Валютний ринок

Отже, проаналізувавши дані види валютних операцій та їх призначення, ми дійшли висновку, що валютні операції здійснюються з метою: продати іноземну валюту чи, навпаки, придбати необхідну іноземну валюту для проплатити імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т. п. ; запобігти можливих збитків, пов’язаних з несприятливими змінами курсів валют (операції хеджування) ; отримати спекулятивні прибутки на різниці курсів валют.

Широкий асортимент валютних операцій, високе технологічне й організаційне забезпечення їх виконання створюють усім суб'єктам валютного ринку сприятливі умови для досягнення таких цілей – забезпечення ліквідності, прибутковості і керованості валютними ризиками. Тому прискорений розвиток валютного ринку – одне з актуальних завдань країн з перехідними економіками, у тому числі й України. Проте в Україні валютний ринок формується надто повільно, асортимент валютних операцій на ньому обмежений переважно касовими операціями.

 

 

Основою валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є ціна валюти, тобто валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту і пропозиції учасників цих операцій. Необхідність у встановленні співвідношення обміну між валютами виникає в зв’язку з тим, що зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов’язані з обміном однієї національної валюти на іншу.

Валютний курс – це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні характеристики кожної валюти формуются у межах національних господарств, то їх кількісне по-рівняння відбувається у зовнішньоекономічних операціях. Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано – через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовнішньо-економічних операцій. [ 16, с. 262]

Валютний курс необхідний для:

• обміну валютами під час торгівлі товарами, послугами, у процесі руху капіталів та кредитів;
• порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних або іноземних валютах;
• періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм та банків.

Валютний курс чутливий до чинників, що визначають політичну й соціальну стабільність країни, її міжнародний авторитет. На валютний курс впливають такі фактори: зміни обсягів ВВП, стан платіжного балансу країни, рівень інфляції, відсоткові ставки тощо.

Необхідність встановлення валютного курсу пояснюється тим, що національна валюта за межами внутрішнього ринку не може виступати законним купівельним і платіжним засобом. Відповідно до чинного законодавства окремих країн курси іноземних валют встановлюються їх котируванням.

Котирування – це 1) визначення офіційними державними органами (центральним банком чи іншою фінансовою установою) курсу (ціни) іноземної валюти; 2) встановлення курсів іноземних валют відповідно до практики, що склалася, і законодавчих норм.

У світовій практиці існує два методи котирування:

• пряме котирування – визначає кількість національної валюти за одиницю іноземної (наприклад, 4, 65 гривень за 1 долар США). Таке котирування застосовується в більшості країн світу;
• непряме (побічне) котирування – визначає кількість іноземної валюти за одиницю національної валюти. Така система застосовується в небагатьох країнах з тих часів, коли англійська валюта була однією з найголовніших валют світу – у 1913 році на її частку припадало 80% всіх міжнародних розрахунків. У наш час непряме котирування мають євро, австралійський долар, ірландський фунт стерлінгів та деякі інші валюти. [ 17, с. 215]

Учасники обміну розглядають валютний курс як коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, який визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Однак вартісною основою валютного курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції. Ця економічна (вартісна) категорія є атрибутом товарного виробництва і відображає виробничі відносини між товаровиробниками та світовим ринком. Під час продажу товарів на світовому ринку продукт національної праці дістає суспільне визнання на основі інтернаціональної міри вартості. [ 14, с. 117]

Отже, валютний курс опосередковує абсолютну обмінюваність товарів у межах світового госпо-дарства. Вартісна основа валютного курсу обумовлена тим, що в кінцевому підсумку інтернаціональна ціна виробництва як база світових цін будується на національних цінах виробництва в країнах, що є головними постачальниками товарів на світовий ринок.

Будь-яка країна зацікавлена у стабільності національної валюти та прагне поступово її зміцнювати захист і забезпечення стабільності національної грошової одиниці покладається на органи грошово-кредитного регулювання. Формування адекватної валютної політики (як поточної, так і довготермінової) потребує аналізу закономірностей курсоутворення, моніторингу зміни валютних курсів у нерозривному зв'язку з динамікою макроекономічних показників, що виступають фундаментальними факторами курсоутворення. Найвагоміші серед них такі: стан платіжного балансу, грошова маса в обігу,