Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek)

 

А = В

 

Відношення включення, які встановлюються між заголовком і самим текстом, можуть мати подвійний характер: звуження (родо-видові) або розширення (видо-родові). Під час звуження заголовок функціонує як гіперонім, тобто подія спочатку описується у більш загальній формі, а у тексті – у більш конкретній, із зазначенням додаткових деталей. Наприклад:

Mecca Tragedy

More than 100 Muslims died near Mecca last week during a rush to join in a religious ceremony of hurling stones at pillars representing the temptations of Satan (April 20, 1998).

У наведеному прикладі, заголовок повідомляє читача про трагедію, яка сталася у Меці. Сам текст повідомлення наводить деталі події. Таким чином, заголовок як гіперонім кваліфікує подію, дає їй загальну оцінку, а текст безпосередньо описує її.

Відношення між семантичним змістом заголовка А та текстом В у наведеному прикладі можна записати формулою В М А й графічно зобразити у такому вигляді:

 

А

В

 

За гіпонімічних відношень зв'язок між заголовком і текстом повідомлення виявляє супідрядність ознак: ознаки роду включаються до ознак виду. Під час розширення у заголовку викладається певний факт, а розширення його змісту відбувається у тексті. У повідомленні під заголовком I Do's and Don'ts (March 1, 1999) робиться спроба з'ясувати, чи існує залежність можливої зради дружини від професійної зайнятості чоловіка. Заголовок містить варіанти відповідей стосовно питання, що розглядається в статті (Who would cheat on their husbands?). У тексті відбувається розширення та пояснення інформації, яка міститься в заголовку, через співвідношення опорних елементів його змісту (how to cement a marriage; those married to masons were the least likely to stray: 95 percent said they would not cheat on their husbands; “polished muscles make happy wives”). Таким чином, у наведеному прикладі заголовок і текст співвідносяться як гіпонім та гіперонім. Відношення між змістом заголовка А та текстом В можна записати формулою А М В і дати таке графічне зображення:

 

В

А

 

Іншим різновидом логіко-семантичних відношень включення між заголовком та текстом повідомлення є партонімічні відношення, що відображають співвідношення цілого та його частин.

Відношення перехрещення встановлюються між подіями або класами подій, які лише частково перетинаються. Під час перехрещення між заголовком і текстом повідомлення встановлюються каузальні й асоціативні відношення. Каузальні відношення є найбільш типовими та представлені таким комплексом: причина-наслідок, умова-наслідок, поступка-наслідок, мета-наслідок.

У статті під заголовком Electronic Overload? (November 9, 1998) повідомляється про катастрофу літака швейцарських авіаліній. Заголовок у питальній формі висуває можливу причину, яка призвела до трагедії. У тексті наводяться наслідки аварії, а також відбувається конкретизація та деталізація теми повідомлення (a new computer-entertainment system sparked the mysterious fire that caused pilots to lose control of the plane. Flight 111 crashed into the Atlantic Ocean off the Nova Scotia coast Sept. 2, killing all 229 people aboard). Отже, між заголовком та самим текстом повідомлення встановлюються причинно-наслідкові відношення.

 

Зазначений тип відношень між заголовком А та текстом В можна записати формулою А З В та графічно зобразити таким чином:

 

 

Крім причинно-наслідкових відношень між заголовком та текстом існують також результативні відношення. За цих відношень заголовок розкриває тему, повідомляючи про результат певних подій. Сам текст конкретно та детально описує, що і яким чином призвело до такого наслідку. Наприклад, заголовок Lost in Translation (March 16, 1998) вказує на проблему, зміст якої розкривається в тексті (NASA and its multinational project partners had trouble coming up with an inspired name for the International Space Station). Текст також пояснює причини виникнення цієї проблеми (With 16 countries now investing in the project including the United States, Russia and Japan, naming may become a linguistic – and diplomatic – dilemma).

Між заголовком і текстом повідомлення встановлюються також відношення умови та наслідку. Відношення смислової співвіднесеності типу “антецедент – консеквент” зв'язують умову, яка міститься в заголовку, з текстом повідомлення, який виражає можливі наслідки цієї умови. Наприклад:

If He Can Make It There...

When Rudy Giuliani starts his Senate run in earnest, we're sure to hear much crowing over his Manhattan miracle. Has the mayor earned the right to boast? The buzz on the Big Apple, from Brooklyn to the Bronx (August 2, 1999).

Логічною природою відношень поступки та наслідку є відношення протиставлення, що також об'єднує певну послідовність речень. Так, заголовок Against All Odds (September 21, 1998) виражає недостатню підставу, всупереч якій відбувається те, про що йдеться в повідомленні. У тексті відбувається конкретизація змісту заголовка, тобто вказується на попередній прогноз стосовно того, коли президент Клінтон залишить свій офіс (At the start of his second term, odds were between 41 and 44 months). Однак текст розвиває повідомлення й уточнює, що, незважаючи на попередні прогнози, цей термін скоротився (Since then, predictions of his tenure have been shooting downward. This week, they hovered around six months).

Відношення мети та наслідку, що встановлюються між заголовком та текстом, сприяють розвитку повідомлення. Так, заголовок A