Управління малокомплектними початковими школами різної структури

- розроблено систему діяльності керівника школи у процесі управлінського циклу;

- визначено функції та основні види діяльності громадських органів та рівні їхньої участі в управлінні школою.

 

Рис. 1 Модель організації управління однокомплектною початковою школою

 

У однокомплектній школі діяльність керівника має свої особливості, що зумовлені кількісними показниками учнівських контингентів, соціальним середовищем, одноосібністю педагогічної діяльності. Беручи до уваги особливості однокомплектної школи, нами обґрунтовано зміст діяльності керівника, впорядковано його функції та визначено його рівень професійної готовності до управління.

Складовою моделі виступають громадські органи, що функціонують в умовах сільської малокомплектної школи, як у самому закладі освіти, так і за його межами (при сільській раді та базовій школі)  (рис. 1). У моделі організації управління однокомплектною школою, крім керівника, у структуру входять громадські органи – рада школи та батьківський комітет, які функціонують у межах школи. Дотримуючись вимог чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад, визначено управлінські функції та орієнтовний зміст діяльності громадських органів в однокомплектній школі, причому максимально враховано потенціальні можливості та здатність цих органів брати участь у реалізації управлінських функцій.

Дещо змінюються компоненти моделі організації управління у двокомплектній школі. Керівник школи розподіляє виконання управлінських функцій з педагогом, який працює в цій школі (рис. 2).

 

Рис. 2 Модель організації управління двокомплектною початковою школою

 

В умовах двокомплектної школи кількісні показники учнівського та батьківського колективів збільшуються, тому відповідно розширюється діапазон діяльності керівника. З урахуванням цих обставин упорядковано функції керівника й визначено ті, що можуть бути делеговані громадським органам.

У моделі організації управління трикомплектною школою передбачено такі структурні компоненти: керівник школи, педагогічна рада, рада школи, батьківський комітет (рис. 3). Значне розширення учасників управління зумовлене особливостями функціонування школи, її кількісними показниками. Значно урізноманітнюється зміст діяльності керівника, виникає можливість для створення педагогічної ради, методичного об’єднання вчителів початкових класів, чисельнішими є учнівський та батьківський колективи, функціонує профспілкова організація. Саме наявність цих колегіальних органів уможливила розширення складових моделі організації управління трикомплектною початковою школою.

 

Рис. 3 Модель організації управління трикомплектною початковою школою

 

Для організації експерименту за розробленими нами моделями, підготовлено діагностичні таблиці щодо процедури визначення рівня участі громадськості в управлінні школою за певними критеріями (табл. 1).

Для керівників експериментальних шкіл розроблено індивідуальні плани-програми, визначено зміст управлінських функцій громадських органів, що створювались у малокомплектних школах. Для регламентації їхньої діяльності підготовлено орієнтовне положення про раду сприяння школі, посадову інструкцію керівника малокомплектної початкової школи, підготовлено оціночні картки з визначення ефективності управлінської діяльності керівника одно-, дво-, трикомплектної школи, визначено зміст взаємодії керівника та громадських органів у процесі управлінського циклу, розроблено перспективний план роботи школи з урахуванням участі громадських організацій у процесі управління.

Процес здійснення управлінської діяльності значною мірою залежить від володіння керівником та іншими учасниками управління технологією прийняття управлінського рішення. Розроблення технології прийняття управлінського рішення, адаптованої до умов одно-, дво- та трикомплектної школи, здійснювалося поетапно. Це передбачало: 1) усвідомлення управлінської проблеми; 2) пошук і зіставлення інших можливих альтернативних способів її розв’язання; 3) вибір найдоцільніших серед них. Саме це й покладено в основу технології прийняття управлінського рішення.

 

Таблиця 1

Характеристика рівнів участі громадськості в управлінні малокомплектними початковими школами

Рівні дер- Критерії участі в управлінні

жавно-гро-мадського управління Регуляр-ність участі Обсяг делегованих функцій Складність делегованих завдань Взаємодія елементів управлінської структури Якість виконання завдань Активність учасників громадського управління

Низький Епізодично Самостійне вирішення проблем

керівником Інформуван-ня керівни-ком сл. структури про стан управління Одноосібне прийняття рі-шень керівни-ком на основі інформації Виконання завдань в окремих випадках Має формальний характер

Середній Регулярно, але без системи Залучення громадсь-кості до вирішення окремих проблем школи Делегування дріб’язкових завдань поточного управління Прийняття рі-шень з ураху-ванням думок учасників структури управління Здатність виконати конкретні завдання у зазначений термін Ефективна в окремих випадках

Високий Регулярно

в певній системі Залучення до вирішен-ня пробле-ми широко-го кола виконавців Систематичне делегування функцій для вирішення актуальних проблем Колегіальне прийняття рішень Творче виконання завдань Має систем-ний характер 

 

Ефективність експериментальних моделей було перевірено на базі малокомплектних початкових шкіл Коломийського району Івано-Франківської області та Кагарлицького району Київської області.

У дисертаційному дослідженні доведено, що результативність управління малокомплектною початковою школою залежить від активної участі громадськості у вирішенні проблем діяльності школи; підвищення ефективності дій керівника, оптимального використання ним бюджету робочого часу протягом тижня.

Для визначення ефективності управлінської діяльності керівника малокомплектної початкової школи у процесі констатуючого експерименту розроблено критерії оцінювання стану реалізації ним найважливіших управлінських видів діяльності за методикою Н. М. Островерхової, Л. І. Даниленко. У процесі перевірки результатів експерименту було визначено коефіцієнт ефективності управлінської діяльності керівника малокомплектної початкової школи. Значення коефіцієнтів вказували на рівень управлінської діяльності керівника (низький – 0-0, 50; середній – 0, 50-0, 75; високий – 0, 75-1, 0).

Зіставлення показників ефективності діяльності керівників однокомплектних шкіл (на початковій стадії – 0, 42, у кінці експерименту – 0, 51), двокомплектних шкіл (0, 50-0, 62), трикомплектних шкіл (0, 53-0, 65) засвідчило позитивний вплив запроваджуваних