із залученням сучасних технологій.

Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні соціально-психологічної характеристики механізмів та чинників професійної самоідентифікації фахівців із соціальної роботи в ССЗН, а також у розкритті змісту, місця і ролі виокремлених чинників у структурі самосвідомості фахівців системи соціального захисту населення. А саме:

було поглиблено розуміння поняття професійної самоідентифікації у фахівців ССЗН, розширено та дістало подальший розвиток наукове обґрунтування положень, що лежать в основі побудови моделі професійної діяльності соціального працівника; розроблено соціально-психологічну модель професійної діяльності працівників системи соціального захисту населення різних профілів.

з'ясовано основний зміст професійної діяльності та особливості самоідентифікації соціальних працівників відповідно до сучасної концепції соціальної роботи;

у фахівців системи соціального захисту населення виділені та охарактеризовані соціально-психологічні складові самосвідомості, що виступають чинниками професійної самоідентифікації на етапі професійного навчання.

Теоретичне значення дослідження. Науково обґрунтовано та експериментально підтверджено, що професійна самоідентифікація фахівців системи соціального захисту зумовлюється низкою чинників, серед яких: професійні образи “Я”; мотиваційні характеристики; професійні риси та особистісні якості, ціннісно-потребові орієнтири; формуючі впливи. Поглиблено розуміння механізмів оволодіння професією соціального працівника. Результати дослідження сприяють розвиткові та поглибленню теоретичних уявлень про становлення особистості в професії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в узагальненнях, висновках та пропозиціях стосовно вдосконалення системи підготовки кадрів для сфери соціального захисту, що має підвищити ефективність соціальної роботи в державі. Дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані у розробці професіограми соціального працівника ССЗН, а також у проектуванні освітніх систем та кваліфікаційних стандартів для спеціальностей соціальної сфери.

Результати дисертаційного дослідження лягли в основу розроблених навчальних програм курсів “Психологія в системі соціального захисту населення”, “Теорія соціальної роботи”, “Методика і технологія соціальної роботи”, “Етика соціальної роботи”, що викладаються автором у Чернігівському юридичному коледжі, а також в основу запровадженої в цьому коледжі програми технологічної практики в установах і закладах системи соціального захисту. З урахуванням положень дисертаційної роботи була складена та затверджена Міністерством освіти України (29. 12. 99) Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6. 040200 “Соціальна робота”. В ході роботи над дисертацією автором було розроблено ряд нових психолого-обґрунтованих методик з навчання соціальній роботі.

Запропоновані в роботі практичні методики були використані автором при навчанні соціальних працівників у Чернігівському юридичному коледжі, при підвищенні кваліфікації практичних працівників системи соціального захисту Харківської та Львівської областей в межах Тасіс-проекту “Сприяння розвитку політики надання соціальної допомоги та послуг в Україні”, а також в ході підготовки викладачів із соціальної роботи у Середньошведському університеті (м. Естерсунд) в межах діяльності Агенції міжнародного розвитку і співробітництва Швеції (SIDA).

Особистий внесок здобувача. Результати дисертації були використані при створенні Освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю 6. 040200 “Соціальна робота”. У цій програмі автором розроблені виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння щодо їх вирішення, а також анотації ряду фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін та циклу практичного навчання соціальних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи були апробовані та обговорювалися на науково-практичній конференції “Проблеми соціального захисту в Україні” (Чернігів, 20-21 червня, 1996 р.), на конференції, присвяченій організації навчання соціальних працівників (Київ, 15 квітня 1999 р.) при Міністерстві праці та соціальної політики, а також на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи” (Ужгород, 21-22 жовтня 1999 р.). Крім того, результати дослідження були впроваджені протягом трьох (1997-2000) років у Чернігівському юридичному коледжі на відділенні “Соціальна робота”; положення дисертаційної роботи лягли в основу Освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю 6. 040200 “Соціальна робота”, затвердженої Міністерством освіти України 29. 12. 1999.

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення у п'яти статтях у наукових