Соціологія та її вивчення у вищій школі

Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації.

Трансформація соціальної структури українського суспільства.

Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.

У чому полягає сутність основних функцій культури?

Які основні елементи культури? У чому полягає їх роль у функціонуванні суспільства?

Чим відрізняється соціокультурний вплив елітарної, народної, масової культури, субкультури і контркультури?

Які чинники чи процеси впливають на поляризацію суспільства?

Самостійна робота

Сутність, види, тенденції суспільних змін.

Форми прояву модернізації суспільства.

Література

1. Маргіналізація населення України / За заг. ред. В. В. Онікієнко. – К., 1997.
2. Мертон Р. Про історію та систематику соціологічної теорії // Філософська і соціологічна думка. – 1996 – № 7 – 8.
3. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. – К. : Абрис, 1996.
4. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория действия: Культура, личность и место социальных систем // Американская социологическая мысль: Тексты. – М. : Изд-во МГУ, 1996.
5. Симончук Є. В. Середній клас: люди і статуси. – К., 2003
6. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад. : В. І. Волович та ін. – К., 1998.
7. Соціологія: Навчальний посібник / За заг. ред. І. Р. Байрака – 2-е вид., доповнене. – К. : Міленіум, 2010.
8. Якуба Е. А. Социология: Учебное пособие для студентов. – Харьков: Издательство «Константа», 1995, С. 6 – 21.

Додаткова література

1. Аитов Н. А. Понятия социальной структуры в современной социологии // СОЦИС. – 1996. – №7.
2. Бевзенко Л. Евристичний потенціал поняття соціальної біфуркації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №2. – С. 159 – 176 (соціальні процеси в соціальній структурі).
3. Бороноев А. О., Смирнов П. И. О понятиях «общество» и «социальное» // СОЦИС. – 2003. – № 8. – С. 3 – 11.
4. Заборовський В. Еволюція соціальної структури: перспективи генерації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – №1. – С. 8 – 36.
5. Данильян О. Г. Социальные противоречия: Сущность, типология, формы проявления. – Х. : Основа, – 1998.
6. Щербина В. Інформаційне суспільство в контексті комунітарно-ліберальної альтернативи: понятійний аспект // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2004. – № 4.

 

 

Сутність та основні елементи соціальної структури

 

Суспільство – складна соціальна будова, яка характеризується структурно організованою цілісністю і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня картина цієї соціальної будови віддзеркалюється в її соціальній структурі.

Соціальна структура суспільства – це сукупність його елементів і взаємозв’язків між ними.

Першоцеглинками соціальної структури суспільства є статуси і ролі. Докладно про поняття «статус» і «роль» мова йде в темі «Соціологія особистості». Тут же важливо наголосити, що перші надають їй статичність, усталеність, нерухомість, а другі – динамічність, рухомість. Будь-який статус складається із ролей, а ті – із сукупності прав і обов’язків, які за традицією суспільство закріплює за статусом. Права і обов’язки визначаються соціальними нормами. Соціальну структуру суспільства утворює сукупність пустих статусів, тобто не заповнених людьми.

Чим розвиненіше суспільство, тим більше в ньому статусів. В сучасному суспільстві одних тільки професійних статусів біля 40000, сімейно-шлюбних відносин понад 200, багато сотень політичних, релігійних, економічних, демографічних.

Соціальні статуси взаємопов’язані один з одним, але не взаємодіють між собою. Взаємодіють між собою тільки суб’єкти (власники, носії статусів, тобто люди). У соціальні відносини вступають не статуси, а їх носії.

Соціальні відносини зв’язують між собою статуси, але реалізуються ці відносини через людей – носіїв статусів.

Хоча статуси безпосередньо не вступають у соціальні відносини, а тільки опосередковано – через їх носіїв, вони головним чином визначають зміст і характер соціальних відносин.

Елемента соціальної структури:

- статуси і ролі;

- індивіди (люди) ;

- соціальні групи і спільноти;

- соціальні інститути і організації;

- соціальні взаємодії;

- соціальні відносини;

- соціальні функції.

В громадській думці з часом виробляється, з вуст в вуста передається, але, як правило, ні в яких документах не реалізується ієрархія статусів і соціальних груп, де одні цінуються і поважається більше інших. Місце в такій незримій ієрархії називається рангом.

Ролі на відміну від статусів, надають динамічності соціальній структурі суспільства, роблять її рухливою.

Соціальна роль є динамічною характеристикою статусу, це модель поведінки, орієнтованої на даний статус, на виховання прав і обов’язків, які приписані конкретному статусу. Але приписані правила поведінки – соціальні норми характеризують не статус, а саме роль. Роль має справу не з соціальними відносинами (як статус), а з соціальною взаємодією. Отже:

- соціальні ролі і соціальні норми відносяться до соціальної взаємодії;

- соціальні статуси, права і обов’язки, функціональний взаємозв’язок статусів відносяться до соціальних відносин;

- соціальна взаємодія характеризує динаміку суспільства, соціальні відносини – його статику.

Між статусом і роллю є проміжна ланка – очікування людей (експектакції). Скажімо, від професора студенти очікують досить визначеної поведінки – поведінки професора, а не поведінки прокурора на судовому процесі. Роль індивідуальна у відповідності із статусом. Тільки така поведінка, яка відповідає очікуванням тих, хто функціонально пов’язаний з даним статусом, називається роль.

Отже, соціальна