Становлення світової системи кредитної кооперації: теорія, методологія, практика

Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувались різноманітні наукові методи. За допомогою методу історичного аналізу виявлені особливості еволюційного розвитку кредитної кооперації в країнах світу. Статистичний метод дозволив зробити узагальнення стану та виявляти динаміку розвитку кредитної кооперації в окремі історичні періоди та за певних соціально-економічних умов. Застосування методу порівняння сприяло виявленню специфіки національних систем та особливостей різних моделей кредитної кооперації. Метод класифікації дозволив групувати подібні за внутрішнім змістом явища і на основі цього вибудувати чітко структуровану схему дослідження. За допомогою методу економічного аналізу виявлялась ефективність діяльності та фінансовий стан кредитних кооперативів. Застосовуючи графічний метод наочно зображались різноманітні економічні, історичні та логічні процеси, що значно полегшувало здійснення дослідження та вироблення обґрунтованих висновків. За допомогою методу SWOT-аналізу виявлялись проблеми розвитку кредитної кооперації та можливі шляхи їх усунення. Застосування логічного методу та методу аналогії дало змогу розробити схему побудови перспективних для українських умов форм кредитної кооперації, а метод системного моделювання – запропонувати перспективну модель ефективної національної системи кредитної кооперації України.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження закономірностей становлення світової системи кредитної кооперації в дисертаційній роботі вперше розроблені методологія, теоретичні засади та практичні рекомендації здійснення процесу відродження в Україні системи кредитних спілок та мережі аграрних кооперативних банків.

Новизна результатів вирішеної в дисертаційному дослідженні наукової задачі представлена сукупністю наступних наукових підходів, положень і розробок:

• удосконалено понятійно-категорійний апарат кооперативної проблематики, уточнено економічну сутність та взаємозв’язок категорій “кооперація” і “кооператив”, запропоновано їх нове визначення, розроблене на основі аналізу теоретико-методологічних підходів понад 50 різних авторів;

• дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування економічних, організаційних та соціальних принципів, які в комплексі формують унікальний неприбутковий механізм діяльності кооперативних фінансово-кредитних установ, що базується на ідеї самозабезпечення послугами шляхом об’єднання;

• визначено теоретико-методологічні засади побудови базових моделей сільської і міської кредитної кооперації, вперше виявлено подібність природи та закономірностей розвитку різних форм кредитної кооперації в країнах світу, що має важливе практичне значення для формування системи кредитної кооперації в Україні;

• виявлено особливості та тенденції еволюційного розвитку кредитної кооперації, обґрунтовано важливість різноманітних форм співпраці між кредитними кооперативами на місцевому, національному, регіональному та міжнародному рівнях, серед яких визначальне значення має створення багаторівневої системи представницьких та фінансових об’єднань;

• обґрунтовано негативний вплив глобалізації на розвиток світового кооперативного руху, вперше зроблено висновок про відхід кредитної кооперації розвинутих країн від класичних кооперативних принципів і засад діяльності, що є певною ознакою їх переродження в нові квазікооперативні форми;

• виявлено системні проблеми розвитку кредитної кооперації в Україні, класифіковано і систематизовано різноманітні методи мобілізації та використання фінансових ресурсів, запропоновано шляхи вдосконалення фінансово-господарського механізму діяльності кредитних спілок та їх законодавчого регулювання на основі адаптації світового досвіду до умов України;

• запропоновано принципово новий механізм кредитування дрібних сільгоспвиробників, в основі якого лежить не застава майна, а кругова порука позичальників, що є варіантом адаптації класичних принципів сільської кредитної кооперації до умов перехідної економіки України;

• розроблено основні шляхи розбудови системи кредитних спілок України на регіональному рівні, визначено можливі види та функції обласних об'єднань кредитних спілок, розроблено теоретичні та методологічні підходи щодо формування стабілізаційного фонду, резерву ліквідних коштів, фонду гарантування вкладів та розвитку інших об’єктів інфраструктури національної системи кредитних спілок, що сприятиме підвищенню її ефективності та фінансової стабільності;

• запропоновано методологічні підходи щодо адаптації до українських умов зарубіжних аналітичних систем CAMEL та PEARS і побудови на їх основі класифікаційної системи для оцінки українських кредитних спілок, що сприятиме здійсненню ефективного моніторингу їх фінансового стану і принципів діяльності та дозволить попередити банкрутство;

• розроблено принципово новий підхід до вирішення проблем, пов’язаних з банкрутством банку “Україна”, який передбачає створення на його основі трьохрівневої системи аграрних кооперативних банків, що будуть знаходитись у власності сільськогосподарських товаровиробників;

• дістали подальший розвиток підходи, пов’язані з вдосконаленням українського кооперативного законодавства, структурною перебудовою кооперативного сектора національної економіки, механізмами державного регулювання і підтримки відродження кооперативного руху в Україні на основі чіткої державної політики сприяння різноманітним формам кооперативної самодопомоги населення України.

Практичне значення одержаних результатів

Науково-практичні розробки автора включені до законів України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції від 7. 12. 2000р.), «Про кредитні спілки» (прийнятий 20. 12. 2001р), використані Канадською Програмою розвитку кредитних спілок в Україні для впровадження в практику діяльності 20 «модельних» та 80 «змодельованих» кредитних спілок (Довідка 1/3№16 від 15 червня 1996р.), Національною асоціацією кредитних спілок України для розробки положень, операційних стандартів, процедур та інших нормативних документів, які використовуються у понад 120 кредитних спілках, що є членами НАКСУ (Довідка №5/02 від 4. 02. 2002р.), Представництвом Світового банку в Україні (Довідка від 15. 11. 2001р.), Управлінням координації здійснення аграрної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (Довідка від 8. 02. 2002р.), Європейським проектом TACIS FDUK9701 для підготовки рекомендацій Кабінету Міністрів України по створенню кооперативної системи кредитування сільського господарства України та гарантійного фонду (Довідка №505/01 від 3. 05. 2001р.).

Під науковим керівництвом та за безпосередньої участі автора здійснювалось виявлення системних проблем розвитку національного руху кредитних спілок, була розроблена та впроваджується