Відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Ст. 346 МК України передбачає відповідальність за неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що знаходяться під митним контролем, зміну їх стану, користування і розпорядження ними у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 н. п. м. д. г. або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів [11].

Особливості господарської відповідальності за договором перевезення

Особливу увагу при розгляді господарської відповідальності необхідно приділити господарській відповідальності сторін за окремими видами зовнішньоекономічних договорів. Найбільш цікавою і врегульованою є відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу.

При перевезеннях вантажів морським транспортом перевізник несе відповідальність за збереження вантажу і виконання договору відповідно до розділу IV Кодексу торговельного мореплавання України від 23 травня 1995 р. № 176/95-ВР.

Перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу в розмірах:

за втрату вантажу – у розмірі вартості втраченого вантажу;

за пошкодження вантажу – у розмірі суми, на яку знизилася його вартість;

у разі втрати вантажу, прийнятого для перевезення з оголошенням його цінності, – у розмірі оголошеної вартості вантажу;

за перевезення вантажу з оголошеною цінністю з відправника або одержувача стягується додаткова плата, розмір якої визначається договором морського перевезення вантажу;

перевізник повертає отриманий ним фрахт, якщо він не входить у вартість втраченого або пошкодженого вантажу.

Перевізник не несе відповідальності за втрату або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу або за прострочення його доставки, якщо доведе, що втрата, пошкодження або прострочення відбулися внаслідок:

непереборної сили;

небезпек або випадковостей на морі та в інших судноплавних водах;

будь-яких заходів з порятунку людей або розумних заходів з порятунку майна на морі;

пожежі, що виникла не з вини перевізника;

дій або розпоряджень відповідних властей (затримання, арешту, карантину тощо) ;

військових дій і народних хвилювань;

дії або бездіяльності відправника або одержувача;

прихованих недоліків вантажу, його властивостей або природного спаду;

непомітних за зовнішнім виглядом недоліків тари та упаковки вантажу;

недостатності або неясності марок;

страйків або інших обставин, що викликали припинення або обмеження роботи повністю або частково;

інших обставин, що виникли не з вини перевізника, його працівників або агентів.

Також перевізник не несе відповідальності за втрату або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу, прибулого в порт призначення в справних вантажних приміщеннях зі справними пломбами відправника, доставленого в справній тарі без слідів розкриття в дорозі, а також що перевозився у супроводі представника відправника або одержувача, якщо одержувач не доведе, що втрата або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу відбулися з вини перевізника.

Gідставами звільнення перевізника від відповідальності є:

навігаційна помилка;

загальна аварія.

Навігаційна помилка – не залежні від перевізника дії або бездіяльність в судноводінні або управлінні судном капітана судна, інших членів екіпажа судна або лоцмана.

Кожна зі сторін договору морського перевезення вантажу має право відмовитися від його виконання без відшкодування іншій стороні збитків при настанні до відходу судна від місця завантаження вантажу наступних обставин:

військові або інші дії, що створюють загрозу захоплення судна або вантажу;

блокада місця відправлення або місця призначення;

затримання судна за розпорядженням відповідних властей з причин, не залежних від сторін договору морського перевезення вантажу;

залучення судна для державних потреб;

заборона відповідними властями вивозу вантажу, який був призначений для перевезення, з місця відправлення або ввезення вантажу в місце призначення.

Договір морського перевезення вантажу припиняється без обов’язку однієї сторони договору відшкодувати іншій стороні договору викликані припиненням договору збитки, якщо після його укладання і до відходу судна від місця вантаження вантажу унаслідок не залежних від сторін обставин:

судно загине або буде насильно захоплене;

судно буде визнано непридатним до плавання;

загине вантаж, індивідуально визначений;

загине вантаж, визначений родовими ознаками, після здачі його для завантаження, і відправник не встигне здати інший вантаж для завантаження.

Загальна аварія – збитки, понесені внаслідок навмисно і розумно проведених надзвичайних витрат або пожертвувань заради загальної безпеки, з метою збереження від загальної небезпеки майна, що бере участь в загальному морському підприємстві, – судна, фрахту і вантажу, що перевозиться судном, і є прямим наслідком вказаних дій.

Основний принцип розподілу загальної аварії полягає в тому, що збитки розподіляються між судном, вантажем і фрахтом пропорційно до їхньої вартості в час і в місці закінчення загального морського підприємства.

Частіше за все причинами загальної аварії є:

захід судна в місце притулку;

затримка судна з метою загальної безпеки;

витрати на рятування;

витрати з метою запобігання екологічно шкідливих дій;

пошкодження (загибель) вантажу, палива або спорядження;

загибель судна.

Загальною аварією визнаються витрати, викликані заходами з запобігання або зменшення збитку навколишньому середовищу, якщо вони були проведені як частина витрат або пожертвувань заради загальної безпеки з метою збереження від загальної небезпеки майна, що бере участь в загальному морському підприємстві.

Загальною аварією також вважаються збитки від пошкодження або загибелі вантажу, палива або предметів постачання, заподіяні в результаті переміщення їх