Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek)

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше на матеріалі англомовних журнальних мікротекстів-повідомлень здійснено аналіз структурних, семантичних і прагматичних особливостей заголовка в аспекті його взаємовідношень із текстом як “частка – ціле”. Доведено, що структурна організація заголовків зумовлює спектр виконуваних ними функцій. Одержано нові дані про функціональну спрямованість журнальних заголовків, які виражаються іронічними мовленнєвими актами й впливають на сприйняття інформації адресатом.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування заголовка журнального мікротексту-повідомлення. Теоретичний інтерес становить розкриття механізму функціонального транспонування заголовків у взаємодії мовних та позамовних чинників, що є подальшою розробкою теоретичних аспектів лінгвістики тексту, а також теорії мовленнєвих актів.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його теоретичних положень та висновків у викладанні курсів теоретичної граматики англійської мови (розділи “Речення”, “Теорія мовленнєвих актів”), у спецкурсі з лінгвістики тексту, на практичних заняттях з англійської мови, при написанні наукових праць з англійської філології, а також при укладанні методичних посібників із теоретичної граматики. Запропонований аналіз може бути використаним у вивченні інших типів текстів на матеріалі різних мов.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилась на наукових конференціях викладачів “Дні науки” (Суми, 1999, 2000, 2001 рр.), Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2000, 2001 рр.), міжвузівському науковому семінарі з проблем сучасної семіотики “Знак. Символ. Образ” (Черкаси, 2000 р.), VI-й національній конференції TESOL в Україні “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції “Мова – освіта – культура: наукові парадигми і сучасний світ” (Київ, 2001 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у п'яти статтях та чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел і списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації – 155 сторінок, загальний обсяг роботи – 187 сторінок.

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження, визначаються актуальність, об'єкт, предмет, мета й конкретні завдання роботи, розкриваються її наукова новизна, теоретичне та практичне значення, визначаються методи дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Заголовок як компонент англомовного журнального мікротексту-повідомлення” – розглядаються аспекти вивчення заголовка в сучасній лінгвістиці, встановлюються основні ознаки журнального мікротексту-повідомлення як інформаційного типу тексту, визначається лінгвістичний статус журнального заголовка, здійснюється аналіз функцій, які виконує заголовок журнального мікротексту-повідомлення.

У другому розділі – “Структурні та семантичні особливості заголовка англомовного журнального мікротексту-повідомлення” – встановлюється типологія структурних моделей заголовка як одиниці комунікації, виявляються семантичні типи заголовків, аналізуються логіко-семантичні відношення між заголовком та текстом повідомлення, встановлюються специфічні особливості зазначених відношень, визначається роль заголовка у смисловій організації тексту та розвитку теми повідомлення.

У третьому розділі – “Прагматичний аспект функціонування англомовного журнального заголовка як компонента тексту” – досліджуються прагматичні особливості журнального заголовка щодо комунікативної інтенції адресанта в умовах писемного спілкування, встановлюються прагматичні типи заголовків, виявляються умови та критерії транспонування одного прагматичного типу заголовка в інший. Іронічний заголовок аналізується як окремий тип складного мовленнєвого акту, що впливає на сприйняття інформації адресатом.

У загальних висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження й окреслюються перспективи подальших пошуків з обраної проблематики.

 

 

Заголовок як компонент композиційної структури мікротексту покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем.

Незалежно від його синтаксичної структури, заголовок журнального мікротексту-повідомлення набуває статус речення, оскільки має предикацію через його включення до вищої комунікативної одиниці – тексту й реалізує комунікативну інтенцію адресанта.

Опосередкований характер комунікації в системі “адресант – адресат” зумовлює спектр функцій, які виконують журнальні заголовки: інформативну, оцінну, спонукальну та інтригуючу. Функція, що домінує в кожному конкретному заголовку, дає простір для його інтерпретації. Інформативна функція передбачає наявність у заголовках опорних елементів, які забезпечують висвітлення основного змісту повідомлення, однак залишають поза увагою окремі деталі повідомлення, що заохочує читача звернутися до всієї статті. Наприклад: How Runaway Slaves Found the Path to Freedom (January 25, 1999), China's New Radar Replacement (December 6, 1999).

Виконуючи оцінну функцію, заголовок експліцитно або імпліцитно виражає оцінку адресантом подій, про які йдеться у журнальній статті. Наприклад: A Lousy Diplomat (January 5, 1998), Still More Tawdry Tales (April 6, 1998), Lucky Duck (October 16, 2000). У наведених прикладах прикметники lousy, tawdry надають заголовкам негативної оцінки, а прикметник lucky – позитивної, тобто адресант здійснює прямий вплив на сприйняття інформації адресатом.

Вплив адресанта на сприйняття повідомлення