Управління малокомплектними початковими школами різної структури

У нашому дослідженні використано такі педагогічні терміни: “організація управління”, “організація внутрішньошкільного управління”, “державно-громадське управління”.

В. І. Бондар, В. І. Зверева, І. П. Раченко, О. А. Косинська, Л. І. Даниленко, Н. М. Островерхова, Т. С. Рабченок розглядають організацію й управління в тісному взаємозв’язку, здійснюючи вивчення процесів управління та організаційних структур. Поняття “організація” розуміється як функція управління: суб’єкт здійснює організаційні заходи, що потребують управління, тобто ця діяльність передбачає певну мету, підготовку програми, план дій, охоплює регулювання, коректування, виконання та інші етапи управлінського циклу.

Аналіз практики управління малокомплектними початковими школами показує, що в управлінському процесі недостатньо використовуються можливості громадськості села. На констатуючому етапі дослідження встановлено, що 79, 5% опитаних керівників самостійно забезпечують управління школою на низовому рівні, розробляють і приймають рішення, організовують, навчально-виховний процес, ведуть облік і контроль. Проведене нами опитування керівників закладів освіти засвідчило також, що вони підтримують ідею участі громадськості в управлінні школою. Із 130-ти керівників навчальних закладів Івано-Франківської та Сумської областей позитивно ставляться до співучасті громадськості в управлінні 78% респондентів, до залучення громадськості у вирішенні окремих питань – 13, 6%, не підтримують таку участь – 9, 4%. Вивчення стану участі громадськості в управлінні малокомплектними початковими школами різної структури свідчить про те, що 17, 4% керівників систематично співпрацюють з громадськістю, 84, 4% – епізодично її залучають, 71, 1% – приймають управлінські рішення спільно з громадськими організаціями, представниками батьківської громадськості.

Недостатність теоретичних досліджень, відсутність узагальненого передового досвіду й обмеженість методичних рекомендацій спричиняє у керівників шкіл труднощі в розробленні та прийнятті управлінських рішень, що пов’язані з недосконалістю існуючої структури та організації внутрішньошкільного управління, а також відсутністю відповідних знань, умінь та навичок. На це вказали 57, 5% учителів і керівників шкіл, які брали участь в експерименті.

Аналіз отриманих даних підтверджує, що недостатня ефективність внутрішньошкільного управління переважно спричинена одноосібністю й водночас поліфункціональністю діяльності керівника малокомплектних початкових шкіл, а це зумовлює:

- обмеженість складових елементів управління або формальність їхнього функціонування;

- неузгодженість обов’язків та функцій, відповідальності між елементами структур;

- недостатній вплив громадської думки на процес управління, недооцінка управлінських можливостей представників сільської громадськості.

У дисертації висвітлено сучасний стан процесу управління малокомплектними початковими школами, що функціонують у сільських малонаселених пунктах, виявлено сукупність особливостей, які зумовлюють об’єктивну потребу організації управління на державно-громадських засадах. Якісний і кількісний аналіз стану досліджуваної проблеми дозволив визначити основні напрями експериментальної роботи щодо вдосконалення управління малокомплектними початковими школами різної структури (одно-, дво-, трикомплектними).

У дослідженні проаналізовано діяльність керівників малокомплектних початкових шкіл, обґрунтовано умови підвищення ефективності управління такими навчальними закладами. З огляду на це виникла необхідність у розробленні науково обґрунтованих моделей організації управління малокомплектними початковими школами різної структури, що ґрунтуються на державно-громадських засадах.

У другому розділі – “Процес і результати експериментального дослідження ефективності моделей організації управління мало-комплектними початковими школами різної структури” – теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено гіпотезу дослідження.

У теоретичному обґрунтуванні моделей ми спиралися на методологічні положення про необхідність упорядкування сукупності взаємозв’язаних структурних компонентів управлінської діяльності. У процесі побудови моделей використано:

- структурно-функціональний підхід дозволяє встановити та розширити елементи організаційної структури управління, визначити сукупність функцій, що утворюють управлінський цикл;

- діалогічну взаємодію всіх суб’єктів управління, відкритість та рівноправність їхніх взаємовідносин у досягненні запланованих результатів;

- взаємодію суб’єктів управління на принципах демократизації та гуманізації, що забезпечує партнерство у спільній діяльності.

У дисертації обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності управління малокомплектними початковими школами, які враховано в проектуванні моделей. Державно-громадське управління – це таке управління школою, в якому поєднується діяльність суб’єктів управління державної і громадської природи, що сприяє формуванню їхньої соціальної відповідальності за стан справ у шкільній освіті в конкретній місцевості. Поєднання державних та громадських засад в організації управління школою передбачає:

1) врахування умов функціонування та структури малокомплектної початкової школи (одно-, дво-, трикомплектної) ;

2) встановлення тісного взаємозв’язку між педагогічними вимогами до управління навчальними закладами, громадським самоуправлінням та практикою управління малокомплектними початковими школами;

3) організацію управління на принципах демократизації, гуманності, гнучкості та відкритості;

4) розвиток суб’єкт-суб’єктних стосунків, відповідальності, взаємозалежності між учасниками управління;

5) підвищення ефективності управління, що характеризується досягненням запланованої мети, виконанням управлінських рішень, підвищенням рівня управлінської діяльності та раціональним використанням робочого часу керівника школи протягом навчального тижня.

У процесі дослідження нами розроблено три моделі, які враховують структуру школи (одно-, дво-, трикомплектної) та умови їх функціонування. Основними складовими моделі організації управління на державно-громадських засадах, що здійснюється на шкільному рівні, є сукупність структурних та функціональних компонентів. Структурними елементами моделей виступають керівник та громадські органи, їхня діяльність, що розглядається у процесі управлінського циклу. При цьому:

- враховано умови функціонування школи та її структури, виокремлено значущі функції керівника одно-, дво-, трикомплектної школи, що становлять основу поділу моделей на три різновиди;

- визначено рівень участі громадськості в управлінні школою, можливості формування громадських органів;

- враховано зміст діяльності керівника, впорядковано його