Управління малокомплектними початковими школами різної структури

База дослідження: малокомплектні початкові школи Коломийського району Івано-Франківської області, Недригайлівського та Красно-пільського районів Сумської області, Кагарлицького району Київської області.

Упровадження результатів дослідження проводилось у процесі експерименту в малокомплектних початкових школах Коломийського району Івано-Франківської області (Тростянецькій, Молодилівський, Кро-пивищенській, Залучанській, Бородичанській, Нарізнянській, Ганнівській, Верхньовербізькій, довідка № 01-12/156 від 25. 06. 2001 р.), Кагарлицького району Київської області (Гребенівській, Яблунівській, Кадомській, Сущанській, довідка № 01-19/287 від 21. 06. 2001 р.).

Апробація основних положень, висновків і результатів дослідження здійснювалася шляхом організації дослідно-експериментальної роботи, виступів на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи” (м. Біла Церква, 2000 р.), “Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Черкаси, 2000 р.), “Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Умань, 2000 р.), на звітних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України “Зміст і технології шкільної освіти” (м. Київ, 2001-2002 рр.), а також на семінарах, “круглих столах”. Висвітлення результатів дослідження здійснювалося через публікації в педагогічних виданнях та у процесі надання методичної допомоги керівникам шкіл.

Вірогідність отриманих результатів та висновків дослідження забезпечувалося методологічною обґрунтованістю вихідних положень, адекватністю методів дослідження меті й завданням, достатнім масивом залучених респондентів, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів якісного та кількісного аналізу отриманих даних, позитивними результатами впровадження експериментальної програми дослідження.

Особистий внесок автора полягає в дослідженні проблеми управління малокомплектними початковими школами в педагогічній теорії і практиці, обґрунтуванні складових моделей організації управління малокомплектними початковими школами різної структури, визначенні змісту управлінської діяльності керівника та громадських органів як суб’єктів управління; розробленні технології прийняття управлінського рішення відповідно до умов діяльності навчального закладу.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 12-ти науково-методичних працях (усі одноосібні), серед них 8 опубліковано у провідних фахових виданнях та чотирьох збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 207 найменувань, та семи додатків. Текст роботи викладено на 201-й сторінці комп’ютерного тексту, представлено 12 ілюстрацій та 16 таблиць.

 

 

У вступі обґрунтовано вибір теми, мету, завдання й методологію дослідження; сформульовано гіпотезу; розкрито наукову новизну; теоретичну і практичну значущість; обґрунтовано вірогідність результатів дослідження; визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі – “Стан проблеми дослідження в педагогічній теорії і практиці” – розглядаються основні тенденції розвитку сільських малокомплектних шкіл у системі шкільної освіти. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури розкрито динаміку мережі малокомплектних шкіл у різні періоди їхнього функціонування в сільській місцевості. Крім того, проаналізовано наукові дослідження з питань діяльності малокомплектних початкових шкіл, вивчено умови функціонування шкіл різної структури, що визначають специфіку управління такими навчальними закладами.

Розкриттю питань розвитку сільських шкіл присвячено праці відомих педагогів-практиків: М. О. Корфа, М. А. Мельникова, В. О. Сухомлинського, І. Г. Ткаченка, О. А. Захаренка та ін.

Розвиток сучасних сільських малокомплектних шкіл значною мірою обумовлений суспільно-соціальними змінами, що відбуваються на селі, неоднозначними тенденціями, пов’язаними з переходом на нові форми господарювання, потребою формування нового мислення та взаємостосунків, підвищення освітнього потенціалу громадськості села.

Вирішення найважливіших завдань управління загальноосвітніми навчальними закладами на внутрішньошкільному рівні в сучасних умовах неможливе без урахування соціально-економічних, територіальних, регіональних особливостей і тенденцій.

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що вихідними положеннями обґрунтування мети та завдань управління малокомплектною школою є принципи демократизації, гуманізації, науковості, інтеграції зусиль суб’єктів управління навчальним закладом, удосконалення технології управління, відкритості до внутрішнього й зовнішнього соціокультурного середовища.

У дисертації управління малокомплектною початковою школою розглядається як складова управління соціальними системами, а школа як об’єкт, що вимагає врахування специфіки управління нею. При цьому керівництво школою здійснюється через реалізацію суб’єктами управління класичних функцій (вироблення і прийняття управлінського рішення, організація, регулювання, коригування, облік і контроль).

До особливостей, що зумовлюють специфіку управління малокомплектними початковими школами, нами віднесено: близькість до сільськогосподарського оточення й виробництва; умови життєдіяльності в малонаселеній сільській місцевості, малочисельність учнівського й педагогічного колективів, віддаленість від культурних центрів, інформаційна обмеженість педагогів, батьків, учнів, слабка матеріальна база, недостатність позабюджетного фінансування. Особливості функціонування малокомплектної школи визначають специфіку діяльності керівника і, відповідно, вимагають її врахування в організації управління навчальним закладом.

У дисертації обґрунтовано причини, що ускладнюють процес управління сільськими малокомплектними школами. Це зумовлено низькою готовністю до управлінської діяльності керівників, відсутністю необхідної психолого-педагогічної та методичної літератури з питань управління, значною перевантаженістю керівника та поліфункціональністю його діяльності через відсутність ряду посад у штатному розписі школи та ін. Управлінська діяльність керівника має циклічний характер. У процесі кожного циклу здійснюються певні функції, які послідовно змінюють одна одну: педагогічний аналіз, планування, організація, контроль і регулювання. Від того, наскільки ефективно організоване управління, залежать результати діяльності навчального закладу.

Комплексне вивчення умов функціонування таких навчальних закладів