Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення

Семантичне дослідження показало чітку тенденцію наближення результатів студентів до значень, отриманих в ході дослідження фахівців (див. таблиці 1та 2). Крім того, аналіз по кожному з трьох факторів свідчить про досить високий рівень узгодженості між сформованим образом професії соціального працівника у студентів та фахівців, достатню відповідність цього образу прагненням клієнтів. Тобто, отримані дані свідчать, що в ході навчання ідентифікаційні процеси зумовлюються уявленнями про майбутню діяльність, причому ці уявлення дуже близькі в усіх групах респондентів. Означені уявлення містять інформацію як про самих працівників ССЗН, так і про відвідувачів соціальних служб. Образ клієнта розвивається в процесі навчання та з набуттям досвіду.

Щодо аналізу відстані між значеннями досліджуваних понять (див. табл. 3), то поняття “Клієнт” та “Соціальний працівник” найближче розміщені у семантичному просторі самих відвідувачів. Такий результат ми пояснюємо більшою мотиваційною значимістю спілкування з працівниками ССЗН з боку відвідувачів, а також характеристиками їх ідентичності як “більш залежних від держави та її представників”. Тоді як тенденція по наближенню означених понять одне до одного у самосвідомості студентів свідчить про доцільність цілеспрямованого впливу на побудову взаємозв'язків між значимими для професійної ідентичності соціальних працівників поняттями.

 

Таблиця 1

Величини середніх значень показників поняття “Клієнт ССЗН” та їх стандартні відхилення по заданим факторам

Респонденти

 

Результати, отримані із застосуванням психомалюнку, дали змогу підтвердити положення про досить тісні зв'язки образів клієнтів та соціальних працівників у свідомості досліджуваних. Інтерпретація графічних зображень продемонструвала небайдуже ставлення студентів до виділених ними груп специфічних проблем відвідувачів ССЗН, усвідомлення можливості професійної деформації фахівців при здійсненні своїх функцій, розуміння вимог до представників даної професії, а також особливості рольового репертуару соціальних працівників як аспектів професійної “Я-концепції” майбутніх спеціалістів. Результати аналізу малюнків пояснюють тенденцію до наближення образів працівників та клієнтів у свідомості студентів в ході навчання: поповнення соціального досвіду щодо майбутньої професії відбувається через накопичення уявлень про образи професіонала та відвідувача, їх взаємопроникність та пов'язування в єдиний цілісний образ.

Таким чином, емпіричне дослідження професійного типажу-стереотипу працівника ССЗН підтвердило, що фахові уявлення є одними з центральних детермінант професійної самоідентифікації, формування образів “Я” в професії. Впливаючи на ці чинники, можна спрямовувати процес професійного становлення спеціаліста. Образ соціальної роботи як професії складається, принаймні, з двох основних компонентів: образу фахівця та образу клієнта. Змістовне наповнення “бажаного образу Я” для фахівців із соціальної роботи має містити інформацію про те, чого чекають від працівників ССЗН їх клієнти, про їх можливу співпрацю, а зміст “реального образу” – інформацію про можливості держави для задоволення потреб соціально незахищених громадян. Це викликає необхідність пошуку “золотої середини” між “нормативною” складовою образу “Я” та реалізацією гуманістичних проявів. Такі обставини породжують можливість внутрішнього конфлікту, професійного вигоряння в означених фахівців, у разі відсутності в них навичок психогігієни. Крім того, побудова адекватної ідентифікаційної моделі для працівника ССЗН буде можливою при створенні таких умов, коли образи “реального” та “бажаного Я” фахівця співвідноситимуться з такими у клієнтів соціальних служб.

З метою дослідження потребово-мотиваційних чинників професійної самоідентифікації соціальних працівників ССЗН нами було здійснене опитування з використанням анкети для вивчення провідних мотивів професійної діяльності (Верещагіна Л. А.). Анкета представлена у формі незакінчених речень, що стосуються причин вибору фаху та рівня задоволення цим вибором, мотивації успіху та побудови майбутньої кар'єри, очікувань щодо професії, а також ставлення студентів до власних проблем та труднощів клієнтів. Варіанти відповідей пропонували самі респонденти.

Дослідження проводилися двічі: серед студентів, що навчалися на першому курсі, і згодом, після закінчення ними третього курсу. Обробка результатів проводилась підрахунком середньозваженої величини запропонованих варіантів.

В ході аналізу отриманих результатів дослідження нами встановлено, що до основних чинників та умов, які забезпечують оволодіння соціальною роботою як професією, належать: потреба в самореалізації, самоствердженні шляхом надання допомоги людям, широкий спектр спілкування (як професійного, так і особистісного), можливість самовдосконалення та більш ефективного вирішення особистих проблем завдяки вивченню психологічних, соціологічних і юридичних дисциплін. Крім того, студенти усвідомлюють низький рівень можливості забезпечення матеріальних потреб (за рахунок недостатнього статусу професії та невисокої заробітної платні), а також розуміють можливість психологічного ризику, оскільки їх діяльність пов'язана з багатьма стресовими чинниками. В результаті дослідження мотиваційних факторів виявився їх тісний зв'язок з уявленнями про соціальну роботу як професійну діяльність, на підставі чого ми робимо висновок, що ці чинники взаємообумовлені і можуть розвиватися системно в ході соціалізації.

Нами також було встановлено, що на поєднання та розвиток потреб і мотивів у соціальній роботі впливають цінності даного виду діяльності, які є важливим фактором становлення професійної “Я-концепції” означених спеціалістів. Причому, цінності соціальної роботи складають основу професійної позиції працівника, яка, в свою чергу, демонструє систему особистісних смислів індивіда стосовно здійснюваних ним ролей. Ось чому ціннісно-мотиваційна сфера також великою мірою обумовлює ідентифікаційні процеси.

Для досягнення професійної ідентичності в соціальній роботі важливою умовою є співвіднесення особистісних якостей