Вплив когнітивної складової "Я-концепції" на поведінку людини у групі

 

Вступ

Розділ 1. Історичні аспекти становлення і розвитку вікової психології в Україні та сучасний стан науки

1.1 Донаукові ідеї вікової психології в Україні

1.2 Становлення наукових ідей вітчизняної вікової психології

1.3 Харківська психологічна школа

1.4 Ланге Микола Миколайович і створення Одеської психологічної лабораторії

1.5 Педагогічні дослідження Петра Зінченка

1.6 Дослідження Лідії Іллівни Божович

1.7 Наукові ідеї Олександра Запорожця

1.8 Петро Якович Гальперін і теорія планомірно-поетапного формування розумових дій

1.9 Модель розвитку Г. Костюка

1.10 Інститут психології ім. Г. С. Костюка і сучасний стан вітчизняної вікової психології

1.11 Генетико-психологічна теорія С. Д. Максименка

Розділ 2. Визначення основних напрямків і тенденцій вітчизняних досліджень

2.1 Обґрунтування та організація експериментальної роботи

2.2 Аналіз отриманих даних за допомогою контент-аналізу

Висновок

Перелік використаних літературних джерел

 

 

Окремою галуззю психологічної науки є вікова психологія, зі своїм специфічним предметом досліджень. Предмет вікової психології – вікова динаміка психіки людини.

Дитина живе, росте і розвивається в переплетенні різного роду зв'язків і відносин. У дитячих і підліткових групах складаються міжособисті відносини, що відбивають взаємозв'язки учасників цих груп у конкретно-історичній ситуації розвитку суспільства. Незважаючи на те, що прояву міжособистих відносин у кожній конкретній групі мають свою неповторну історію, на різних вікових етапах діють загальні закономірності їхнього становлення і розвитку.

Будь-яка група на будь-якій віковій ступіні характеризується своєю особливою соціальною ситуацією розвитку. Поняття соціальної ситуації раз-витія було введено Л. С. Виготським для характеристики розвитку особистості дитини усередині визначеного вікового етапу на основі конкретно – історичної системи його відносин із соціальною дійсністю. Поняття соціальної ситуації розвитку може бути застосоване і до характеристики дитячої групи.

Сучасна українська психологія переживає особливий період становлення, обумовлений, головним чином, двома взаємопов'язаними факторами. З одного боку, відбуваються значні і неочікувані зміни в житті суспільства (а отже – в житті людини), які зовсім не пов'язані з історичними традиціями і отже вимагають креативного підходу, нових, нетрадиційних рішень і поворотів життя. Це, повторимо, відбивається на житті кожної людини. При цьому, вказані зміни, на жаль, (відносно існування особистості) за незначними винятками слід вважати негативними. Так, свобода, яка так приваблювала, обертається фінансовою залежністю, розгубленістю, неготовністю формувати і здійснювати відповідні рішення. Ми відмічаємо більш жорстку раціональність у стосунках, різке зниження емпатійності, формування особистісних квазіцінностей, різке зниження духовного потенціалу людини. Якщо звернутися до філософсько-психологічної думки, то можна зазначити, що відношення Я-Воно все більше домінує (а воно означає дистанціювання, пізнання, використання, маніпулювання). Натомість відношення Я-Ти, що означає духовне єднання, дійсну дружбу та любов зустрічаються все рідше.

Єдиним надійним критерієм успішності науки є позитивні практичні результати. З іншого боку, напрями і технології вітчизняної психології, як правило, не мають надійного теоретичного обґрунтування, всі вони запозичені з інших культур (що є важливим недоліком), фахівці, що здійснюють допомогу, відзначаються дуже різним рівнем підготовки і часто, на жаль, дуже низьким. В наш час психологічна наука розвивається по логіці науково-практичних парадигм, які породили той чи інший напрям. Вітчизняна психологія продовжує розвивати і вдосконалювати наукові погляди які було сформовано за часів СССР і які здобули широке признання в цілому світі.

Наукова база, яка залишилася незалежній Україні потребує доцільного її використання і подальшого розвитку. На даний момент в Україні діює Інститут психології імені Г. С. Костюка, одним з основних напрямів досліджень інституту є психологія навчання та виховання в сучасних умовах, вікова психологія та фізіологія. Дослідницьку діяльність в цих напрямках здійснюють лабораторії психології соціально дезадаптованих неповнолітніх, психології дошкільника та інші лабораторії які вивчають аспекти вікового становлення особистості опосередковано. Також функціонує Інституту спеціальної педагогіки НАПН України який здійснює фундаментальні і прикладні дослідження з проблем навчання та виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Мета дослідження:

З’ясувати основні етапи розвитку вітчизняної вікової психології та базові наукові ідеї

Визначити сучасний стан вікової психології в Україні і напрями досліджень вітчизняних психологів в цій галузі

Об’єкт дослідження: напрями розвитку вікової психології в Україні

Предмет дослідження: сучасні дослідження та публікації вітчизняних психологів в галузі вікової психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка

Завдання дослідження:

Проаналізувати особливості становлення досліджень і наукових концепцій в галузі вікової психології в Україні

Проаналізувати наукові ідеї в вітчизняній психології, та їх спрямування.

Визначити сучасні домінуючі напрями досліджень в Українській віковій психології

Методи дослідження: При формуванні методик виходили із необхідності найбільш повного розкриття предмета дослідження, об’єктивності його відображення. Характер дослідження та його завдання обумовили використання низки методів та методик дослідження: аналіз та узагальнення літератури та публікацій вітчизняних психологів Інституту психології ім. Г. С. Костюка в галузі вікової психології методом контент-аналізу, для визначення основних тенденцій та стану розвитку вітчизняної науки.

 

Розвиток вікової психології в Україні, як і всієї психологічної науки, має суттєві особливості, зумовлені тривалим розташуванням її між