якщо визнає це необхідним, вживає додаткових заходів з підготовки справи, зокрема, витребує від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи. Якщо вживаються додаткових заходів з підготовки справи, то встановлюються терміни, протягом яких ці додаткові заходи повинні бути здійснені. Голова складу арбітражу може давати відповідальному секретарю Міжнародного комерційного арбітражу окремі доручення у зв’язку з підготовкою і проведенням розгляду справи. Він також доручає йому виклик сторін на засідання.
Пошук
Відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
48
Мова:
Українська
Суперечка розглядається в ході усного слухання, під час якого сторони висловлюють свою позицію і приводять докази в її обґрунтовування.
Арбітражний розгляд припиняється тим, що виносить остаточну арбітражну ухвалу в наступному порядку:
після того, як склад арбітражу визнає, що всі обставини, пов’язані з суперечкою, були достатньо з’ясовані, він оголошує усне слухання справи закінченим і приступає до того, що виносить ухвалу;
рішення ухвалюється на закритій нараді більшістю голосів складу арбітражу;
якщо рішення не може бути ухвалено більшістю голосів, воно приймається головою складу арбітражу;
арбітр, не згідний з ухваленим рішенням, може висловити письмово свою особливу думку, яка залучається до рішення; після того, як винесли ухвалу, її резолютивна частина оголошується сторонам усно, а у разі їх відсутності вона може бути повідомлена письмово.
При досягненні сторонами згоди з винесеною ухвалою воля сторін письмово фіксується в світовій угоді, яка затверджується арбітражем, після чого арбітражний розгляд припиняється.
Арбітражний розгляд також може бути припинений без винесення ухвали у випадках:
відмови позивача від позову;
досягнення сторонами угоди про припинення розгляду в МКАС;
бездіяльності позивача протягом 6 місяців з моменту подання заяви.
Розгляд відбувається українською мовою або мовою, узгодженою сторонами. У разі потреби надається перекладач.
Суперечка розглядається виходячи з норм матеріального права, узгодженого сторонами; у разі відсутності такої угоди спір розглядається за місцем укладення договору або на розсуд арбітражу.
Рішення Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП виконується сторонами добровільно або передається в компетентний суд і виконавчу службу для його примусового виконання [1].
Захист суб’єктів ЗЕД у Морській арбітражній комісії
Наступним органом, що стоїть на варті законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, є Морська арбітражна комісія при Торговельно-промисловій палаті.
Морська арбітражна комісія – самостійний, постійно діючий третейський суд, що діє при Торговельно-промисловій палаті. Морська арбітражна комісія при Торговельно-промисловій палаті є правонаступником Морської арбітражної комісії при Торговельно-промисловій палаті СРСР, утвореній в 1930 р. На сьогодні її діяльність регулюється Законом України, що затвердив «Положення про Морську арбітражну комісію при Торговельно-промисловій палаті» від 24. 02. 1994 р. Морська арбітражна комісія при ТПП за письмовою угодою сторін вирішує суперечки:
з фрахтування судів, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (річка – море) ;
з морського буксирування судів й інших плавучих об’єктів;
з морського страхування і перестраховки;
пов’язані з купівлею-продажем, заставою і ремонтом морських судів й інших плавучих об’єктів;
з лоцманської і льодової проводки, агентського та іншого обслуговування морських судів, а також судів внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції були пов’язані з плаванням таких судів морськими шляхами;
пов’язані з використанням судів для здійснення наукових досліджень, видобутку корисних копалин, гідротехнічних й інших робіт;
з рятування морських судів або морським судном судна внутрішнього плавання, а також з рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання;
пов’язані з підйомом затонулих у морі судів й іншого майна;
пов’язані з зіткненням морських судів, морського судна і судна внутрішнього плавання, судів внутрішнього плавання в морських водах, а також із спричиненням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної обстановки та іншим об'єктам;
пов’язані з спричиненням пошкоджень риболовним сітям й іншим знаряддям лову, а також з іншим спричиненням шкоди при здійсненні морського рибного промислу;
які сторони зобов’язані передати на її дозвіл на підставі міжнародних договорів України;
що виникають у зв’язку з плаванням морських судів і судів внутрішнього плавання міжнародними річками у випадках, а рівно й суперечки, пов’язані зі здійсненням судами внутрішнього плавання закордонних перевезень. Арбітри Морської арбітражної комісії призначаються Торговельною Промисловою палатою України.
Суперечки розглядаються відповідно до Регламенту МАК при ТПП, що затверджуються Торговельно-промисловою палатою України [6].
Література
1. Вінник О. М. Господарське право: навч. посіб. – 2-ге вид., змін. та доп. – К. : Правова єдність, 2009. – 766 с.
2. Дахно І. І. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник / Дахно І. І. – К. : ЦУЛ, 2006. – 304 с.
3. Зубатенко О. М. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Курс лекцій / Зубатенко О. М. – Донецьк: Дон УЕП, 2010. – 180 с.
4. Мілаш В. С. Господарське право: Курс лекцій: у 2-х частинах. Ч. 1. – Х. : Право, 2008. – 496 с.
5. Мілаш В. С. Господарське право: Курс лекцій: У 2 ч. – Ч. 2. – X. : Право, 2010. – 336 с.
6. Щербина В. С. Господарське право. Підручник / В. С. Щербина. – 4-те вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 640 с.
7. Господарський кодекс України станом на 24. 07. 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/господарський кодекс.
8. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1-21220) станом на 17. 08. 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/80731-10.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213-330) станом на 17. 08. 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/80732-10.
10. Кримінальний кодекс України станом на 23. 10. 2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/кримінальний кодекс
11. Митний кодекс України станом на 13. 03. 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/4495-17.
12. Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення і подвійного використання: Закон України від 20. 02. 2003 р. № 549-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/549-15.
13. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22. 12. 1998 р. № 330-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту.
14. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16. 04. 1991 р. № 959-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/про зовнішньоекономічну діяльність.
15. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24. 02. 1994 р. № 4002-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/про міжнародний комерційний арбітраж.
16. Про платіжні системи і переказ грошей в Україні: Закон України від 05. 04. 2001 р. № 2346-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/2346-14.
17. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23. 09. 1994 р. № 185/94-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.
18. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19. 02. 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/про систему валютного регулювання і валютного контролю.