Воєнна політика держави в умовах трансформаційних процесів (соціально-філософський аналіз)

ХАРКІВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КАЛЬНИЦЬКИЙ Едуард Анатолійович

 

УДК 14: 355. 02

 

 

09. 00. 03 – соціальна філософія та філософія історії

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

 

Харків – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Харківського військового університету, Міністерства оборони України. 

Науковий керівник: кандидат філософських наук Требін Михайло Петрович, Харківський військовий університет, начальник кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Ручка Анатолій Олександрович, Інститут соціології НАН України, завідувач відділу соціології культури та масової комунікації кандидат філософських наук Круть Петро Павлович Військовий інститут МВС України, доцент кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.

Провідна установа: Національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра філософії та політології (м. Харків).

 

Актуальність теми. Необхідність соціально-філософських досліджень особливо загострюється на крутих поворотах історії, коли суспільні процеси та явища переживають якісні трансформації. Кардинальні зміни глобального, регіонального рівня, що сталися наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття, свідчать про те, що світ перебуває саме у стані всеохоплюючого перетворення. Зокрема, здійснюється перехід до поліцентричності, що супроводжується появою нових або загостренням тимчасово приспаних економічних, політичних, етнонаціональних, конфесійних і та інших суперечностей між центрами сил різних рівнів. Докорінні трансформації не обминули й Україну. На сучасному етапі Україна переживає найскладніший період одночасних змін у політиці й економіці, в системі фундаментальних суспільних цінностей, у правових основах і традиціях мирної праці суспільства та у державній воєнній політиці. Спрямування соціально-економічних та політичних змін сформульовано у Конституції України (1996 рік), де Україна визначена як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Воєнна політика є невід’ємною складовою життєдіяльності будь-якої сучасної держави, соціуму взагалі. Проблема розбудови повноцінної української державності беззаперечно передбачає і реформування, реорганізацію війська, сформування та реалізацію адекватної воєнної політики. Армія (військо) має не тільки посісти своє чільне місце в оновлюваній структурі соціальних інститутів, а й внутрішньо трансформуватися стосовно до нових суспільних ідеалів та життєвих реалій у самій країні, і створити умови для відвертання воєнної загрози та викликів із-зовні. Успішне досягнення такої мети очевидно не можливе простим методом “спроб та помилок”, а передбачає сформування свідомої воєнної політики. Розв’язання такого завдання, насамперед, вимагає спеціальних воєнних досліджень з позицій філософії, соціології, політології та інших соціальних наук, що визначали концептуальні дороговкази й розробляли методологічні підстави їх досягнення. Комплексне завдання в дисертації знаходить конкретизацію та відповідне вирішення через дослідження філософських, насамперед – соціально-філософських основ теорії та практики воєнної політики. Це відкриває можливість не тільки уточнення її суті, основних її елементів й умов її функціонування, а також дозволяє систематизувати основні поняття, принципі формування й здійснення воєнно-політичної діяльності сучасної держави. Вивчення воєнної сфери життєдіяльності соціуму завжди було й дотепер виявляється обов’язковою складовою будь-якої соціально-філософської концепції, що претендує на повне охоплення об’єкту. Тому актуальність обраної теми має подвійне обґрунтування: потреба фундаментального концептуального осягнення воєнної сфери життєдіяльності суспільства, і з позицій соціальної філософії – розкрити специфічність воєнної політики, методів, механізмів її реалізації, тобто розкрити внутрішню дію і її вплив на людину, суспільство.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов'язаний із завданнями наукових досліджень “База” та “Інтеграція-2”, що здійснюється кафедрою філософії Харківського військового університету за завданням Міністерства оборони України. Результати дослідження відображені у проміжних і заключних звітах про науково-дослідну роботу. Проблеми, що висвітлюються в дисертації, тісно зв’язані з реалізацією положень Воєнної доктрини України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України та Державної програми будівництва і розвитку Збройних Сил України до 2005 року.

Ступінь наукової розробки проблеми. Проблемам воєнної політики присвячено чимало праць – починаючи від стародавньої філософії до сучасних наукових розробок. Ці питання привертають увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників різноманітних галузей соціального знання – філософії, політології, соціальної психології. Враховуючи це, стає можливим виділити кілька груп праць, що відповідають потребам дослідження.

Перша група – дослідження, де проблеми воєнної політики стають предметом професійно-теоретичного аналізу. Сформовано основні положення теорії воєнної політики, висвітлено наукові основи воєнної політики держави, здійснено класифікацію основних понять воєнної політики. В працях В. Аміряна, Р. Арона, Зб. Бжезинського, Г. Гроція, В. Грубова, А. Джонса, К. Донеллі, О. Зачепи, Б. Каневського, К. Клаузевіца, Т. Клірі, Д. Кемена, Н. Левела, Ф. Лоуренца, Н. Макіавеллі, О. Міловидова, Г. Мольтке, Г. Моргентау, Ч. Москоса, Р. Райта, Д. Сігала, О. Тоффлера, С. Тюшкевича, Дж. Фрідмана, Ф. Фукуями, С. Хантінгтона, Дж. Хендерсона, М. Цюрупи, П. Чалдимова, С. Юшенкова, М. Яновіца та ін. теоретично досліджуються структурні компоненти воєнної політики, дається аналіз різноманітних аспектів воєнної політики, розглядаються деякі питання стосовно її особливостей в умовах трансформаційних процесів, що тривають у сучасному світі на глобальному та регіональному рівнях.

Друга група – філософські та власне політичні аспекти воєнної діяльності. Проблематика досліджувалася в працях Б. Абрахамсона, Л. Бакаєва, Е. Біблера, С. Весбрука, В. Волкова, А. Гальчинського, К. Грейя, Ю. Дерюгіна, М. Деша, М. Едмондса, Л. Ільчука, Дж. Кафоріо, І. Клімова, В.