Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського (1918 р.): українська історіографія проблеми

 

 

1. Класократична доктрина В. Липинського та ідейні засади Української Гетьманської Держави 1918 року // Соціально-економічні та політичні процеси суспільства у перехідний період. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Суми, 1995. – С. 96-99.

2. Проблема державного устрою та форми правління Гетьманату 1918 року в українській зарубіжній історіографії // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія. «. – Випуск 1. – Ч. 1. Збірник наукових праць кафедри історії України. – К., 1997. – С. 69-73.

3. Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р. та проблема формування політичного курсу гетьманського уряду в українській зарубіжній повоєнній історіографії // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія. «. – Випуск 2. – К., 1998. – С. 152-163.

4. Українська зарубіжна історіографія про державний переворот 29 квітня 1918 року // Студії з архівної справи та документознавства. – Т. 5. – Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року. – К., 1999. – С. 227-230.

5. Військове будівництво в Українській Державі. Деякі аспекти української зарубіжної історіографії // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія. «. – Вип. 4. – Український консерватизм та гетьманський рух. – К., 2000. – С. 399-411.

6. Гнатюк С. Сучасні українські історики про причини, перебіг та наслідки гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія. «. – Вип. 5. – К., 2001. – С. 249-261.

 

Гнатюк С. Л. Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського (1918 р.) : українська історіографія проблеми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 06. – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Київ, 2002.

Захищається рукопис. Дисертація присвячена дослідженню української історіографії внутрішньої політики Гетьманату П. Скоропадського. Вивчено, систематизовано, проаналізовано основні групи історіографічних джерел із проблеми, визначено головні теоретичні напрями у її розробці, з'ясовано їх концептуальні та методологічні засади. Показано негативний вплив ідеологічних догм та політичної боротьби на процеси вивчення та осмислення історії Української Держави. Зафіксовано та піддано порівняльному аналізові висновки, оцінки й трактування з тематики внутрішньої політики Гетьманату П. Скоропадського, що сформувалися в рамках різних теоретичних напрямків і груп. Визначено та охарактеризовано основні періоди у розвитку історіографії проблеми. Виділено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

Ключові слова: історіографія, внутрішня політика, Гетьманат, національно-визвольні змагання, політичні партії, українське державотворення.

 

Гнатюк С. Л. Внутренняя политика Гетманата П. Скоропадского (1918 г.) : украинская историография проблемы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 06 – историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. – Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины, Киев, 2002.

Защищается рукопись. Диссертация посвящена комплексному исследованию украинской историографии внутренней политики Гетманата П. Скоропадского. В работе раскрыт процесс научной разработки проблемы учеными диаспоры и современными украинскими исследователями, определены, систематизированы, проанализированы и оценены его результаты. Продемонстрирована теоретическая преемственность в рамках избранной тематики между украинской зарубежной историографией, где изучение проблемы началось уже с 20-х годов и новейшей отечественной историографией, оформившейся в начале 90-х годов. Очерчен круг вопросов, которые требуют дальнйшего изучения и научной интерпретации.

Отмечено, что на развитие украинской зарубежной историографии проблемы, которая создавалась в емиграции (со временем – диаспоре), существенное негативное влияние оказала развернувшаяся здесь идейно-политическая борьба. Под ее влиянием в течение 20-30-х годов сформировалось две основных интерпретации национального освободительного движения 1917 – 1920 гг., а в рамках этих последних, в свою очередь – две концепции истории Гетманата, каждая из которых давала неполную и заведомо необъективную картину событий. Историки-республиканцы (УНРовцы) строили свои выводы, акцентируя внимание на негативных аспектах деятельности режима П. Скоропадского, представители консервативной (прогетманской) историографии, напротив, тяготели к апологетике и чрезмерному восхвалению Гетманата. Свою роль сыграл и недостаток исторических источников, значительная часть которых находилась в архивах УССР и была недоступна украинским емигрантам. В работе сделан вывод, что особенности развития украинской историографии проблемы в межвоенный период во многом определили пути ее дальнейшей еволюции.

В послевоенные годы ряду ученых диаспоры частично удалось преодолеть концепуальную неполноценность межвоенной историографии, подняться над теоретическим противостоянием двух традиций в изучении проблемы, или достичь их убедительного синтеза. Кроме того, в этот период углубленно исследованы некоторые аспекты внутренней политики гетманского режима. Однако широкая комплексная разработка проблемы, основання на системном изучении и использовании источников, сосредоточеных в украинских архивах, пересмотре околонаучных идеологизированных представлений о Гетманате и направленная на создание целостной, научно обоснованной исторической концепции этого периода национального освободительного движения 1917 – 1920 гг., развернулась в рамках новейшей отечественной историографии. В диссертации определен круг проблем, нуждающихся в дальнейшем исследовании.

Ключевые слова: историография, внутренняя политика, Гетманат, национально-освободительная борьба, политические партии, создание украинского государства.

 

Hnatiuk S. L. Internal Policy of Hetmanat of P. Skoropadskiy (1918) : Ukrainian historiography of the problem. – Manuscript.

Ph. D. thesis, specialty 07. 00. 06. – Historiography, Fontology and Special Historical Disciplines. – M. S. Hrushevskiy Institute of Ukrainian Archeography and Fontology of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2002.

Manuscript is being defended. The thesis scrutinizes Ukrainian historiography of the internal policy of Hetmanat of P. Skoropadskiy. The predominant array of historiography sources were studied systematized, and analyzed; the principal theoretical approaches for the elaboration of the topic were determined, the conceptual and methodological basis were identified. The work shows a negative effect of ideological dogmas and political struggle on the processes of studying and comprehending of the history of Ukrainian State. Conclusions and judgements of the internal policy of Hetmanat of P. Skoropadskiy formulated in the framework of different theoretical directions and historiographical groups were determine and analyzed comparatively. The main periods in the development of historiography of the problem were fixed and described. A circle of problems requiring further studying and scientific interpretation were determined.

Key words: hysitoriograophy, internal policy, Hetmanat, national liberation movement, political parties, building up a Ukrainian state.