все, це стосується формування регіонального рівня системи у вигляді обласних об’єднань кредитних спілок та налагодження системи взаємокредитування між спілками. Наступним напрямком має стати створення механізмів захисту заощаджень членів кредитних спілок – стабілізаційного фонду, фонду гарантування вкладів тощо. Для цього необхідно створити дієву систему моніторингу фінансових показників, які доцільно аналізувати за допомогою розробленої на основі зарубіжних аналітичних систем CAMEL та PEARLS класифікаційної системи, що включає як фінансові показники, так і показники дотримання нефінансових (управлінських) стандартів та кооперативних принципів. Ця система також може бути використана для виявлення псевдоспілок, діяльність яких може дискредитувати кредитно-кооперативний рух. Крім цього, важливими напрямками розвитку системи кредитних спілок має стати формування необхідної обслуговуючої інфраструктури, яка б забезпечувала надання спілкам та їх членам широкого спектру страхових, розрахункових, навчально-методичних, рекламних, інвестиційних та інших послуг.
Пошук
Становлення світової системи кредитної кооперації: теорія, методологія, практика
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
56
Мова:
Українська
10. Зважаючи на значні напрацювання Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) в напрямку структурної розбудови системи, держава може уповноважити її виконувати функції саморегулівної організації, здійснювати нагляд за діяльності кредитних спілок в межах системи НАКСУ і відповідати перед державою за фінансовий стан та діяльність своїх членів. Нагляд за іншими спілками, що не будуть входити до системи НАКСУ, має здійснюватись уповноваженим державним органом.
11. Банківська система України сьогодні не є повноцінною із-за відсутності в ній кооперативних банків, відродження яких дозволить остаточно і досить ефективно вирішити проблему фінансово-кредитного обслуговування аграрного сектора національної економіки. Систему аграрних кооперативних банків доцільно будувати на базі майна банку “Україна”, що дозволить одночасно вирішити проблеми, пов’язані із здійсненням процедури його банкрутства. Сільгоспвиробників, що були клієнтами банку “Україна”, доцільно зробити власниками його майна. Таким чином, значна частина клієнтів банку “Україна” із кредиторів перетвориться на власників його активів, які можуть бути внесені в якості пайового капіталу 25 обласних та одного центрального кооперативних банків, що знаходитимуться у власності своїх клієнтів. Важливою є державна підтримка цього процесу шляхом внесення частини статутного капіталу кооперативних банків на умовах її наступного викупу сільгоспвиробниками. Пропонований підхід не вимагає виділення додаткових коштів з державного бюджету. Достатньо перерозподілити на цю ціль частину коштів, що виділяються для компенсації відсоткових ставок за кредитами комерційних банків.
12. Допущені у минулі роки деформації в розвитку кооперативного сектора української економіки потребують термінового виправлення і активної участі держави в цьому процесі. Без розвитку кооперації неможливо побудувати соціально-орієнтовану ринкову економіку. В зв’язку з цим, відродження кооперативного руху має стати державною політикою, підсиленою взаємодією на різних рівнях між існуючими кооперативними організаціями. З цією метою доцільно прийняти державну програму розвитку кооперативного сектора економіки та об’єднати зусилля різних видів кооперації в напрямку відродження руху кооперативної самодопомоги населення.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
Монографії та брошури
1. Гончаренко В. В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). – К. : Глобус, 1998. – 330 с. (одноосібна монографія, 20, 5 д. а.)
2. Гончаренко В. В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи: міжнародний досвід та українська практика. – К. : Наукова думка, 1997. – 240 с. (одноосібна монографія, 15, 2д. а.)
3. Гончаренко В. В. Фінанси кредитних спілок України: положення і процедури. – Науково-практичний посібник. – К. : Канадська Програма розвитку кредитних спілок в Україні. – 1996. – 203 с. (13, 8д. а.)
4. Гончаренко В. В. Основи теорії кредитної кооперації / Серія «Бібліотечка кооператора» за ред. В. В. Гончаренка. – К. : НАКСУ, 1999. – №1 -52 с. (3 д. а.)
Статті у наукових фахових виданнях
5. Гончаренко В. В. Кредитні кооперативи як форма фінансової самодопомоги сільського населення. // Економіка АПК. – 1999. – №7. – с. 21-28
6. Гончаренко В. В. Кредитна кооперація в ринкових економічних системах// Регіональні перспективи. – 1999. – № 2-3. -с. 88-91
7. Гончаренко В. В. Неприбуткова природа кооперативних форм господарювання// Регіональні перспективи. – 1999. – № 4. -с. 7-10
8. Гончаренко В. В. Принципи та структура менеджменту в кредитних спілках США та Канади// Менеджер. Вісник Донецької державної академії управління. – 1999. – №5. – с. 109-113
9. Гончаренко В. В. Особливості відродження кредитної кооперації// Фінанси України. – 1999. – № 12. – с. 82-90
10. Гончаренко В. В. Інвестиційна діяльність кредитних спілок: світовий досвід та українська практика// Вісник Української академії банківської справи. – 1999. – № 2. – с. 42-44
11. Гончаренко В. В. Кредитні спілки і кооперативні банки: місце у фінансово-кредитній системі та особливості розвитку в Україні// Вісник НБУ. – 2000. – № 1. – с. 47-50
12. Гончаренко В. В. Історичний досвід сільської та міської кредитної кооперації// Удосконалення господарського механізму АПК України. Збірник наукових праць Інституту економіки НАН України. К. – 2000. – с. 89-103
13. Гончаренко В. В. Кредитні спілки на ринку фінансових послуг у світі та в Україні// Вісник Харківського державного економічного університету. – 2000. – №1 с. 32-33
14. Гончаренко В. В. Кооперативи як засіб вирішення фінансово-господарських проблем селян// Вісник Харківського державного аграрного університету. Серія: Економіка АПК і природокористування. – 1999.