Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 190 сторінках друкованого тексту і містить 5 таблиць, 4 діаграми та 7 додатків. Список основних використаних джерел налічує 219 найменувань.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність вивчення професійної самоідентифікації працівників системи соціального захисту населення, подано стислий аналіз стану розробки проблеми в науковій літературі, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, а також особистий внесок здобувача; вказані форми апробації результатів дисертації та публікації.

У першому розділі “Професійна самоідентифікація особистості як соціально-психологічна проблема” відображено результати теоретичного дослідження означених аспектів. Здійснено стислий аналіз наукових доробок, присвячених проблемам професійної “Я-концепції”, професійної самосвідомості, шляхів, складових і етапів їх формування, а також механізмів, які впливають на професіогенез. Питання, пов'язані з визначенням та характеристикою професійної самоідентифікації як складової та механізму становлення особистості в професії та важливої умови формування професійної “Я-концепції” працівника.

Розвиток та становлення самосвідомості та “Я-концепції” досліджувалися різними психологічними школами (Бернс Р., Джемс У., Еріксон Е., Кон І. С., Налчаджян А. А., Столін В. В., Чамата П. Р., Шибутані Т. та ін.). Важливе місце у працях багатьох авторів займає розробка питань, пов'язаних із дослідженням складових, механізмів формування, генези та функцій “Я-концепції”, їх значення в ході становлення та соціалізації особистості.

В рамках загальних концептуальних підходів щодо визначення та характеристики самосвідомості та “Я-концепції” здійснюється дослідження професійного “Я” (Іванова О. М., Климов Є. О., Маркова А. К., Міщик Л. І., Орбан Л. Е., Федоришин Б. О. та ін.). Науковцями встановлено, що особистість по-різному може включатися в систему трудових взаємин. Великою мірою ефективність цього процесу залежить від механізмів, етапів та результатів формування її професійної самосвідомості та “Я-концепції”, від адаптивних чи неадаптивних форм трудової поведінки, від успішності професійної соціалізації тощо. Крім того, значна роль у побудові професійної самосвідомості належить сформованим професійним образам “Я” (уявленням про професію та своє місце в ній), професійній самооцінці та самоставленню, усвідомленню соціальних професійних ролей та установок.

При формуванні професійної “Я-концепції” важливими є наступні фактори: сформованість індивідуальних стереотипів даної професії, співвіднесення їх з поглядами, виробленими в суспільстві; вплив групових експектацій на дотрудовій стадії соціалізації та розвиток образів професії як процес співвіднесення людиною власних життєвих цілей, задатків, здібностей з об'єктивними можливостями їх реалізації в сфері праці. Ґрунтуючись на проведеному аналізі теоретичних доробок, ми дійшли висновку, що однією з детермінант формування професійної самосвідомості є професійна самоідентифікація; вона ж виступає механізмом цього процесу.

Внутрішньою стороною оволодіння фахом є формування психологічної системи діяльності на основі індивідуальних якостей суб'єкта діяльності шляхом їх реорганізації, переструктурування, виходячи з мотивів, цілей та ставлення до праці, тобто, через зміну самосвідомості. Важливим механізмом і результатом формування “Я-концепції” професіонала є відповідно самоідентифікація та ідентичність. Дані феномени можна розглядати в динаміці протягом формування професійної самосвідомості.

Роль професійної самоідентифікації полягає у створенні та співвіднесенні уявлень (особистих та суспільно-необхідних) про обрану трудову діяльність, у формуванні самооцінки, а, отже, і в ефективності інтеграції в ту чи іншу професію. Причому, професійна самоідентифікація залежить від професійних стереотипів, образів, уявлень, оскільки безпосередньо сам ідентифікаційний процес здійснюється з урахуванням даних явищ. Особливе значення належить також поняттям професійної позиції та професійних ролей, оскільки розкриття особистісного аспекту професійної ідентифікації (на відміну від соціального) можливе лише тоді, коли відома система особистісних смислів індивіда стосовно системи професійних цінностей. Професійна самоідентифікація (поряд з рефлексією) виступає як механізм формування професійної “Я-концепції” завдяки засвоєнню функціонально визначених професійних ролей та динаміці оцінки себе як фахівця.

Професійна самоідентифікація також може розглядатися і як результат фахової підготовки та професійного становлення. В даному випадку йдеться про ідентичність особистості, яка стає результатом професійного становлення за умов належного рівня усвідомлення необхідності самовияву, саморозвитку і самовдосконалення в професії. Тому самоідентифікація виступає як шлях до розвитку творчої спрямованості та креативності індивіда.

Необхідними умовами самоідентифікації в будь-якому виді фахової діяльності є врахування системи суспільних та особистісних цінностей в контексті даної професії (Абульханова-Славська К. О., Бодальов О. О., Боришевський М. Й., Циба В. Т. й ін.).

Для виокремлення та якомога повнішої характеристики чинників професійної самоідентифікації, важливим є виділення її рівнів або етапів: професійне самовизначення; готовність студента до виконання професійних функцій; відхід від репродуктивного виконання на користь творчого; перехід до потреби у самодіагностиці, самопізнанні тощо. Характеристиці змісту та етапів самоідентифікації в різних професіях присвячені дослідження Маркової А. К., Панка В. Г., Пермінової Л. М., Рибалки В. В., Титаренко Т. М., Чепелєвої Н. В. та ін.

Професійна самоідентифікація тісно пов'язана зі структурою професійних образів, які включають уявлення про суб'єкт професійної діяльності, мотиваційні компоненти, професійно важливі якості, вимоги до особистості щодо конкретної спеціалізації. З іншого боку, образ професії містить уявлення про зміст діяльності, а отже, про її об'єкт, цілі, засоби, форми окремих дій. Система професійних уявлень особистості розвивається у ціннісно-смисловому виразі і входить до системи індивідуального світогляду. Професійні уявлення фахівців можуть виконувати ряд важливих функцій інструментів пізнання, а, отже, опису,