Становлення світової системи кредитної кооперації: теорія, методологія, практика

Однак, недосконале законодавство при повній відсутності системи нагляду і нормативно-правового регулювання, привели до виникнення та безконтрольної діяльності різних типів кредитних спілок, серед яких чітко виділяються чотири: «профспілковий», «ломбардний», «трастовий» та «ощадно-позичковий». При цьому, лише останній діє у відповідності з кооперативними принципами. Таким чином, існує серйозна загроза дискредитації кредитно-кооперативного руху псевдо-спілками. В зв'язку з цим, в процесі дослідження було розроблено методологічні підходи до створення класифікаційної системи, яка дозволить визначати фінансовий стан організацій, що мають назву «кредитна спілка» та ідентифікувати їх на предмет відповідності кооперативним принципам.

Незважаючи на існуючий у кредитних спілок статус громадських організацій, впровадження методологічних підходів та методичних розробок, зроблених автором даного дисертаційного дослідження, дозволило закласти в основу діяльності українських кредитних спілок, що є членами Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ), фінансово-господарський механізм фінансових кооперативів, який, в основному, відповідає міжнародній практиці. Це стосується таких не існуючих в громадських організаціях понять як пайові та депозитні внески, кооперативні виплати, ліквідність, спеціальні резерви, розмежування власності спілки та членів тощо.

Крім цього, в процесі дослідження розроблено та апробовано спеціальні підходи фінансового менеджменту, які являють собою адаптацію зарубіжного досвіду діяльності кредитних кооперативів. Так, на основі класичних принципів німецької сільської кооперації Райфайзена розроблена система кредитування фермерів за схемою так званих «позикових кіл». Суть цієї системи полягає в тому, що фермери, які є членами кредитної спілки, формують «позикове коло», учасники якого добре знають один одного і готові нести солідарну майнову відповідальність перед кредитною спілкою за отримані кожним членом «кола» позики. Так, об'єднані міцним зв'язком взаємної солідарної відповідальності дрібні селянські (фермерські) господарства, не маючи сприйнятого кредиторами майна, стають сильною, достатньо платоспроможною одиницею, яка може забезпечити гарантії повернення кредиту на кілька ступенів вище, ніж система застави. Члени «позикового кола» несуть перед кредитною спілкою матеріальну, а перед своїми товаришами ще й моральну відповідальність за своєчасне виконання взятих на себе в межах «кола» боргових зобов'язань. І якщо в одного, або кількох членів «позикового кола» виникне проблема з поверненням кредиту – решта членів будуть змушені виконати за них взяті зобов'язання. Кругова порука в цьому випадку відіграє вагоме психологічне значення для кожного позичальника і спонукає його до виконання взятих на себе зобов'язань, тому що традиційні двосторонні відносини «кредитор-позичальник» в системі «позикового кола» замінюються на трьохсторонні відносини «кредитор-група-позичальник». Таким чином між кредитором і окремим позичальником постає група, яка, з однієї сторони, несе матеріальну відповідальність перед кредитором, а з іншої – має моральні важелі впливу на позичальника. Застосовуючи таку схему кредитування кредитна спілка розподіляє кредитний ризик на багатьох учасників «позикового кола», загальне майно яких набагато перевищує суму наданих кредитів. Члени ж «позикового кола», прийнявши на себе додатковий ризик за своїх товаришів, отримують реальну можливість користування кредитом. А відмова від застави дозволяє кредитній спілці здешевити та спростити процес оформлення кредиту.

В розділі У – «Використання світового досвіду в процесі формування національної системи кредитної кооперації» – обґрунтована необхідність та запропоновано механізми структурної трансформації кооперативного сектора української економіки та відродження національного кооперативного руху. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що без розвитку кооперативного сектора в державі не може бути побудована ефективна соціально спрямована ринкова економіка. Як свідчить світовий досвід, в умовах економічної кризи кооперативи можуть стати суттєвим засобом подолання негативних явищ, підняття добробуту населення та підвищення ефективності дрібного та середнього бізнесу. Тому, відродження кооперативного руху та різноманітних кооперативних форм економічної самодопомоги населення має стати важливою складовою державної політики ринкових перетворень в Україні. Для цього в роботі розроблені підходи щодо вдосконалення національного кооперативного законодавства та концептуальні напрямки розвитку системи кредитної, сільськогосподарської, споживчої та інших видів кооперації.

На основі SWOT-аналізу виявлені сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози розвитку руху кредитних спілок. До сильних сторін цього руху відноситься наявність спеціальної правової бази; отримання спілками статусу неприбуткових організацій; наявність кваліфікованих кадрів, досвіду і напрацьованих технологій діяльності; існування Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ), яка є членом Всесвітньої Ради кредитних спілок (WOCCU), визнана державою та міжнародними неурядовими організаціями; створення при НАКСУ окремих елементів інфраструктури: навчально-методичного та сервісного центрів, страхової компанії; стабілізаційного фонду та центрального резерву ліквідних коштів; створення єдиного інформаційного середовища в межах НАКСУ; наявність налагодженої системи звітності; здійснення моніторингу фінансового стану спілок, що є членами НАКСУ.

До слабких сторін руху кредитних спілок та НАКСУ відносяться фінансова слабкість та невисокий рівень кваліфікації працівників багатьох кредитних спілок; різні потреби спілок та некооперативні прагнення окремих лідерів; недосконала організаційна структура НАКСУ, яка не має регіонального рівня; відсутність системи взаємокредитування та гарантування вкладів. Крім цього, існують певні загрози для розвитку руху кредитних спілок, пов’язані із недостатньо міцним фінансовим станом окремих спілок і можливістю їх банкрутства; безконтрольністю діяльності спілок, що не входять до системи НАКСУ; можливим необґрунтовано жорстким підходом до регулювання діяльності спілок з боку створюваного на підставі Закону “Про фінансові послуги” державного органу; безконтрольна діяльність зарубіжних проектів технічної допомоги без врахування наших національних інтересів. Водночас, рух кредитних спілок має сприятливі можливості для успішного розвитку до яких відносяться сприйняття державою та