Відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про вживання остаточних антидемпінгових заходів [13].

Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання

Згідно з ч. 1 ст. 389 ГК України держава здійснює захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється через дипломатичні та консульські установи, державні торговельні представництва, які представляють інтереси України, а також в інший спосіб, визначений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 389 ГК України держава вживає необхідних заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії з боку інших держав, митних союзів або економічних угруповань, які обмежують права та законні інтереси суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 3 ст. 389 ГК України законом може бути передбачено спеціальні заходи щодо захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту та спеціальні заходи щодо імпорту, який завдає або може завдати істотної шкоди національним товаровиробникам, а також визначено перелік видів товарів і послуг, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

Згідно з ч. 4 ст. 389 ГК України у випадках недобросовісної конкуренції до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або їх іноземних контрагентів застосовуються санкції відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність та інших законів [7].

Суперечки, що виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності, можуть розглядатися (відповідно до ст. 38 Закону України «Про ЗЕД») :

у судах;

у господарських судах;

у третейських судах;

у Міжнародному комерційному арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України;

у Морській арбітражній комісії при Торговельно-промисловій палаті України, якщо це не суперечить діючим законам України або передбачене міжнародними договорами України.

Будь-які суперечки, що виникають у ЗЕД, можуть бути предметом розгляду (ст. 39 Закону України «Про ЗЕД») :

в органах судів України, якщо одна із сторін по справі – фізична особа та/або держава;

у господарських судах, якщо сторонами по справі виступають юридичні особи.

Міждержавні суперечки, які можуть виникнути в результаті дій України при вживанні Закону України «Про ЗЕД», розв’язуються в узгодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.

Усі справи і питання за визначенням відповідальності, що виникають при вживанні законів України, підсудні судовим органам України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд вказаних справ і питань.

З урахуванням специфіки слід особливу увагу приділити захисту прав та інтересів зовнішньоекономічної діяльності в Міжнародному комерційному арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України і Морській арбітражній комісії при Торговельно-промисловій палаті України [14].

Захист суб’єктів ЗЕД у Міжнародному комерційному арбітражі

Міжнародний комерційний арбітраж – самостійний, постійно діючий третейський суд при Торговельно-промисловій палаті. Міжнародний комерційний арбітраж став наступником арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті СРСР, утвореного в 1932 р. У даний час в Україні Міжнародний комерційний арбітраж діє на підставі Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 15. 05. 2003 р. № 762-IV [15].

У Міжнародний комерційний арбітраж при ТПП за угодою сторін передаються:

суперечки з договірних та інших цивільно-правових відносин, виникаючі при здійсненні зовнішньоторговельних й інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б з однією із сторін суперечки знаходиться за кордоном;

суперечки підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародними об’єднаннями і організаціями, створеними на території України, між собою;

суперечки між їх учасниками;

їхні суперечки з іншими суб’єктами права України;

суперечки через міжнародні договори України.

За своєю структурою Міжнародний комерційний арбітраж складається з:

арбітрів (третейських суддів) ;

Президії;

Голови;

Секретаріату.

Арбітри (третейські судді) призначаються Торговельно-промисловою палатою:

з числа осіб, що володіють необхідними спеціальними знаннями в області вирішення суперечок, віднесених до компетенції Міжнародного комерційного арбітражу;

ці арбітри включаються в Список арбітрів, з якого сторони, що згодом звернулися в Міжнародний комерційний арбітраж, обирають арбітрів для розгляду своєї суперечки;

список арбітрів, в якому вказуються ім’я і прізвище арбітра, його освіта і місце роботи, вчений ступінь і звання, спеціальність. Цей список затверджується Торговельно-промисловою палатою терміном на 5 років і надається за запитом будь-якій зацікавленій особі Секретаріатом Міжнародного комерційного арбітражу;

арбітрами можуть бути як громадяни України, так і громадяни інших держав;

при виконанні своїх функцій арбітри неупереджені та незалежні;

незалежно від того, яка сторона обрала арбітра для розгляду суперечки, даний арбітр не є представником сторони;

особа, що приймає на себе функції арбітра, повинна повідомити в Міжнародний комерційний арбітраж про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності або незалежності у зв’язку з суперечкою, у вирішенні якої передбачається його участь.

Голова і заступники Голови Міжнародного комерційного арбітражу обираються терміном на 5 років загальним збором осіб, що входять в список арбітрів. Голова Міжнародного комерційного арбітражу представляє Міжнародний комерційний арбітраж в його відносинах усередині країни і за кордоном. Голова Міжнародного комерційного арбітражу виконує функції, передбачені Регламентом Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП.