Управління малокомплектними початковими школами різної структури

Об’єкт дослідження – процес управління малокомплектними початковими школами.

Предмет дослідження – організація управління малокомплектними початковими школами різної структури.

Мета дослідження – здійснення теоретичного обгрунтування та експериментальної перевірки моделей організації управління малокомплектними початковими школами різної структури (одно-, дво-, трикомплектних) на державно-громадських засадах.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження було висунуто гіпотезу.

Ефективність управління малокомплектними початковими школами можна значно підвищити, якщо в моделях організації управління враховано особливості структур цих навчальних закладів та специфіку їхньої діяльності в сільських малонаселених пунктах, визначено й методично забезпечено зміст і технологію реалізації функцій суб’єктів управління на державно-громадських засадах.

Вивченню цієї проблеми сприяла праця дисертанта у відділі управління (зав. сектором сільської школи) Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України та багаторічний досвід роботи на посаді заступника директора школи.

Мета й гіпотеза дослідження зумовили необхідність виконання таких завдань:

1) вивчити сучасний стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці;

2) визначити особливості функціонування сільських малокомплектних початкових шкіл різної структури, що впливають на якість внутрішньошкільного управління;

3) розробити моделі організації управління малокомплектними початковими школами різної структури, враховуючи умови, вказані в гіпотезі дослідження;

4) експериментально перевірити вплив розроблених нами моделей на ефективність управлінського процесу та можливості подальшого їх використання у практичній роботі керівників малокомплектних початкових шкіл різної структури.

Методологічною основою дослідження є структурно-функціональний підхід як спосіб пізнання соціального управління; теоретичні положення про сутність процесу управління освітою різних рівнів; наукові категорії й закони, що відображають ідею цілісності об’єктивного світу.

Дослідження проводилося з урахуванням положень Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, нормативно-правових документів, у яких визначено вимоги до організації управління загальноосвітніми навчальними закладами, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Теоретична основа дослідження ґрунтувалася на вивченні:

- особливостей організації навчально-виховного процесу в сільських малокомплектних школах (О. Я. Савченко, Г. Ф. Суворова, В. Г. Кузь, О. М. Ко-берник, І. Г. Осадчий та ін.) ;

- психолого-педагогічних основ управління навчально-виховним процесом (В. І. Бондар, Ю. В. Васильєв, Б. С. Кобзар, В. І. Маслов, В. С. Пікель-на, Р. Х. Шакуров, В. О. Якунін та ін.) ;

- психолого-педагогічних теорій управління освітніми системами різ-них рівнів (Л. І. Даниленко, М. М. Дарманський, Г. В. Єльнікова, Л. М. Калініна, В. І. Луговий, Н. М. Островерхова).

Організація дослідження. Застосування структурно-функціонального підходу дало можливість вивчити досліджуваний об’єкт з точки зору цілісності та диференційованості його окремих складових.

Для розв’язання поставлених завдань, отримання вірогідних результатів, перевірки гіпотези на різних етапах роботи використовувалися такі методи дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні.

Теоретичні: системний аналіз і синтез філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з проблем дослідження; метод теоретичного аналізу та синтезу на етапах визначення мети, предмета, завдань дослідження, моделювання процесу внутрішньошкільного управління; синтезування результатів, осмислення їхньої наукової новизни.

Емпіричні: педагогічні спостереження та аналіз досліджуваної проблеми; бесіди та анкетування керівників шкіл, батьків, представників місцевої влади; метод експертних оцінок та самооцінок; педагогічний експеримент у його констатуючій і формуючій частинах, кількісний та якісний аналіз результатів.

Статистичні: аналіз використання статистичних методів оброблення результатів дослідження, регіональних програм розвитку системи освіти; статистичних даних, управлінської документації сільських шкіл.

Дослідження проводилося поетапно:

І етап (1995-1996 рр.) – визначення проблем дослідження, особли-востей організації управління малокомплектними початковими школами різної структури, вивчення стану функціонування таких навчальних закладів, визначення специфіки внутрішньошкільного управління ними.

ІІ етап (1997-1998 рр.) – теоретичний аналіз суті управління загально-освітніми навчальними закладами на основі вивчення психолого-педагогічної літератури; розроблення методики констатуючого етапу педагогічного експерименту, уточнення завдань дослідження; обґрунтування моделей організації управління малокомплектними початковими школами різної структури.

ІІІ етап (1998-1999 рр.) – завершення констатуючого експерименту та організація формуючого етапу, мета проведення яких: перевірка гіпотези, оброблення отриманих даних, вивчення рівня управлінської діяльності керівників малокомплектних початкових шкіл, аналіз їхніх функціональних обов’язків, вивчення впливу громадських організацій на процес управління школою.

IV етап (1999-2001 рр.) – експериментальна перевірка моделей організації управління малокомплектними початковими школами різної структури, що здійснюється на державно-громадських засадах, визначення їхньої ефективності. Узагальнення та впровадження результатів дослідження у практику роботи малокомплектних початкових шкіл. Розв’язання визначених завдань здійснювалося на основі використання комплексу методів дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено моделі організації управління малокомплектними початковими школами різної структури; виявлено специфіку управлінської діяльності керівника малокомплектної початкової школи; розроблено зміст діяльності керівника та громадських органів у процесі управлінського циклу; визначено зміст управлінських функцій керівників однокомплектної, двокомплектної і трикомплектної шкіл; уточнено форми співпраці суб’єктів громадського управління у процесі прийняття та реалізації управлінських рішень; подальшого розвитку набула технологія прийняття управлінського рішення в умовах малокомплектної початкової школи.

Практична значущість результатів дослідження полягає в розробленні