Вивчення продуктивних якостей курей промислового стада кросів «Хай-Лайн W-36» та «Хай-Лайн коричневий» в умовах птахівничого підприємства ПАТ «Чорнобаївське» Білозерського району Херсонської області

Не дозволено вхід у виробничі зони сторонніх осіб, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаних з обслуговуванням підприємства.

Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його захисних обладнань (екранів і т. ін.) не повинна виходити за межі допустимих величин температури повітря [46].

На підприємстві приміщення, обладнані відповідно вимогам щодо діяльності фахівців ветеринарної медицини України, забезпечувати проведення виробничого контролювання санітарно-гігієнічних показників продукції на всіх етапах її виробництва і обігу у встановленому порядку.

Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 30C для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни – виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 6. 2.

Таблиця 6. 2.

Допустимі показники мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень

Вид тваринТемпература (град.) Відносна вологість, % Склад повітря

вуглекислий газ, % аміак, мг/м3окис вуглецю, мг/м3

Кури-несучки18-2460-700, 18-0, 200, 001-0, 0050, 05

 

Від житлової забудови птахопереробні підприємства відокремлюються санітарно-захисними зонами відповідно щодо вимог санітарних норм.

Розташування будівель і споруджень на території підприємства забезпечує можливість переміщення без перетинання шляхів транспортування птиці, продовольчої сировини, готової продукції і відходів виробництва.

Розташування виробничих цехів, ділянок, відділень, допоміжних, складських приміщень забезпечує не тільки потоковість і послідовність технологічних процесів, але і можливість проведення ветеринарно-санітарного контролювання.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.

 

 

Приміщення для утримання птиці повинно бути спроектовано і побудовано так, щоб забезпечити зручне та належне у ветеринарному та санітарному відношенні утримання. Це означає, що власник повинен враховувати господарсько-побутові умови, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, а також загальне об'єктно-планувальне рішення забудови садиби.

Приміщення для утримання та вирощування різних видів домашньої птиці повинні бути окремі або ізольовані одне від одного. Територія для розміщення птахівничих приміщень вибирається на сухому місці. Вона повинна мати тверду поверхню, схеми і пристрої для стікання та відведення поверхневих вод. Приміщення повинно мати природну і штучну вентиляцію з подачею свіжого повітря 1, 4-1, 7 м3 за годину на 1 кг живої маси птиці, мати оптимальну температуру +12 – 16° С, відносну вологість повітря 60 – 70%.

 

 

Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж і застосування засобів ураження здійснюється проведенням комплексу заходів. Укриття населення в захисних спорудах досягається: завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх у готовності до використання; комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення.

До комплексу заходів медичного захисту населення, включається така робота:

-розгортання у надзвичайних ситуаціях (умовах) необхідної кількості лікувальних закладів;

-забезпечення своєчасного застосування профілактичних препаратів.

 

 

Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель та споруд повинні постійно утримуватися у справному робочому стані.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси і тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та протидимних дверей, а також знімати пристрої для їх само зачинення [46, 47].

В середині тваринницьких приміщень створюють 5-7 добовий запас корму (у фуражниках, кормових проходах, кормових бункерах), на відстані протипожежного розриву, від будівель створюють додаткову 7-10 денний запас корму укритого підручним матеріалом.

 

 

Ветеринарна виробнича лабораторія, забійно-санітарний пункт і дезінфекційний блок є загальногосподарськими ветеринарними об'єктами і розміщуються в адміністративно-господарській зоні. Пункт для дезінфекції внутрішньогосподарської яєчної тари передбачається при яйцескладі, санітарний блок і дезбар'єри – при вході в кожну виробничу зону. У складі птахофабрик обов'язково виділяють блок утилізації або інші об'єкти для утилізації чи переробки відходів власного виробництва і не планової сировини, а також спеціально обладнане приміщення для розтину птиці. Блок утилізації повинен забезпечувати механізоване приймання й переробку сировини, обробку зворотної тари й видачу кормового борошна. Його слід розміщувати з блоком забою птиці [46].

 

 

При визначенні надзвичайної ситуації захисту сільськогосподарських тварин повинні бути спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації. 3 метою проводять: розвідку і визначення меж зони ураженням або стихійного лиха; невідкладні рятувальні роботи; дозиметричний і лабораторний контроль зараженості об'єктів ветеринарного нагляду