Воєнна політика держави в умовах трансформаційних процесів (соціально-філософський аналіз)

Систематизація понять і категорій воєнної політики характеризує собою другий етап дослідження їхніх взаємозв’язків, що відображають процес реального функціонування воєнної політики. “Модель”, побудована таким чином, дозволяє відобразити воєнну політику в динаміці. Вона характеризує собою зв’язки між поняттями і категоріями, що виражають інтегративні процеси воєнної політики. Систематизація виступає як такий теоретичний рівень пізнання, на якому узагальнення здійснюється безпосередньо на базі емпіричного дослідження. На цьому рівні пізнання конкретна воєнна політика досліджується також у взаємозв’язку з воєнно-політичною обстановкою в цілому світі і по регіонах. Найбільш адекватною формою здійснення систематизації категорій і понять виявляється діяльнісний підхід. Основні поняття діяльнісного підходу можуть бути подані у такому вигляді: суб’єкти й об’єкти воєнної політики, воєнно-політичні цілі, засоби і форми воєнної політики, середовище воєнної політики. Систематизація, що складає основу програми дослідження конкретної воєнної політики, служить найважливішим методологічним засобом для суб’єктів як у процесі здійснення керівництва воєнною політикою, так і її пізнання. Систематизація її основних понять дозволяє розкрити конкретні джерела і рушійні сили функціонування тієї або іншої воєнної політики, показати основні зміни досліджуваної воєнної політики в системі визначеної воєнно-політичної обстановки.

Побудова понятійної системи воєнної політики характеризується високим рівнем опосередкування, відображення відповідних глибинних зв’язків і відносин. Розробка системи понять воєнної політики являє собою конкретизацію таких принципів логіки як сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного і історичного. Запропоновано один з можливих варіантів побудови цієї системи, він характеризує воєнно-політичну реальність з погляду основних закономірностей її розвитку, функціонування і структурної цілісності. За вихідне, базове поняття системи понять воєнної політики у дисертації береться “армія (військо) ”, з якої виводяться всі інші категорії і поняття, що відображають сутність явищ і дійсність воєнної політики. В дисертації доводиться, що поняття “армія” є одним із домінантних в теоретичному осягненні воєнної політики. Здійснений логіко-філософський аналіз взаємозв’язку категорій і понять теорії воєнної політики слугує методологічним підґрунтям подальшого аналізу явищ воєнно-політичної діяльності.

У другому розділі “Воєнно-політична діяльність держави в умовах трансформаційних процесів ”, який містить у собі три підрозділи, здійснений соціально-філософський аналіз воєнно-політичної діяльності держави як прояву воєнно-політичної практики, визначена і проаналізована її структура, сутність та зміст реалізації в умовах сучасних трансформаційних процесів.

У першому підрозділі “Воєнно-політична діяльність в системі компонентів воєнної політики держав” розкривається зміст поняття воєнно-політичної діяльності. Методологія аналізу воєнно-політичної діяльності держави в дисертації спрямована на визначення системного змісту воєнно-політичної діяльності, її місця у системі компонентів воєнної політики держави, внутрішніх елементів самої воєнно-політичної діяльності.

На підставі попереднього висвітлення методологічних основ теорії воєнної політики, її сутності, змісту, закономірностей становлення та розвитку, воєнно-політична діяльність держави визначена як специфічний вид соціальної діяльності, що являє собою синтез політичної і воєнної сторін активності її суб'єктів, спрямованої на реалізацію воєнно-доктринальних цілей і настанов держави за допомогою засобів політичного впливу, застосування і/або погрози застосування збройного насильства. Ця діяльність має іманентно їй структуру, функції і відіграє певну роль у системі національної безпеки держави, фактично роль найважливішого чинника забезпечення цієї безпеки.

Завдяки соціально-філософського аналізу в дисертації доводиться, що воєнно-політична діяльність сама є складним системним утворенням, елементи якої і їх взаємозв'язок визначають її внутрішню логіку перебігу і реалізації. Воєнно-політична діяльність концентровано відображає єдність організаційно-практичного аспекту всіх компонентів воєнної політики (воєнно-політичної свідомості, воєнно-політичних відносин, воєнно-політичних організацій і установ) і власне діяльнісного моменту реалізації воєнно-політичних рішень. Воєнно-політична діяльність засобами організації, управління і коригування здійснює прямий вплив на функціонування всіх компонентів воєнної політики. Розгляд залежності воєнно-політичної діяльності держави від співвідношення політичної і власне воєнної сторін її реалізації, від політичного режиму держави, внутрішніх і зовнішніх умов забезпечення безпеки, характеру національно-державного устрою дозволяє сформулювати значущі для демократично-орієнтованих держав істотні її риси – стримуючий характер, демократично-правовий характер, свободу від приватних партійних ідеологій, відповідальний характер, пріоритетність політичних засобів реалізації. Ці риси випливають із характеристики закономірної залежності від зовнішніх і внутрішніх воєнно-політичних чинників і умов.

У другому підрозділі “Структура і зміст воєнно-політичної діяльності держави” надається розгорнута характеристика основних понять опису воєнно-політичної діяльності: суб'єкта, об'єкта, предмета, потреб, інтересів, мотивів, мети, завдань, засобів, результатів, оцінки тощо. Такий широкий набір понять цілком виправданий, оскільки сама діяльність поліфункціональна, вона здійснюється в різноманітних сферах природно-соціального буття людей.

Статична структура воєнно-політичної діяльності держави, відповідно до висновку дисертанта, доповнюється структурою динамічною. Такий підхід виходить із розуміння структури воєнно-політичної діяльності як діалектичної єдності. Її структуру можна уявити як певний “розімкнутий” цикл, що включає ряд взаємозалежних, але відносно самостійних етапів – процесу опредметнення, об’єктивації і суб’єктивації, пізнання і практики, встановлення і реалізації мети.

Зазначається, що зміст воєнно-політичної діяльності держави являє собою складний структурно-функціональний зв’язок інституційних компонентів воєнної політики, які виступають в ролі її суб’єктів, з формами, засобами і методами діяльності, що слугують досягненню воєнно-політичних цілей. За основними структурними підрозділами держави закріплюються конкретні функції, реалізація змісту яких здійснюється по основним напрямкам воєнно-політичної діяльності держави. Головна роль у визначенні змісту воєнно-політичної діяльності держави належить її вищим законодавчим та виконавчим органам, відповідно до характеру міжнародних воєнно-політичних відносин і воєнної політики конкретної держави. Виходячи з конституційних положень і ухвал органів законодавчої влади, виконавчі органи в особі військового командування здійснюють організаційно-практичні заходи з питань оборонного будівництва, воєнної політики в