Соціологія та її вивчення у вищій школі

знати: історію формування предмета соціології, головні цілі використовування соціологічного знання; отримати уявлення про суспільство, його структуру, місце і роль людини в ньому; знати основні механізми соціокультурної регуляції поведінки та соціального контролю, типи соціальних зв’язків, сутність соціальної дії та соціальних відносин, основні принципи побудови програми соціологічного дослідження, розумітися на головних методах збору соціологічної інформації.

вміти: характеризувати соціологічний підхід до розуміння таких феноменів, як суспільство, культура, особистість; процеси соціалізації, стратифікації, диференціації, інтеграції, соціальної мобільності; механізми соціальних відхилень, соціального контролю, визначати та аналізувати поняття «громадянське суспільство», «соціальна структура» і їх складові елементи.

На вивчення дисципліни відводиться 54 год. / 1, 5 кредити ESTS.

 

 

Змістовий модуль 1. Соціологія як суспільна та гуманітарна наука

Необхідність соціологічного аналізу, узагальнення та прогнозування суспільних процесів та явищ. Об’єкт і предмет соціології. Визначення функцій і завдань соціології у науковій літературі. Категорії, закони, метод соціології. Атрибути соціологічної науки. Місце соціології в системі суспільних наук, зростання її ролі в сучасних умовах та значення у процесах державо- і націотворення в Україні. Роль соціології у формуванні освіченого фахівця-професіонала, вчителя.

Змістовий модуль 2. Історія розвитку соціології

Логіка виникнення соціології. Соціальна філософія як попередниця соціології. Зміна уявлень про можливості вивчення суспільства і людини в добу Відродження та Нового часу. О. Конт – засновник соціології. Г. Спенсер як продовжувач позитивістської лінії у соціології. Соціологічна концепція марксизму та її критичний аналіз у працях Р. Арона, К. Поппера, П. Сорокіна й П. Монсона. Соціологізм Е. Дюркгейма, суперечливий характер його теорії. Соціологія М. Вебера. Особливості розвитку соціології в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. ст. (М. Драгоманов, О. Потебня, І. Франко, М. Грушевський, Ф. Вовк, М. Шаповал та ін.).

Змістовий модуль 3. Суспільство як соціальна система

Суспільство і природа. «Парадигма людської винятковості» та її спростування в альтернативній соціології. Інвайронментальна соціологія, її зміст і соціальне значення. Системний підхід до суспільства в соціології. Основні риси суспільства, його важливі підсистеми. Культура як система цінностей і норм, які регулюють взаємозв’язки в суспільстві. Різноманіття підходів до визначення культури. Функції культури. Нормативна культура. Субкультура і контркультура. Причини і особливості кризового розвитку сучасної культури. Структура суспільства як цілісної системи. Джерела та характер суспільного розвитку. Ідея прогресу та її критика наприкінці ХХ ст. Альтернативи ідеї прогресу.

Змістовий модуль 4. Соціальна структура суспільства

Поняття соціальної структур суспільства. Соціальні групи, шари, прошарки, соціальні спільноти. Соціальні дистанції та динаміка соціальних груп. Методологічні підходи у вивченні соціальної структури: класовий та стратифікаційний. Тлумачення класової структури К. Марксом. Засновник теорія соціальної стратифікації М. Вебер і подальші її розробки П. Сорокіним, Т. Парсонсом, Р. Мертоном. Модель класів У. Уотсона. Ознаки класів у країнах Центральної та Східної Європи. Поняття «соціальної нерівності» у соціології та соціальної поляризованості. Теорія соціальної мобільності П. Сорокіна, її типи. Поняття «маргінальна особистість», «маргінальна група», «маргінальне суспільство».

Змістовий модуль 5. Особистість у системі соціальних зв’язків

Предмет дослідження соціології особистості. Основні проблеми соціології особистості. П’ять антропологічних версій розгляду людини. Людина радянська і пострадянська. Теорії соціальних ролей. Теорії референтної групи. Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви й цінності як складові структури особистості. Соціальна типологія особистості. Проблема соціалізації, соціальної адаптації та інтеріоризації. Агенти соціалізації. Ресоціалізація особистості в перехідних суспільствах.

Соціальна поведінка людей. Поняття соціальної інтеракції (взаємодії). Соціальні контакти як особливий тип зв’язків. Поняття соціальної дії (М. Вебер). Сутність і механізм здійснення соціальної дії. Співробітництво, суперництво і конфлікт як типи взаємодій людей. Цінності, ціннісні орієнтації людей, їх соціальні ролі. Соціальні функції в системі соціальної взаємодії. Формування соціальних відносин; односторонні і взаємні соціальні відносини.

 

Змістовий модуль 6. Соціологія девіантної поведінки

Поняття девіації (відхилення). Девіантна, делінквентна і кримінальна поведінка. Соціологія девіантної поведінки. Проблема корупції в українському суспільстві, соціальний контроль. Соціальний контроль як механізм соціальної регуляції поведінки людей. Норма як стандарт належної поведінки. Зв’язок між нормами і цінностями. Проблема самоконтролю. Агенти формального та неформального контролю. Методи контролю та їх залежність від виду санкцій. Громадська думка як форма соціального контролю.

Змістовий модуль 7. Соціологія освіти

Поняття соціології освіти. Статус освіти як галузевої дисципліни. Об’єкт, предмет соціології освіти, її місце у системі соціологічного знання. Процес навчання як соціокультурна діяльність. Освіта як соціальний інститут. Динаміка функцій освіти. Освіта як канал соціальної мобільності. Освіта як соціальна організація. Загальні принципи побудови сучасної системи освіти. Диференціація освітніх закладів та стандарт освіти. Криза системи освіти. Проблеми реформування системи освіти в Україні. Соціологічні дослідження в сфері освіти.

Змістовий модуль 8. Соціологія сім’ї та шлюбу

Специфіка соціологічного вивчення сім’ї. Основні підходи в соціології до визначення поняття сім’я – соціальний інститут, сім’я – мала група, сім’я – соціокультурна цінність. Класифікація типів шлюбу і сім’ї. Порівняльна характеристика традиційної та сучасної сім’ї. Соціальні умови стабільності сім’ї та причини розлучень. Життєві цикли сім’ї. Криза сучасної сім’ї. Соціальні та індивідуальні функції сім’ї.