Управління комерційною діяльністю підприємства Великолепетиського хлібокомбінату

Зараз “ХЕТЕКО” випускає понад 30 видів хлібобулочних виробів, проте 80 % збуту припадає тільки на 5 сортів, 4 з яких традиційні. По 20 % хліба, що продається припадає на “щільні” сорти – “Подовий Забайкальський” та “Дарницький”, приблизно по 10 % на батон “Дніпровський” і “Формовий”. Приблизно 20 % у структурі збуту займає хліб “Сонечко” – фірмовий сорт, котрому вдалося набути всенародної популярності. Подібний розклад приблизно відповідає й хлібному ринку Херсона в цілому. 

Щодо виробників, то приблизно 60 % хліба, що споживається у нашому місті, виробляє Херсонський хлібозавод, приблизно 20 % припадає на агрофірму “ХЕТЕКО”, решту ділять між собою дрібні виробники. Деякі приватні пекарні спеціалізуються виключно на випічці булочок. Увесь цей хлібний скарб у Херсоні реалізують приблизно 350 торгівельних точок, не враховуючи “стихійних бабусь”. До останніх, до речі, ставлення у виробників обережне: часто на ринкових прилавках не додержуються елементарних правил гігієни. А втім, розуміючи, що ситуацію зразу не змінити, деякі намагаються вирішувати проблему, що склалася. Наприклад, “ХЕТЕКО” пакує хліб в герметичну термоусадочну плівку, що не залишає мікробам жодного шансу. “ХЕТЕКО”, також поки що єдина фірма, яка забезпечує свою продукцію фірмовими етикетками. Нажаль, інші виробники до цього ще не прийшли. Але, як здається, це питання уже найближчого майбутнього.

Розглянемо виробництво харчової промисловості хлібопекарської підгалузі в динаміці.

 

Таблиця 1.1

Виробництво продукції харчової промисловості

 

За даними табл.1.1 можна зробити висновок що виробництво хліба та хлібобулочних виробів зменшилося майже вдвічі в період 1990-2000 рр. Подібна ситуація простежується й у виробництві макаронних виробів (13.6–2.3).

 

Таблиця 1.2

Рентабельність підприємств харчової промисловості (відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції, у відсотках)

 

* - Рентабельність операційної діяльності (відношення результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності).

 

Таблиця 1.3

Індекси цін виробників за галузями промисловості, що виробляють споживчі товари (грудень до грудня попереднього року)

 

Загальний обсяг продукції промисловості та її галузей визначається як сума даних про обсяг продукції окремих промислових підприємств, обчислених за заводським методом. Продукцією промислового підприємства вважається вартість усіх вироблених підприємством готових виробів і реалізованих “на сторону” напівфабрикатів, а також вартість виконаних робіт (послуг) промислового характеру за замовленнями “зі сторони” або непромислових підрозділів свого підприємства.

Не включається до обсягу продукції промислового підприємства вартість продукції власного виробництва, яка використовується на промислово-виробничі потреби даного підприємства.

Індекси обсягу промислової продукції до попереднього року обчислюються по продукції, обрахованої у порівнянних цінах. Оцінка вартості продукції відбувається безпосередньо на підприємстві. В якості порівнянних застосовуються ціни, які складаються станом на 1 січня відповідного року. Методика обчислення індексів базується на щомісячних (ланцюгових) індексах промислового виробництва.

Індекси обсягу продукції за тривалий період обчислюються ланцюговим методом, тобто шляхом перемноження між собою індексів до попереднього року за необхідний період. Дані про кількість промислових підприємств формуються за територіальним принципом. За одиницю приймається кожне окреме підприємство, яке розташоване на території даного міста чи району області.

Виробництво промислової продукції в натуральному виразі показано з урахуванням продукції, використаної на промислово-виробничі потреби даного підприємства.

Рентабельність окремих видів продукції, визначена як відношення прибутку (або збитку (-)) до собівартості їх виробництва.

Індекси товарів народного споживання обчислюються у тому ж порядку, що і індекси загального обсягу промислової продукції. 

Розглянемо використання виробничих потужностей за видами продукції хлібопекарської галузі , які приведенні в табл. 1.4.

 

Таблиця 1.4

Використання виробничих потужностей за видами продукції (% до середньорічної потужності)

 

Система національних рахунків – сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходу, споживання, нагромадження капіталу, філіалів. Система національних рахунків застосовується в умовах ринкових відносин.

У системі національних рахунків відображається розвиток економіки на різних стадіях процесу відтворення, показується рух товарів та послуг. А також доданої вартості від виробництва до використання.

Стадія виробництва на рівні області характеризується показниками валового випуску, проміжного споживання валової доданої вартості.

Проміжне споживання містить витрати на товари, матеріальні і не матеріальні послуги, які використані підприємствами для виробничих потреб.

Валова додана вартість розраховується як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням. Вона місить в собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними.

Розглянемо середні ціни на окремі продовольчі товари хлібопекарської галузі, які наведенні в табл.. 1.5 

 

Таблиця 1.5

Середні ціни на окремі продовольчі товари (у грудні відповідного року, грн. за 1кг/м)

 

За даними табл. 1.5 бачимо, що середні ціни на хліб пшенічний з борошна першого ґатунку збільшилися в період 3 1995 – 2000 роки в тричі. Подібна ситуація простежується й у середніх цінах макаронних виробів. 

 

Таблиця 1.6

Індекси роздрібних цін (грудень до грудня попереднього року)

 

Таблиця 1.7

Питомі витрати енергоресурсів на окремі види продукції

 

Таблиця 1.8

Виробництво на окремі види продукції (тис. тон)

 

Таблиця 1.9