Управління комерційною діяльністю підприємства Великолепетиського хлібокомбінату

Період інкасації (очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складає в 2001 році 10 днів, в 2002 році – 11 днів, тобто термін погашення дебіторської заборгованності збільшився.

За допомогою коефіцієнта обіговості кредиторської заборгованості розраховується період погашення цієї заборгованості.

Таким чином, здатність погашення кредиторської заборгованності підприємством дещо погіршилося (на 1 день)

Всі вище розглянуті коефіцієнти ліквідності згрупуємо і наведемо в табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

Коефіцієнти ліквідності

 

 

Крім поточних зобов’язань у підприємства є також й довгострокові зобов’язання, період погашення яких складає більше 12 місяців здати балансу. В зв’язку з цим розглянемо групу коефіцієнтів, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов’язань та оцінюється здібність підприємства функціонувати тривалий період часу.

До коефіцієнтів, що використовуються для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства належать: коефіцієнт концентрації власного капіталу; коефіцієнт концентрації позикового капіталу; співвідношення позикового та власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. 

З розрахунків видно, що у 2001 році частка власного капіталу склала 59%, тобто положення було фінансово стійке. У 2002 році ситуація різко змінилася в гіршому напрямку. Частка власного капіталу склала лише 24%.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Розраховується за формулою:

Дані розрахунків показують, що кількість позикових коштів в фінансуванні підприємства за період від 2001 року по 2002 рік збільшилася на 35 %, що свідчить про погіршення фінансового стану.

Співвідношення позикового капіталу та власного дає найбільш загальну оцінку фінансової стабільності підприємства. Розраховується за формулою:

З розрахунків видно, що на кожну гривню власних коштів, вкладенних в активи підприємства у 2001 році приходилося 71 коп. позикових коштів; в 2002 році – 3,17 грн. Це свідчить проте, що посилюється залежність підриємства від інвесторів та кредиторів, тобто знижується фінансова стабільність.

 

Таблиця 3.2

Коефіцієнти аналізу довгострокової платоспроможності підприєства за звітний період

 

 

Рентабельність характеризує відносну ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства. Показники рентабельності дозволяють оцінити прибуток с кожної гривні засобів, вкладенних підприємством в активи.

Звичайно, при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до слідуючих показників: рівня продажу, активів, власного капіталу.

Розглянемо показники рентабельності.

Рентабельність продажу показує який прибуток (збуток) з онієї гривні продажу отримало підприємство.

Як видно з розрахунків підприємство несе збитки, тобто після вирахування з отриманного прибутку усіх витрат у підприєства на кожну гривню продажу припадало в 2001 році збиток – близько 1 коп.; у 2002 році – 2,5 коп.

Коефіцієнт обіговості активів показує, як єфективно використовуютьс активи з точки зору об’єму реалізації, тобто скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції.

Дані розрахунків свідчать про зниження обіговості активів підприємства в 2002 році в порівнянні з 2001 роком, тобто про менше ефективне їх використання.

Рентабельність активів характеризує на скільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства.

Виходячи з розрахунків бачимо, що підприємство з кожної гривні активів одержує збитки у 2001 році у розмірі 1,6 коп.; у 2002 році збитки збільшилися до 4,5 коп. з кожної гривні.

Рентабельність капіталу характеризує ефективність використання підприємства власного капіталу.

Фондовіддача характеризує, наскільки єфективно підприємство використовує основні фонди.

Зменшення фондовіддачі за аналізуємий період з 6,118 до 5,77 свідчать про зниження ефективності використання основних фондів.

Зведемо усі вищеперерахованні показники рентабельності в табл. 3.3.

 

Таблиця 3.3

Показники рентабельності

 

 

В процесі виконання даної курсової роботи було проведено аналіз ринку товарів першої необхідності, який показав що недивлячись на досить нестабільне становище економіки України та жорстку конкуренції з боку інших підприємств, яка постійно посилюється, невеликі організації не тільки вистояли, а і розвивають свою діяльність. Доказом цього можуть бути розраховані показники ефективності торгової діяльності підприємства, вони є середніми для галузі і забезпечують прибутковість та фінансову стабільність на ринку.

Управлінський аналіз дозволив виділити сильні та слабки строни в роботі підприємства, виходячи з яких можна визначіти можливості та загрози діяльності. До сильних показників відноситься: досвітд роботи на ринку; досвід провідної конкурентної боротьби; налагодженні зв’язки з постачальниками, висока мотивація праці на підприємстві. 

Серед маркетингових переваг В-Лепетиського хлібокомбінату можно досвід роботи в хлібопекарський галузі, наявність широкого кола постійних кліентів. Це дає можливість формувати достатньо повний та стійкий асортимент товарів, правильно проводити цінову поліику.

До показників, які знаходяться нижче середнього рівня потребують негайного поліпшення, можна віднести технологічну сторону торгового процесу, а саме не раціональне використання виробничіх площадей, технічне оснащення старим, а одже і витрато містким обладнанням, яке часто виходить з ладу. 

Попит на хлібобулочні вироби підприємств селищ міського типу нижче ніж на аналогічну продукцію підприємств, які розташовані у місті, в зв’язку з тим, що частина населення сільської місцевості вживає хліб власного виробництва. В зв’язку з цим підприємству необхідно знайти шляхи оптимізації діяльності підприємства.

Одним із шляхів виходу зі стану збитковості є нарощування об’ємів реалізації продукції. Це можливо зробити за рахунок повнішого використання маркетингових зусиль: вдосконалення (портфеля продуктів) асортименту продукції, використання реклами. 

Для збільшення об’ємів реалізації можна запропонувати організацію збуту продукції Великолепетиського хлібокомбінату у двох селищах – Мала Лепетиха, яка знаходиться на відстані 10 кілометрів та Рубанівка – 8 кілометрів.

Для організації пунктів реалізації в селах М.Лепетиха та Рубанівка, необхідно орендувати приміщення та мати в ціх точках своїх реалізаторів.

Розширення об’ємів продажу продукції за рахунок додаткових пунктів реалізації прихведе до незначного зростання собівартості з 445,8 до 20264,4 (грн.) та додаткового збільшення виручки від реалізації – з 590,3 до 659,3 (тис. грн.), рентабельність витрат складе 4, 1 %. Низка рентабельність витрат виходить з того що підприємство має ще невеликі об’єми реалізації. 

За рахунок цього підприємство зможе отримувати прибуток для покриття збитків і подальшого розширення комерційної діяльності.

 

 

1. Закон України “Про власність” 07.02.91.

2. Закон України “Про підприємства України” 27.03.91.

3. Андрушкив В.А. Основи менеджмента-М.: Инфес, 1995.-275с.

4. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и эффективность. К., "Знание Украины",1992 г., 40с.

5. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмы. – М.: Финстат-информ. – 1995

6. Герасимчук В.И. Розвиток підприємства. Діагностика, стратегія, єфективність. К., 1995 р., 268 с.

7. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебное пособие – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. – 320 с.

8. Джоббер, Давид Принципы и практика маркетинга.: Пер с анг.: Уч. Пос. – М.: Издательский дом “Вільямс”, 2000. – 688 с.: ил.

9. Економіка підприємств: Підручник .- В 2т. \ За ред. С.Ф. Покропивного, - К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т-во Кноголюбів, 1995 - 400 с.

10. Зайцев Г.Г, Управление кадрами на предприятии: персональный менеджмент. – СПб.: Из-во Санкт – Петербург. Ун-та экономики и финансов. – 1992. – 450 с.

11. Калот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. Посібник. – К.: КНЕЦ, 1998. – 224 с.

12. Коммерческая деятельность. Учебник. Ф.П.Половцева. М.: «Инфра-М», 2000

13. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. Г.Б. Кочеткова. – М.: Прогресс. – 1982

14. Львов Н.А. Маркетинг - ключ к решению проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21-25.

15. Макконел К.Р., Брю С.Л. "Экономикс", Москва, "Республика", 1992

16. Менеджмент организаций /под ред. д.э.н. Румянцевой З.П. М.: 1998

17. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента. Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Л.И. Евенко. – М.: Дело. – 1994

18. Мочорний Л.Г. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. – К.: Вища школа, 1997. – 743 с.

19. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища школа. – 1995. – 351 с. іл.

20. Экономика. / Под ред. Булатова А.С. – М.: БЕК, 1994. – 600 с.