Вплив способів основного обробітку на агрофізичні показники ґрунту

 

У той же час, в орному шарі ґрунту (0 – 20 см) при диференційованому обробітку кількість водотривких агрегатів розміром 1 – 3 мм становить на 1, 4% вище у порівнянні с підорним шаром ґрунту. При цьому, майже аналогічна ситуація вимальовується із фракцією менше 1 – 0, 25 мм. Але слід зазначити, що кількість водотривких агрегатів менше 0, 25 мм у верхньому шарі ґрунту становить 29, 1%. З глибиною (20 – 40 см) їх уміст збільшується на 2, 1%. Дещо інша ситуація виникає з водотривкими окремостями більше 3 мм. Так, у шарі ґрунту (0 – 20 см) їх кількість становить 24, 8%. З глибиною вміст водотривких агрегатів розміром більше 3 мм незначно збільшується і у шарі ґрунту 20 – 40 см складає 25, 2%.

Варто відмітити, що при оранці на 25-27 см в орному шарі грунту (0 – 20 см) кількість водотривких агрегатів більше 3 мм становить 19, 1%. З глибиною їх уміст практично не змінюється. У той же час, з діаграми витікає, що уміст водотривких агрегатів розміром менше 1 – 3 мм у товщі ґрунту (0 – 20 см) на 1, 1% менше у зіставленні з підорним шаром ґрунту. На варіанті чорнозему типового при оранці у дослідженому шарі ґрунту 0 – 20 см вміст водотривких окремостей розміром менше 1 – 0, 25 мм зафіксовано 21, 7%, у шарі ґрунту 20 – 40 см їх кількість незначно збільшується. Кількість водотривких агрегатів менше 0, 25 мм в шарі ґрунту 0 – 20 см складає 37, 1%, у дослідженій товщі 20 – 40 см зменшується вміст на 3, 3%.

З цього впливає, що у фазу 3-5ти листочків в досліджуваних шарах ґрунту обох варіантів диференційованого (ДМТ-4) та безполицевого обробітку спостерігалася найбільша кількість агрономічно цінних агрегатів розміром 1-3 мм у зіставлені з оранкою. Але слід звернути увагу на те, що при всіх способах обробітку в ґрунті переважають водотривкі агрегати менше 0, 25 мм у всіх трьох варіантах.

Необхідно зазначити, що однією із важливих фаз розвитку сої виявляється фаза бутонізації. Так як, в цю фазу завершується формування усіх органів суцвіть, що в свою чергу, є запорукою майбутнього врожаю.

«Мокре» просіювання показало, що в обох варіантах диференційованого (ДМТ-4) і безполицевого обробітку не відзначаються певних варіацій та диференціації з глибиною всіх досліджуваних фракцій (рис. 4. 3).

Треба зазначити, що при оранці на 25-27 см в орному шарі ґрунту (0 – 20 см) кількість водотривких агрегатів більше 3 мм становить 54, 3% (рис. 5. 3.).

 

Але, з глибиною (рис. 5. 4.) їх уміст збільшується на півтора відсотка. У той же час, з діаграми витікає, що уміст водотривких агрегатів розміром менше 1 – 3 мм у товщі ґрунту (0 – 20 см) у зіставленні з підорним шаром ґрунту майже ідентичні значення.

 

Слід зазначити, що на варіанті при оранці на 25-27 см у дослідженому шарі ґрунту 0 – 20 см вміст водотривких окремостей розміром 1 – 0, 25 мм складає 23, 0%, у шарі ґрунту 20 – 40 см їх кількість збільшується на 1, 9%. Так, в дослідженій товщі 0 – 20 см чорнозему при оранці удобреної кількість водотривких окремостей розміром менше 0, 25 мм (агрономічно цінні) становить 37, 8%, у шарі ґрунту 20 – 40 см – 34, 2%.

З вище описаного, витікає, що в фазу бутонізації було зафіксовано найменшу кількість найдрібнішої фракції менше 0, 25 мм в умовах диференційованого (ДМТ-4) обробітку на відміну від оранки. В свою чергу, треба відмітити, що особливої різниці у вмісті водотривких агрегатів розміром 1 – 3 мм (агрономічно цінні) між диференційованим та безполицевим обробітком не зафіксовано; аналогічна ситуація відбувалася і в оранці. Але, найбільша їх кількість виявлена на дослідженому варіанті диференційованого (ДМТ-4) обробітку. Причину цього ми вбачаємо, наявності аборигенного мікроценозу, який наявний при диференційованому обробітку.

В період перед збиранням врожаю у зі ставленні з фазою бутонізації не значно зменшується вміст водотривких агрегатів розміром 1 – 3 мм (агрономічно цінні) в усіх трьох досліджених варіантах, тим самим йде зростання кількості водотривких окремостей більше 3 мм.

Таким чином, аналіз показав, що в орному шарі (0 – 20 см)